справа №  2-а-291/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14.06.2011 року.                                                                                                                         м.Здолбунів          

 Здолбунівський районний суд Рівненської області в особі головуючого суді Мички І.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації про визнання дій протиправними та стягнення щорічної разової грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації про визнання дій протиправними та стягнення щорічної разової грошової допомоги. В обґрунтування позову посилаються на те, що ОСОБА_2 є інвалідом війни 2 групи, а ОСОБА_3 є учасником бойових дій. Їх соціальне забезпечення здійснюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до ч.5 ст.12 якого ОСОБА_3 має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч.7 ст.13 вказаного закону ОСОБА_2 має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком слід визначати відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та відповідного закону про державний бюджет України. У 2011 році мінімальний розмір пенсії для непрацездатних осіб, встановлений в розмірі 764 гривні, тому позивачу ОСОБА_3 повинна була б виплачена разова допомога до 5 травня 2011 року в сумі 764 грн. х 5=3820 грн., а позивачу ОСОБА_2 в сумі 764 грн. х 8=6112 грн. Однак в порушення вимог зазначеного закону, призначена грошова допомога нараховувалась та виплачувалась позивачам не повністю. У проведенні перерахунку та доплати відповідач відмовляє. На підставі наведеного, позивачі просять суд визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати останнього зробити перерахунок разової допомоги та стягнути недоплачену суму грошової допомоги.

            У встановлений судом строк, представник відповідача подав суду заперечення на адміністративний позов, в якому вказав, що Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, частиною п’ятою статті 12, 13, 14, 15, передбачено щорічно до 5 травня виплачувати учасникам бойових дій разову грошову допомогу у кратному співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

        Однак, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсій страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсії та розмірів допомог Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не передбачено.

         Згідно зі статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»фінансування витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

         У 2011 році разова грошова допомога виплачена позивачам у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року №341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»зазначено іншим ветеранам війни, в тому числі учасникам бойових дій, із числа осіб, які брали участь у воєнних конфліктах на території інших держав у період до і після Великої Вітчизняної війни, а також іншим особам, не зазначеним у підпункті 1 цього пункту, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: інвалідам ІІ групи – 580 гривень, учасникам бойових дій 460 гривень.

          Крім того, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації не наділений повноваженнями, щодо встановлення розміру допомоги, а виконує суто технічні функції в межах виділених асигнувань та своїх повноважень і не має права встановлювати суми виплат самостійно. А тому в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять відмовити.                 

             Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню по слідуючих підставах.  

           Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є ветераном війни –учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –учасників бойових дій.

        ОСОБА_2 є ветераном війни –учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –інвалідів війни 2 групи.

           Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

            Згідно ч.7 ст.13 вказаного вище Закону щорічно до 5 травня інвалідам ІІ групи виплачується разова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

            Постановою КМУ № 341 від 04 квітня 2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»передбачена у 2011 році виплата разової грошової допомоги учасникам бойових дій в розмірі 460 грн.; інвалідам ІІ групи в розмірі 580 грн.

        Суд вважає, що позивачі обґрунтовано заявляють про право на нарахування та виплату їм разової грошової допомоги, встановленої ст.ст.12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком учасникам бойових дій та в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком інвалідам ІІ групи.

        Наявність такого права у позивачів є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46).

            Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру разової грошової допомоги позивачам застосуванню підлягають ст.ст.12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова № 341 від 04 квітня 2011 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Згідно ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»однією з основних державних соціальних гарантій, метою яких є забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, є мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Згідно абзацу першого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»мінімальний розмір пенсії для непрацездатних осіб, встановлений в розмірі 764 гривні.

З огляду на вказане, позивачу ОСОБА_3 разова грошова допомога до 5 травня у 2011 році повинна була б бути виплачена в сумі: 764 гр. х 5= 3820 грн. Натомість, вона отримала лише 460 грн. з врахуванням обмежень встановлених Постановою КМУ № 341 від 04 квітня 2011 року, що не відповідає розміру п’яти мінімальних пенсій за віком.

Позивачу ОСОБА_2 разова грошова допомога до 5 травня у 2011 році повинна була б бути виплачена в сумі: 764 гр. х 8= 6112 грн. Натомість, він отримала лише 580 грн. з врахуванням обмежень встановлених Постановою КМУ № 341 від 04 квітня 2011 року, що не відповідає розміру восьми мінімальних пенсій за віком.

              Таким чином, дії відповідача слід визнати неправомірними та зобов’язати останнього здійснити перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_3 недоплачену щорічну разову грошову допомогу, яка виплачується до 5 травня, за 2011 рік в сумі 3360 грн. та позивачу ОСОБА_2 –в сумі 5532 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Відповідно до ст.89, 94 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, -  

постановив:

             Позов задоволити.  

           Дії Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації щодо застосування під час перерахунку ОСОБА_3 разової грошової допомоги учаснику бойових дій та ОСОБА_2 разової грошової допомоги інваліду ІІ групи у 2011 році Постанови КМУ № 341 від 04 квітня 2011 року визнати неправомірними.  

     Зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 разової грошової допомоги у 2011 році в сумі 3360 грн., як учаснику бойових дій, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично отриманої суми, за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 разової грошової допомоги у 2011 році в сумі 5532 грн., як інваліду ІІ групи, відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично отриманої суми, за рахунок коштів Державного бюджету України.

         Судові витрати віднести за рахунок держави.

         Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.    

            Суддя: