Справа № 2-631/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 грудня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

                    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіДемчини Т.Ю.

при секретаріКовальчук В.С.,

з участю позивачаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 5832 євро, що еквівалентно 61090,32 грн., та 2160 доларів США, що еквівалентно 16524 грн., а також інфляційних втрат у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання в сумі 13582,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 13.05.09 р. відповідачка ОСОБА_4 взяла у позивача в позику грошові кошти в сумі 5832 євро та 2160 доларів США з умовою повернення до 01.09.09 р., про що сторонами було укладено та нотаріально посвідчено відповідний договір, а також ОСОБА_4 надала позивачу власноручну письмову розписку. Однак, у домовлені терміни суму позики позивачу не повернуто, що стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 змінив позовні вимоги та пояснив, що у серпні 2010 року ОСОБА_4 повернула йому 1160 доларів США, а тому просив суд стягнути борг за вирахуванням цієї суми.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позовної заяви визнала частково та пояснила, що протягом тривалого часу до 2009 року неодноразово позичала у ОСОБА_3 грошові кошти у іноземній валюті. Станом на травень 2009 р. її борг перед ОСОБА_3 складав 5832 євро та 2160 доларів США, і на вимогу позивача вона погодилась оформити позику нотаріально, що і було виконано. Вона пояснила також, що неповернення позики в повному обсязі пов’язано з відсутністю у неї коштів, та зазначила, що у серпні 2010 року вона повернула ОСОБА_3 1160 доларів США. В подальшому відповідачка до суду не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 13 травня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Кузнецовського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір позики, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у валюті євро у розмірі 5832 євро, а також у валюті долар США в розмірі 2160 доларів США та зобов’язувалась їх повернути в повному обсязі до 01.09.09. (пп.1-2 договору позики).

З розписки відповідачки ОСОБА_4, написаної власноручно, вбачається, що 13.05.09 р. вона отримала від ОСОБА_3 5832 євро та 2160 доларів США у позику, які зобов’язувалась повернути до 01 вересня 2009 року.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З пояснень сторін судом встановлено, що ОСОБА_4 свої зобов’язання за договором позики в повному обсязі не виконала та на момент розгляду справи повернула позивачу лише 1160 доларів США.

Відповідно до п.2 договору позики, після повернення позики в повній сумі позикодавець (ОСОБА_4) повинен повернути позичальнику (ОСОБА_3) оригінал розписки. Наявність у позичальника розписки є підтвердженням виконання.

Так як позивачем надано суду оригінал розписки ОСОБА_4 від 13.05.09 р., суд прийшов до висновку, що сума позики в повному обсязі ОСОБА_3 не повернута.

З пояснень учасників процесу судом встановлено і ніким не оспорюється, що у серпні 2010 року ОСОБА_4 повернула ОСОБА_3 1160 доларів США, що стало підставою для зменшення позивачем позовних вимог в частині стягнення цієї суми.

Так як строк договору позики сплинув, суд вбачає правові підстави для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики, яка на момент розгляду справи складає 5832 євро та 1000 доларів США, що на момент розгляду справи за офіційним курсом НБУ складає відповідно 60919,32 грн. (1044,57 грн. за 100 євро) та 7898,70 грн. (798,97 грн. за 100 доларів США). У цій частині, на думку суду, і підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення основного боргу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки інфляційні втрати у зв’язку з простроченням виконання ОСОБА_4 грошового зобов’язання, і зважаючи на вищезазначену норму суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення таких втрат.

Вирішуючи питання про розмір інфляційних втрат, суд враховує наступне.

З пояснень учасників процесу судом встановлено, що у серпні 2010 року відповідачкою ОСОБА_4 повернуто частину позики у розмірі 1600 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_3 має право на стягнення з ОСОБА_4 інфляційних втрат: за період з 01.09.09 р. по 29.12.11 р. у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання в обсязі 5832 євро та 1000 доларів США, а також за період з 01.09.09 р. по 01.09.10 р. у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання в обсязі 1160 доларів США.

Розмір інфляційних втрат складає: у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання в обсязі 5832 євро та 1000 доларів США за період з 01.09.09 р. по 29.12.11 р. –12492,64 грн., у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання в обсязі 1160 доларів США за період з 01.09.09 р. по 01.09.10 р. –623,32 грн., а всього 13115,96 грн.

Судові витрати слід стягнути пропорційно до задоволеної частини позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 554, 1046, 1049 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 60919 (шістдесят тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 32 коп., що еквівалентно 5832 (п’яти тисячам восьмистам тридцяти двом) євро, а також  7898 (сім тисяч вісімсот дев’яносто вісім) грн. 70 коп., що еквівалентно 1000 (одній тисячі) доларів США,  заборгованості за договором позики.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3  13115 (тринадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 96 коп. інфляційних втрат у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 33 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3  в дохід держави 92 (дев’яносто дві) грн. 64 коп. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі ухвалення рішення у відсутності особи, яка приймає участь у справі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: