справа №  2-764/11

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2011 р.               Здолбунівський районний суд

                                                                     Рівненської області

в складі головуючого судді          Мички І.М.

при секретарі          Сімонович С.О.

за участю сторін

провівши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Здолбунівської міської ради про визнання недійсним і скасування розпорядження про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності,

встановив:

Позивачка в своєму позові зазначила, що 21 квітня 1991 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . У 1998 році їхня сім’я разом з двома малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселилась у квартиру АДРЕСА_1.

13 грудня 2002 року вона була зареєстрована за вказаним місцем проживання.

23 серпня 2000 року її чоловік ОСОБА_2 особисто та в інтересах їхніх  неповнолітніх дітей без її на те відома приватизував квартиру АДРЕСА_1, в якій фактично проживала вся сім’я. Зазначає про те, що дана квартира приватизована лише на трьох членів сім’ї їй стали відомі лише весною цього року, так як під час сварки з ОСОБА_2, останній повідомив, що вона не є співвласником спірної квартири і ніяких прав на неї не має і може вибиратись із квартири. В дійсності вона нікуди не виїжджала і постійно, разом з усією своєю родиною –чоловіком та двома дітьми, проживала у спірному житловому приміщенні. Відмови про участь у приватизації не писала, взагалі не знала, що чоловік приватизовує квартиру. Іншим житлом не забезпечена, вклала чималі кошти в утримання квартири в належному стані. Зокрема в даний час вбачає небезпеку у тому , що відповідач може розпорядитися  своєю часткою у квартрі в силу своїх вад у зловживання спиртним  та пристрастю до грального бізнесу.

Крім цього, зазначає що вона постійно та особисто оплачує житлово-комунальні послуги за спірну квартиру, тому, що чоловік зловживає спиртним та має  ваду щодо гральних автоматів з приводу чого вона неодноразово зверталася до органів міліції. Коштів для утримання сім»ї   та квартири він не надає.

А тому просить визнати недійсним та скасувати розпорядження Органу приватизації Здолбунівської міської ради від 01.08.2000 року за № 120. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 23 серпня 2000 року, виданого на підставі розпорядження Органу приватизації Здолбунівської міської ради від 01.08.2000р. №120. Визнати право власності на її законну частку у квартирі АДРЕСА_1 за нею, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях по ј частині кожному.

        Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.

        Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала повністю, підтвердила обставини справи просила позов задовольнити.

        Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти позову, стверджує, що позивачка знала, що  він займається приватизацією і була згідна на неї. Ствердив факт проживання позивачки за вищезазначеною адресою під час приватизації житла.

Представник Здолбунівської міської ради позов визнала, не заперечила проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв’язку з визначенням права власності на житло, яке у 2000 році було приватизовано відповідачами –членами сім’ї позивачки, з порушенням її права на частку у житловій площі.

Відповідно до п.3 ст.9 ЖК УРСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.

Як передбачено пунктами 1,2, 5 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 року №2482-ХІІ, з наступними змінами, приватизація державного житлового фонду здійснюється у повноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Передача квартир (будинків) у власність громадянам з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до ч.5 цього Закону оформлюється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що розпорядженням Органу приватизації Здолбунівської міської ради від 01.08.2000 року за № 120 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64.0 кв.м. оформлено на ОСОБА_2, який має склад сім’ї: дочку –ОСОБА_3, сина –ОСОБА_4

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 23 серпня 2000 року, виданого на підставі розпорядження Органу приватизації Здолбунівської міської ради від 01.08.2000р. №120 –квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім’ї –ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У приватизації цього житлового приміщення не приймала участь позивачка, яка згідно  свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 27.04.1991року, виданого Здолбунівським райвідділом ЗАГС –являється дружиною ОСОБА_2

Згідно паспорту ОСОБА_1 НОМЕР_2, позивачка 13.12.2002 року зареєстрована та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1.

Однак Органом приватизації Здолбунівської міської ради, в порушення вимог закону, приватизацію житла здійснено без згоди позивачки, яка являється дружиною ОСОБА_2 та членом його сім’ї, крім того позивачку не включено в свідоцтво про право власності на житло.

За таких обставин суд приходить до висновку, що органом приватизації державного житлового фонду приватизація квартири АДРЕСА_1 у 2000 році проведена з порушенням вимог закону, які необхідно виправити.

На підставі ст.ст.5, 6, 212-215 ЦПК України та керуючись ст.9 ЖК УРСР, ст.ст.5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження Органу приватизації Здолбунівської міської ради від 01.08.2000 року за № 120.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 23 серпня 2000 року, виданого на підставі розпорядження Органу приватизації Здолбунівської міської ради від 01.08.2000р. №120.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях по ј частині кожному.

        Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

        Суддя: