Справа № 1–389

2011 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року                                        Галицький районний суд м.Львова           

у складі: головуючого –судді     Курильця А.Р.

при секретарі         Замфереско К.В.

                    з участю прокурора Лазарчук О.В.

                    захисника              ОСОБА_1 –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в приміщенні Львівського слідчого ізолятора кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше, згідно ч.3 ст.88 КК України, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 29.07.2011 року в 02.40 год., перебуваючи на перехресті вулиць Шпитальної - Куліша в м.Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном, відкрито заволодів грошима потерпілого ОСОБА_4 в сумі 2000 гривень, вирвавши їх з рук останнього.

Підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 29.07.2011 року вночі в центральній          частині м.Львова він святкував свято Володимира разом зі своїм знайомим ОСОБА_5. На вул.Котлярській біля магазину вони зустріли ОСОБА_4, з яким у них зав’язалася розмова. Після цього вони всі разом вживали спиртні напої. Перебуваючи на  вул.Куліша, він запитав потерпілого чи той має ще гроші, на що ОСОБА_4 дістав з кишені грошові купюри. Побачивши гроші, в нього виник умисел їх вкрасти, він вирвав їх з рук ОСОБА_4 та пішов. Гроші йому були необхідні для лікування батька. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості підсудним у вчиненому злочині, його винуватість доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_3 вчинив грабіж - відкрите викрадення чужого майна, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.186 КК України.

          Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: раніше, згідно ч.3 ст.88 КК України, не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Пом’якшуючою покарання обставиною є щире каяття, повне добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що підсудному слід  призначити покарання у виді арешту в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох місяців арешту.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний –взяття під варту.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 01.08.2011 року, тобто з часу фактичного затримання, зарахувавши в строк відбування покарання час перебування під вартою з розрахунку, що один день позбавлення волі відповідає одному дню арешту.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий                                                                А.Р.Курилець

20.09.2011