2-991/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 27.12.2011                                                                               м. Хуст

  Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.                                                

при секретарі судового засідання Форкош Д.З.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу  за позовом    ОСОБА_3 до відділення №7 м. Хуст Ужгородської філії ПАТ „Укргазбанк” про визнання недійсним кредитного договору     

В С Т А Н О В И В:

 Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним кредитного договору № 89/07 ЕК від 05.09.2007 року укладеного між її чоловіком – ОСОБА_4 та відповідачем – ПАТ „Укргазбанк”, на суму 5000 доларів США, з терміном повернення кредитного боргу до 04.09.2008 року. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що за вказаною кредитною угодою на яку вона не давала згоду як дружина, ОСОБА_4 отримав кредит у іноземній валюті. Про наявність укладеного кредитного договору їй стало відомо коли в березні 2010 року державними виконавцями проведено опис їхнього майна по місцю проживання. Договір кредиту укладався без її згоди, хоча вона проживає з чоловіком у шлюбі з 1987 року і на даний час шлюб між ними існує, вони проживають разом.  Вважає, що на підставі ст. 65 ч. 2 СК України вона як дружина має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору, оскільки за його умовами цей договір виходить за межі дрібно побутового. Крім того, що вказаний договір укладався без її згоди, він також порушує умови Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 р., щодо надання інформації перед укладанням кредитного договору споживачу у письмовій формі про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту. Потім відповідач повинен був отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення його з такою інформацією. Не було надано графіку платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх сукупних послуг та інших фінансових зобов’язань споживача. Відсутнє також попередження споживача про валютні ризики під час виконання зобов’язань за договором, предметом якого була іноземна валюта. На даний час їхня сім’я не може сплачувати кредитний борг і вона ніколи б не дала згоду на отримання кредиту своєму чоловіку на умовах визначених в договорі. Позивачка зазначила у своїх вимогах, що станом на 26.10.2010 р. її чоловік за кредитним договором на підставі судового рішення  вже погасив борг у розмірі 2310,22  доларів США і залишилася сума боргу в розмірі 2689,78 доларів США. Тому, вона  звернулася до суду за захистом своїх прав і просила на підставі наданих нею доказів задовольнити позовні вимоги.

          В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і на підставі доказів встановлених по справі просив суд задовольнити позов. Просив суд звернути увагу на ту обставину, що за час розгляду даної справи в суді проводилося виконання судового рішення з приводу даного кредитного договору. Було реалізоване рухоме майно і на користь банку зараховано в погашення боргу суму 3553,64 грн. Крім цього, ОСОБА_4 добровільно сплатив на користь банку в погашення кредитного бору ще 445,68 доларів США. При винесенні рішення по справі представник позивачки просив суд застосувати наслідки недійсності  кредитного договору та зменшити суму кредитного боргу чоловіка позивачки з врахуванням уже сплачених коштів.

          Представник позивача ОСОБА_2, позов не визнала, суду пояснила, що позивачка безпідставно посилається на положення ст. 65 СК України, для визнання недійсним кредитного договору, який був укладений з її чоловіком – ОСОБА_4 При укладенні кредитного договору № 89/07 ЕК від 05.09.2007 року також укладався договір поруки, де поручителем виступав громадянин ОСОБА_5 Складання даних договорів проведено з дотриманням вимог ЦК України і жодних порушень прав позивачки банк не допускав. Всі умови договору та інформація про порядок його виконання були доведені особам, які були учасниками кредитного договору та договору поруки. При цьому, сам боржник ОСОБА_4, не заперечує наявність кредитного боргу, проводить по ньому погашення. З приводу цих обставин є рішення Хустського районного суду від 22.04.2009 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку кредитного боргу за договором № 89/07 ЕК від 05.09.2007 року. Вказане рішення виконується відділом ДВС в примусовому порядку і на погашення боргу державна виконавча служба реалізувала частину рухомого майна боржника. Частину суми боржник сплатив у добровільному порядку. Грошові кошти від цієї реалізації дійсно надійшли на рахунок банку, про що говорив представник позивачки під час судового розгляду. На даний час існує залишок заборгованості по кредитній угоді який боржник обіцяє погасити. Вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги позивачки про зменшення заборгованості по розміру визначеному судовим рішенням, так як таку вимогу сам боржник не ставить і в даному провадженні таке питання не може вирішуватися. Враховуючи наведені нею обставини та беручи до уваги докази встановлені в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду представником позивача не наведено доказів, які б давали суду підстави для визнання недійсними кредитного договору № 89/07 ЕК від 05.09.2007 року укладеного між чоловіком позивачки – ОСОБА_4 та відповідачем – ПАТ „Укргазбанк”, на суму 5000 доларів США, з терміном повернення кредитного боргу до 04.09.2008 року, відповідно до положень зазначених в ст. 215 ЦК України.

Згідно вказаної норми, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України. Також недійсним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Однак, в судовому засіданні представник позивачки не навів доказів про істотність таких обставин у випадку пов’язаному з оформленням кредитної угоди № 89/07 ЕК від 05.09.2007 року укладеної між ОСОБА_4 та відповідачем – ПАТ „Укргазбанк”.

Укладення та існування кредитної угоди між сторонами правочину в судовому засіданні учасники не заперечували, згідно умов кредитного договору одна сторона надала іншій стороні кредит у готівці в розмірі 5000 доларів.  

Твердження позивачки та її представника про порушення банком вимог Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 р. та положень ст. 65 СК України при укладені кредитного договору, є безпідставними. Судом не встановлено підстав, які б давали можливість вважати ці дії відповідача такими, що вчинені відносно іншої сторони правочину з недотриманням вимог які встановлені нормами ЦК України при укладенні таких правочинів.

З огляду на вище наведені обставини, суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України, ст.215,216 ЦК України, суд -

Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до відділення №7 м. Хуст  Ужгородської філії ПАТ „Укргазбанк” про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           Кемінь В.Д.

27.12.2011