ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                            Справа №2-а-5918/11

17.10.2011 року                                                                                                    смт. Любешів

Суддя  Любешівського  районного  суду  Волинської області   Гладіч Н.І.,   розглянувши   в   порядку  скороченого  провадження  справу  за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фону  України  в  Любешівському районі  про визнання дій відповідача  неправомірними, про зобов'язання його провести нарахування і виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст.ст.39, 50 Закону України “Про статус   і   соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи”

встановив :

У поданій до суду позовній заяві Позивач   зазначає, що  він  проживає в смт. Любешів Любешівського району Волинської області, тобто в зоні гарантованого добровільного відселення, є потерпілим  від Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом  третьої   групи  та непрацюючим пенсіонером.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.ст. 39, 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем йому повинні виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткова пенсія у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Останнім на порушення вимог зазначених статей Закону згадані доплати виплачуються в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України “Про питання соціального захисту окремих категорій громадян”та “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що є значно меншими.

Зважаючи на пріоритетність законів над підзаконним нормативними актами при виплаті зазначених доплат підлягають застосуванню норми передбачені  Законом, а  не  згаданими постановами.

Просить суд постановити рішення, яким дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії у розмірах визначених ст.ст.39, 50 Закону визнати неправомірними, зобов'язати його провести перерахунок та виплату таких підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком в межах строку позовної давності.  

Відповідач  до  суду  заперечення   проти  позову   у  встановлений  ч. 3 ст. 183-2 КАС України  строк   не подав. Відповідно  до розписки,  копію  ухвали про  відкриття  скороченого  провадження   відповідач  отримав  04 жовтня   2011 року.

Відповідно  до   п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України  справа повинна    бути   розглянута  у порядку  скороченого провадження  не пізніше  трьох  днів  з  дня  закінчення  строків, передбачених  ч. 3 цієї  статті, якщо  до  суду  не  було  подано  заперечення  відповідача  та  за  умови,  що  справа  розглядається  судом  за  місцезнаходженням   відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є підставним і підлягає до  часткового задоволення.

Судом встановлено, що Позивач  постійно проживає в смт. Любешів Любешівського району Волинської області, є непрацюючим  пенсіонером  та потерпілим від Чорнобильської катастрофи першої  категорії, непрацюючим пенсіонером.

Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 6 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати  доплати,  надбавки та підвищення до зазначених виплат,  додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.39 Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а відповідно до його ст.50 особам, віднесеним до категорії , інвалідам третьої  групи , щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказані розміри підвищення до пенсії та додаткової пенсії зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому вказані статті залишились чинними в первинній редакції.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні Позивачу  розмірів підвищення до пенсії застосуванню підлягають ст.ст.39, 50 Закону, а не згадані постанови, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Згідно ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом  верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи  визнаються  найвищими  цінностями  та  визначають  зміст  і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнені прикінцеві положення пункту  4 певним змістом, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54 Закону  України „Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”,  статті  6  Закону  України  „Про соціальний захист  дітей  війни” застосовуються у порядку та  розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з  19 червня 2011 року, оскільки опублікувані в газеті “Голос України”за 18 червня 2011 року №110 (5110). Крім того, на виконання зазначених змін, Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №745 від 6 липня 2011 року, якою визначений розмір виплати для соціальних категорій за статтями  39, 50,  51,  52,  54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”,  статті  6  Закону  України  „Про соціальний захист  дітей  війни”, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, оскільки опублікована в газеті “Урядовий кур’єр”за 23 липня 2011 року № 133 (4531).  А тому, беручи до уваги постанову Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають  до задоволення лише по 22 липня 2011 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування  мінімального розміру пенсії за  віком для  обчислення  інших  пенсій  чи  доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права 15 травня 2011 року, тому суд задовольняє позовні вимоги позивача  з 15 листопада 2010 року.  

Виходячи з наведеного, суд приходить  до  висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок позивачу  додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону і застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про прожитковий мінімум”, ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.21 Закону України “Про державний бюджет на 2011 рік”і цей перерахунок має бути здійснений з 15 листопада 2010 року  по 22 липня 2011 року з врахуванням виплачених йому  сум.

Що стосується перерахунку позивачу підвищення до пенсії, то цей перерахунок має бути здійснений, відповідно до вимог ч. 1 та ч.2 ст.39 Закону в розмірі двох мінімальних заробітних плат із врахуванням ст.53 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, ст.22 Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” за такий  же період.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов'язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачці саме УПФУ в  Любешівському  районі.

Керуючись ст.ст.  11, 17,  158. 160. 162.  183-2, 256  КАС України, ст.ст.39, 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Законом України “Про державний бюджет на 2010, 2011 роки”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1,  як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з  15 листопада 2010 року  по  22 липня 2011 року  включно з врахуванням ст.53 Закону України “Про державний бюджет України  на 2010 рік”, сг.22 Закону України “Про державний бюджет на 2011 рік” та виплачених сум, та як особі, який віднесений до категорії 1, інваліду третьої групи додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  за аналогічний період з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Звернути постанову до негайного  виконання.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський  районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилається особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя: