Справа №  2-а-471/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02.08.2011 року.                                      Здолбуніський районний суд Рівненської області                      

в складі: головуючого судді   Мички І.М.

         розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду міста Здолбунів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

         ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 15 червня 2011 року ст. інспектором ВДАІ смт.Любар Слободенюком Г.Г. винесено постанову серії АМ № 171538 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень.

Дану постанову вважає незаконною, оскільки 15 червня 2011 року адміністративного правопорушення він не вчиняв, вимоги встановлені розділом 16 «Проїзд перехресть»ПДР він не порушував. Також зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні будь-які докази, які б підтверджували його вину у вчиненому правопорушенні.

        А тому, просить суд скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення.

        В судове  засідання позивач не з’явився з поважних причин, в заяві яка надійшла на адресу суду вимоги заяви підтримав, просить справу розглянути у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд приходить до висновку, що немає перешкод для розгляду справи у відсутності сторін по справі у порядку письмово провадження на основі наявних у суду матеріалів справи.  

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

        Постановою про адміністративне правопорушення серії АМ № 171538 від 15 червня 2011 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП за те, що він 15.06.2011 р. о 15 год. 35 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1, в смт.Любар Житомирської області на перехресті вулиць Житомирської та Перемоги, повертаючи ліворуч опинився на смузі зустрічного руку, чим порушив провила проїзду перехресть.

      Відповідно до статей  248 та 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

         Згідно ст.251 КУпАП України, доказами в  справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису,  які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

          Суд не вважає достатнім доказом у даній справі протокол про адміністративне правопорушення, копія котрого наявна в матеріалах справи, оскільки його всупереч вимогам ст. 252 КУпАП складено без всебічного, повного і об'єктивного дослідження  всіх обставин справи в їх сукупності, без обґрунтування іншими, належними доказами. Крім того, в протоколі зазначено, що правопорушення зафіксоване на відео, однак дане відео в розпорядження суду надано не було. А тому, за таких обставин стверджувати про наявність відео та його достовірність, на якому зафіксоване правопорушення вчинене позивачем, не можливо.

          Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Належних і достатніх доказів на доведення законності складеної постанови відповідачем суду не надано, тобто не доведено факту порушення ОСОБА_1 вимоги п.10.5 ПДР, а отже – наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.   

А тому суд вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати.   

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються, оскільки доказів їх понесення стороною суду не надано, а позивач відповідно до ч.3 ст.288 КУпАП звільнений від сплати судових витрат.

Керуючись ст. ст. 17, 94, 159, 160, 162, 163, 167, 171-2 КАС України та на підставі ч.2 ст.122, 287 КУпАП, суд – 

п о с т а н о в и в:

           Позов задовільнити.  

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АМ № 171538 від 15 червня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) грн.

        Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

         Суддя: