Справа № 2а-3843/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2008 року Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді-Самойлової В.В.
при секретарі- Демченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-4104 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню - надбавки за безперервну службу, грошової компенсації замість речового майна та зобов'язання видати в натурі речове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-4104 та просить про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді невиплаченої надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України у розмірі 9656,77 грн., відшкодування грошової компенсації замість речового майна у сумі 1089,48 грн., заборгованість по якому утворилася станом на 11.03.2000р. та про зобов'язання відповідача видати в натурі речове майно на загальну суму 3587,23 грн., заборгованість по якому утворилась після 11.03.2000 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу з 01.08.1985р., а у в\ч А 1529, правонаступником якої є в\ч А 4104 з 07.09.1999р. по 17.09.20054р. у військовому званні - «капітана». Наказом МОУ від 11.08.2005р. за № 102 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу. Наказом командира в/ч А 1529 № 106 від 17.09.2005р. виключений зі списків особового складу в/ч, усіх видів забезпечення.
Згідно Указу Президента України „ Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперевну службу” за № 389/2003р. від 05.05.2003р йому повинна була нараховуватись надбавка за безперервну службу у розмірі 50% грошового забезпечення з червня 2003 року по липень 2005 року, при наявності стажу військової служби понад 15 років, а з 1 серпня 2005р. - в розмірі 70% грошового забезпечення при наявності стажу військової служби понад 20 років, яка відповідачем у повному обсязі не сплачувалась, в зв'язку з чим утворилась вказана заборгованість.
В період проходження військової служби позивач знаходився на речовому забезпеченню в/ч А-4104 , яким він в повному обсязі не забезпечувався.
Відповідно до ст. 9 та п. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції до 28.12.2007р., військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за бажанням військовослужбовця , грошову компенсацію замість них”.
Крім того, згідно п. 27 “Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
На день виключення позивача зі списків особового складу в/ч А-4104 сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна станом на 11.03.2000 р. складає в сумі 1089,48 грн., та після 11.03.2000 р. в сумі 3587,23 грн., про що свідчить довідка № 190 від 15.02.2008 р., яка видана в/ч А-4104.
Оскільки, на момент виключення позивача зі списків особового складу, тобто на 18.09.2005 р., відповідач не розрахувався з ним стосовно належного до видачі речового майна або грошової компенсації замість нього, відповідаючи на неодноразові звернення відмовою, тому позивач вважає, що з боку останнього має місце противоправність, яка порушує його право на одержання даної грошової компенсації та речового майна в натурі.
Сторони в судове засідання не прибули, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому, суд вважає можливим розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу проходив військову службу з 01.08.1985р., а у в\ч А 1529, правонаступником якої є в\ч А 4104 з 07.09.1999р. по 17.09.20054р. у військовому званні - «капітана». Наказом МОУ від 11.08.2005р. за № 102 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу. Наказом командира в/ч А 1529 № 106 від 17.09.2005р. виключений зі списків особового складу в/ч, усіх видів забезпечення.
Згідно Указу Президента України „ Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперевну службу” за № 389/2003р. від 05.05.2003р йому повинна була нараховуватись надбавка за безперервну службу у розмірі 50% грошового забезпечення з червня 2003 року по липень 2005 року, при наявності стажу військової служби понад 15 років, а з 1 серпня 2005р. - в розмірі 70% грошового забезпечення при наявності стажу військової служби понад 20 років, яка відповідачем у повному обсязі не сплачувалась, в зв'язку з чим утворилась вказана заборгованість.
В період проходження військової служби позивач знаходився на речовому забезпеченню в/ч А-4104 , яким він в повному обсязі не забезпечувався.
На день виключення позивача зі списків особового складу в/ч А-4104 сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна станом на 11.03.2000 р. складає в сумі 1089,48 грн., та після 11.03.2000 р. в сумі 3587,23 грн., про що свідчить довідка № 190 від 15.02.2008 р., яка видана в/ч А-4104.
Відповідно до ст.ст. 9, 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000р. призупинена дія п. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна ( за винятком військовослужбовців Міністерства Оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р.” від 28.12.2007 р. № 107-YI п.2 ст. 9-1 цього закону виключено.
Оскільки позивач не відноситься до категорії осіб, які використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців, а дія положення про отримання грошової компенсації замість речового майна відносно решти військовослужбовців з 11.03.2000р. зупинена була, а відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р.” від 28.12.2007 р. № 107-YI п.2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” виключено, то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошової компенсації замість речового майна станом на 11.03.2000 р. в сумі 1089,48 грн. та після 11.03.2000 р. на отримання речового майна в натурі на суму 3587,23 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що згідно ст. 11 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно Законами України визначаються
-права і свободи людини і громадянина, гарантії цих праві свобод: основні обов”язки громадянина, а також встановлюються : Державний бюджет України і бюджетна система України,
Ст.95 Конституції України передбачає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Закон про Державний бюджет України є правовим актом, зміст якого чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Такий закон затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що в період проходження військової служби позивач мав право на забезпечення речовим майно, а в разі звільнення на одержання цього майна в натурі, також, враховуючи, що дію п. 2 ст. 9-1 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” виключено, згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2008 р.” від 28.12.2007 р. № 107-VI, але діючим законодавством не передбачена заборона видачі речового майна в натурі, заборгованість по якому має місце, то позивач має право на одержання речового майна в натурі, оскільки його право в частині забезпечення речовим майном в період проходження військової служби було порушено і захист цього права можливо здійснити шляхом видачі вказаного майна в натурі. Також, вищевказаний Указ Президента України передбачає таке грошове забезпечення, як надбавку за безперервну військову службу у Збройних Силах України, на яку мав право позивач на час військової служби, яка відповідачем йому не сплачувалась безпідставно в порушення вимог ст. ст. 2, 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” .А тому маються підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 128, 159 КАСУ, ст.ст. 92, 95 Конституції України, ст. ст. 9, 91 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, Постановою КМУ «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», Указом Президента України „ Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу” за № 389/2003р. від 05.05.2003р. суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з військової частини А 4104 на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню - надбавку за безперервну службу у розмірі 9656 ( дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 77 коп.
Стягнути з військової частини А- 4104 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість належного до видачі станом до 11.03.2000р., речового майна, у сумі 1089 ( одна тисяча вісімдесят дев'ять ) грн. 48 коп.
Зобов'язати військової частини А- 4104 видати ОСОБА_1 належне до видачі після 11.03.2000р. речове майно в натурі на суму 3587 ( три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 23 коп., згідно довідки № 190 від 15.02.2008р., а в разі відсутності його вартість стягнути з військової частини А- 4104 на користь ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-