Справа № 2а-634/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.09.2011   ,    Сихівський районний суд м.Львова

         в складі: головуючого-судді         Борейка С.В.    

                                 при секретарі          Бакум О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове визнання нечинним акта суб'єкта владних повноважень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати причини пропуску строку подачі адміністративного позову поважними та поновити його; визнати нечинною Постанову №80 від 01 березня 2011 року, винесену директором Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині накладення стягнення за порушення  порядку використання страхових коштів на санаторне курортне лікування, зокрема, порушення п. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12, ч.1 ст. 30 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями”.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликаються на те, що з 14.02.2011 року по 18.02.2011 року на підприємстві була проведена перевірка щодо правильності нарахування, сплати, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування за період з 01.01.2009 року по 01.01.2011 року. За результатами перевірки головним спеціалістом Галицької районної виконавчої дирекції Фонду соцстраху Брегін Л.В. було складено Акт №70 “Про результати перевірки правильності нарахування, сплати, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування” від 21.02.2011 року, в якому головним спеціалістом Брегіною Л.В. пропонується  не приймати до зарахування витрати на санаторно-курортне лікування на суму 3276,00 грн. та згідно ст.30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням” від 18.01.2001 року №2140 та накласти штраф у розмірі 50% не прийнятої до зарахування суми (3276,00 * 50%) = 1638, 00 грн. В обґрунтування даної позиції в Додатку №6 до оскаржуваного Акта зазначається, що наявні порушення передбачені п. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12, а саме: видано путівку №117469 в санаторій ЗАТ “Трускавецькурорт”; дата заїзду 09.05.09р. на суму 4095,00 грн. застрахованій особі ОСОБА_3 без попередньої оплати. Часткова оплата в розмірі 20% на суму 819 грн. внесена в касу підприємства 18.05.09р., тому вартість путівки в сумі 3276,00 грн. (4095,00 —819,00) до заліку не приймається. За результатами даної перевірки щодо даного порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2011 року та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №80 від 01 березня 2011 року.           Постановою №80 від 01 березня 2011 року, винесеної директором Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на мене, як на головного бухгалтера ЗАТ «Львівська швейна фабрика», було накладено штраф у сумі 170 грн. 00 коп. Постанову №80 від 01 березня 2011 року вважає такою, що суперечить чинному законодавству в частині щодо накладення стягнення за порушення  порядку використання страхових коштів на санаторне курортне лікування, зокрема, порушення п. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12, ч.1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями”. Нею було пропущено строк звернення до суду з приводу оскарження постанови з поважних причин, так як 11 березня 2011 року директором Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийнято Рішення №279 про застосування та зарахування до бюджету Фонду  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно якого не прийнято до зарахування витрати на санаторно-курортне лікування на суму 3444,84 грн. та застосовано  штрафних санкцій у розмірі 50% не прийнятої до зарахування суми  1722, 42 грн., а 22 березня 2011 року дане рішення було оскаржене ЗАТ «Львівська швейна фабрика»до Львівського окружного адміністративного суду. У зв’язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги,  просять їх задовольнити, надали пояснення аналогічні змісту адміністративного позову.             Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, подав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких покликається на те, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.  ЗАТ «Львівська швейна фабрика»надана путівка на санітарно-курортне лікування № 117469 в санаторії ЗАТ «Трускавецькурорт»з датою заїзду 09.05.2009 року та видана застрахованій особі ОСОБА_3 без часткової оплати вартості путівки (часткова оплата проведена 18.05.2009р.), а відповідно до п. 4.14 Порядку №12 за відсутності квитанції до прибуткового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається. Згідно п.п. 4.1., 4.2 даного Порядку рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов»язкового державного соціального страхування  у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими поховання, на підставі особистої заяви  та довідки для одержання путівки. Відповідно до рішення комісії із соціального страхування підприємство, установа, організація, яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію –в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду. Таким чином правовідносини з приводу видачі путівки застрахованій особі виникають з моменту прийняття рішення комісією із соціального страхування про виділення їй путівки на санаторно-курортне лікування . Таке рішення про виділення путівки гр. ОСОБА_3 прийняте 06.05.2009р. згідно протоколу засідання комісії із соціального страхування ЗАТ «Львівська швейна фабрика»№04, а Порядок №12 набрав чинності 30.04.2009 р., тобто застосування Фондом Порядку №12 є правомірним. Крім цього, згідно п. 4.14 Інструкції №55 при відсутності прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається, тобто і Порядком №12, і Інструкцією №55 передбачений аналогічний порядок видачі путівки застрахованій особі. На підставі наведеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови №80 від 01 березня 2011 року (а.с. 19), винесеної директором Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, накладено штраф на головного бухгалтера ЗАТ «Львівська швейна фабрика» у сумі 170 грн. за порушення  порядку використання страхових коштів на санаторне курортне лікування, зокрема, порушення п. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12, ч.1 ст. 30 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями».

П. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12, набув чинності з 30.04.2009 року (з моменту опублікування в Офіційному віснику України від 30.04.2009р.).

          Відносини з приводу розподілу та видачі путівки на санаторно-курортне лікування гр. ОСОБА_3 виникли з моменту отримання путівки у Фонді, а саме з 28.04.2009 року (а.с.16-копія накладної), тобто до введення в дію Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12.

Позивач ОСОБА_3 звернулась до комісії із соціального страхування з заявою про виділення путівки та медичною довідкою 29.04.2009 року (а.с. 15,16), тобто також до набрання чинності Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12.

          Тобто, відносини з приводу розподілу та видачі путівки на санаторно-курортне лікування гр. ОСОБА_3 виникли в період дії Постанови правління Фонду від 23.06.2008 року №32 “Про затвердження Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” та  Постанови Правління Фонду від 02.06.2005 року №55 “Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”, які не передбачали попередньої оплати путівок.

          Згідно ч.1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями”, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення  порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в  повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

          В даному випадку не було порушено порядок використання страхових коштів, тому вони повинні бути прийняті до зарахування. Також не може йти мова про відшкодування Фонду в  повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг, оскільки кошти були витрачені за призначенням.          

До вирішення даних правовідносин було застосовано нормативно-правовий акт, а саме: Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, затвердженого Постановою правління Фонду соцстраху від 25.02.2009 року №12, що не набув чинності у момент виникнення спірних правовідносин.

          До неї було застосоване адміністративне стягнення, за порушення, які були вчинені комісією з соцстраху ЗАТ «Львівська швейна фабрика». До повноважень бухгалтера не відноситься розподіл путівок, так як згідно ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» головний  бухгалтер  або  особа,  на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання  на  підприємстві  встановлених  єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль    за    відображенням  на  рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від  нестачі,  крадіжки  і  псування  активів підприємства; забезпечує перевірку  стану  бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших  відокремлених  підрозділах підприємства.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень, обов”язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Представником відповідача виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови.

За наведених обставин суд вважає, що постанова № 80 від 01 березня 2011 року в частині накладення стягнення за порушення порядку використання страхових коштів на санаторне курортне лікування є необгрунтованою, а тому така постанова підлягає скасуванню.

Поновити позивачу строк звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин, а саме: згідно ухвали про відкриття провадження (а.с. 34), ЗАТ «Львівська швейна фабрика»зверталась у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення.  

Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 161, 162, 163, 167 КАС України, ч.1 ст. 30 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями”, Постановами правління Фонду від 23.06.2008 року №32 “Про затвердження Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” та 02.06.2005 року №55 “Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”, -

п о с т а н о в и в :

        Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про часткове визнання нечинним акта суб'єкта владних повноважень –задовольнити.

Скасувати постанову постанову №80 від 01 березня 2011 року, винесену директором Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині накладення стягнення за порушення  порядку використання страхових коштів на санаторне курортне лікування, зокрема, порушення п. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду, від 25.02.2009 року №12, ч.1 ст. 30 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями”.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                      Борейко С.В.