Справа № 2-5257/11

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Цвіркун О.С.  

секретар -  Краснова А.О.,
          з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про повернення коштів, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення коштів.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю та пояснили суду, що  27 травня 2011 року між сторонами було укладено Попередній договір у відповідності до ст. 635 ЦК України  про передачу права власності на квартиру АДРЕСА_1.  Загальна вартість вищевказаної квартири на час укладення договору становила 53 500 грн. (п’ятдесят три тисячі пятсот гривень).  На виконання умов Попереднього договору, який засвідчував намір сторін в подальшому до 15 червня 2011 року укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири позивач передала відповідачу –власниці квартири гарантійну суму, що складала 3000 дол.США (три тисячі доларів США), в присутності представника Агенства Нерухомості "Шанс". В межах визначеного Попереднім договором  строку як зазначає позивач вона звернулась до ОСОБА_3 щодо реалізації наміру придбання квартири, оплати повної вартості за квартиру та оформлення договору купівлі-продажу в нотаріуса. Однак  Відповідачка безпричинно ухилилась від продажу даної квартири, за яку сплачено гарантійну суму - аванс, пояснивши, що хоче ще пожити в квартирі один місяць і просила оформити  договір купівлі-продажу через місяць. Натомість пізніше як вказує позивач їй стало відомо, що Відповідач продала квартиру іншим особам, оскільки інші особи запропонували їй за квартиру вищу ціну, ніж було домовлено між сторонами. На неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_3 не відповідала, та змінила своє місцепроживання, на будь-який контакт не йде. А тому, саме з вини ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вищевказаної квартири між сторонами укладений не був. Просять суд стягнути з ОСОБА_3 гарантійну суму в розмірі 24 000 грн. (двадцять чотири тисячі  гривень), що еквівалентно 3000,00 (три тисячі) долларів США,  витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень) та судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася. Про дату та час розгляду справи повідомлялася  заздалегідь та у встановленому законом порядку. Суд, заслухавши думку позивача та її представника, дослідивши докази належного повідомлення про дату та час розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача з ухваленням  заочного рішення по справі.  

Заслухавши пояснення позивача та її представника, повно, об’єктивно та неупереджено дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 27 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж двоххкімнатної  квартири АДРЕСА_1.  На виконання досягнутої домовленості  між сторонами 27 травня 2011 року було укладено у простій письмовій формі Попередній договір. При його укладенні сторонами було погоджено всі істотні умови основного  договору, зокрема, щодо предмету, ціни, строку, порядку передачі у власність. Зокрема у Попередньому договорі обумовлена ціна  договору 53 500 грн. (п’ятдесят три тисячі пятсот ) гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку ( у певний термін)  укласти  договір в майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором.  

Сторонами для забезпечення виконання зобов’язання, було обрано його такий вид, як завдаток. Даний вид забезпечення зобов’язання є законним та передбачений ст.. 546 ЦК України, яка передбачає, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, завдатком, гарантією, при триманням, заставою.

Підтверджуючи зобов’язання укласти договір купівлі-продажу  вищезазначеної квартири в майбутньому  до 15 червня 2011 року, Покупець –позивач по справі ОСОБА_1 –передала, а Продавець –відповідач ОСОБА_3–прийняла гарантійну суму, у розмірі передбаченому п. 9 Попереднього договору від 27.05.2011 року, що складає 3000 (три тисячі) доларів США, що еквівалентно 24000 гривень за курсом НБУ.

Згідно п.10,11 вказаного договору, у випадку не укладення договору купівлі-продажу в передбачений термін з причини, що залежить від Покупця, гарантійна сума залишається в розпорядженні Продавця в якості штрафу.  У випадку не укладання договору купівлі-продажу в передбачений термін з причини, що залежить від Продавця, продавець зобовязується повернути гарантійну суму, а також виплатити Покупцю штраф в розмірі гарантійної суми. Також попереднім договором у п. 9 було передбачено, що фактична передача квартири відповідачем  буде здійснено не пізніше 15 червня 2011 року.

Таким чином, факт передачі грошових коштів у сумі 3000 дол. США (три тисячі доларів США)  у якості завдатку та зобов’язання в подальшому укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи Попереднім договором від 27.05.2011 року, який укладений в простій письмовій формі, скірплений підписами сторін та печаткою АН "Шанс" та в якому зазначено у п.9, що в момент підписання даного Договору, Покупець, тобто ОСОБА_1  передала, а Продавець, тобто ОСОБА_3 прийняла гарантійну суму, що складає 3000  дол.США (три тисячі доларів США), з метою запобігання знецінювання в результаті інфляційних процесів.  Окрім  того, в самому тексті Попереднього Договору вказано, що продавець отримав гарантійну суму, передбачену п. 9 даного Договору в присутності представника АН "Шанс", тобто засвідчено факт передачі оспорюваних коштів.  

Дані правовідносини між сторонами, суд, оцінює як попередню домовленість про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) та передачу позивачем, як Покупцем за договором купівлі-продажу завдатку Продавцю за договором, відповідачу по справі.  

Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідач  ОСОБА_3, як Продавець за договором, зобовязовувалась фактично передати Покупцю ОСОБА_1 об’єкт нерухомого майна, який є предметом договору не пізніше 15 червня 2011 року, проте фактична передача квартири у зазначений період та на момент розгляду справи судом проведена не була, саме з вини Продавця - відповідача ОСОБА_3

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаї ділового обороту. Кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У зв’язку з тим, що одна із сторін попереднього договору купівлі-продажу нерухомості, а саме продавець не дотрималась умов договору, зокрема не передала у розпорядження нерухомість, то покупець, який не згідний з тривалістю терміну передачі даного майна, має бажання відмовитись від укладення Договору купівлі-продажу, відповідно до вимог чинного законодавства. Умови договору сторонами не виконані.

У відповідності до п.п.10, 11 укладеного сторонами Попереднього договору  від 27.05.2011 року у випадку не укладення договору купівлі-продажу  в передбачений термін, тобто до 15 червня 2011 року з причини, що залежить від Покупця, гарантійна сума залишається в розпорядженні  Продавця як  штраф. У випадку не укладення договору купівлі-продажу в передбачений термін, тобто до 15 червня 2011 року з причини, що залежить від Продавця, Продавець зобов’язується повернути гарантійну суму, а також виплатити Покупцеві штраф  у розмірі гарантійної суми.

Відповідно до ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов’язання до початку  виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Поясненнями позивача та письмовими доказами по справі, встановлено, що  порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, тобто відповідача по справі, а тому він зобов’язаний повернути боржникові –позивачу  завдаток.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з другої  з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Так, суд вважає  за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею і належним чином підтверджені судові витрати по справі, які складаються з витрат на оплату судового збору в розмірі 240  грн. (двісті сорок гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн. (сто двадцять).

Що ж стосується стягнення витрат на оплату правової допомоги, то дана позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на правову допомогу; витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги

Судом встановлено, що 22 липня 2011 року між позивачем  ОСОБА_1 та адвокатом   ОСОБА_2 було укладено угоду-доручення про надання правової допомоги  та представництво інтересів в суді по справі за позовом до ОСОБА_3 про повернення коштів. Абз. 3 вказаної угоди передбачено, що клієнт сплачує адвокату 2400,00 грн. за надання правової допомоги. Окрім того,  вартість послуг адвоката  у сумі 2400,00 грн. зазначена  і в Акті виконаних робіт від 22 липня 2011 року, в якому  вказано, що робота виконана  належним чином та в повному обсязі.

За змістом ст. 84 ЦПК України склад та розмір витрат, повязаних із правової допомоги, належать до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду слід надавати договір про надання правової  допомоги тощо, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового  касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). При цьому, недопустимим є документи, які не відповідають встановленим  вимогам, наприклад особисті розписки адвоката про одержання грошей. Тобто сплата  повинна підтверджуватись фінансовими документами. Будь-яких фінансових документів про оплату послуг адвоката  позивачем суду надано не було і в матеріалах справи вони  відсутні.

Позивачем надано суду  довідку, видану адвокатом ОСОБА_2 про те, що  вартість  послуг адвоката  по наданню правової допомоги по справі за позовом до ОСОБА_3 про повернення коштів складає  2400 грн. Однак, суд не приймає вказану довідку в якості належного та допустимого доказу, який би підтверджував оплату даних послуг позивачем з наведених вище підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсаційних виплат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Однак позивачем та її представником у відповідності до вищевказаної постанови не наведений розрахунок загального часу витраченого на складання позовної заяви, фактично затрачений час представництва інтересів в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530,  570, 571, 611, 635  ЦК України, ст. 84, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення коштів - задовольнити  частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, а саме гарантійну суму в розмірі 24 000,00 грн (двадцять чотири тисячі гривень)

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1, витрати понесені останньою на оплату судового збору в сумі 240 грн.  (двісті сорок гривень)  та витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.(сто двадцять гривень).

В решті позовних вимог -  відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду  першої інстанції подається протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

 Суддя:                                                                          Цвіркун О.С.