Справа № 22ас/3556                                      Головуючий у 1 інстанції      Гончаренко В.М.

Категорія 69                                                     Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого   Рафальської І.М,

суддів   Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,

при секретарі Сухоребрій ТА.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Попільнянської райдержадміністрації Житомирської області, Лисівської сільради Попільнянського району про стягнення щомісячних виплат на дітей за апеляційною скаргою позивачки на рішення Попільнянського райсуду Житомирської області від 16 травня 2006 року,

встановив:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила стягнути з відповідачів на її користь щомісячні виплати на 2-х дітей в розмірі 7624 грн. 20 коп. - коштів, передбачених п.6 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обгрунтування позову зазначала, що є потерпілою 2 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи і має 2-х дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно вищезгаданого Закону її неповнолітні діти мають право на отримання щомісячної виплати на дитину у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати.

Однак, такі виплати проводилися їй раніше у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, що суперечить в частині розміру цих виплат положенням п.6 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі-Закон № 796-ХП/.

Рішенням Попільнянського райсуду Житомирської області від 16 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення райсуду, оскільки вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивачка проживає у с.Лисівка Попільнянського району Житомирської області і має двох неповнолітніх дітей, які є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копіями відповідних посвідчень

Відповідно до ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /далі Закон № 796-ХП/, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-ХП передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-ХП, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.

Саме в таких розмірах позивачка одержувала щомісячні виплати на кожну дитину у розмірі 3 грн. ЗО коп./ п.6 ст.ЗО Закону № 796-ХП/.

За таких обставин, суд обгрунтовано відмовив позивачці у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, підстав для скасування рішення райсуду не вбачається.

Керуючись ст.ст.  195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Попільнянського райсуду Житомирської області від 16 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.