справа №  2-а-373/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15.06.2011 року.                                                                                                          Здолбунівський районний суд

       Рівненської області

в складі: головуючого судді   Мичка І.М.

               при секретарі     Сімонович С.О.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 17 травня 2011 року  ст. інспектором ДПС ВДАІ Першотравневого району ст.л-том міліції Долинським В.М. винесено постанову АН1 № 043555 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 255 гривень. В постанові вказано, що ОСОБА_1 17.05.2011 року о 14 год. 35 хв. на 214 км а/д Запоріжжя-Маріуполь керував автомобілем RENAULT MAGNUM н.з. НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу, який рухався по пішохідному переходу, чим допустив порушення п.18.1 ПДР України.

      Постанову вважає неправомірною, оскільки він будь-яких перешкод для учасників дорожнього руху не створив. Перехрестя проїхав у відповідності з вимогами Правил дорожнього руху.

       Вважає, що в його діях склад вказаного правопорушення відсутній. А тому, просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

       Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив проти позову повністю.

       Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

     Відповідно до статей  248 та 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

      Згідно ст.251 КУпАП України, доказами в  справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

   Суд не вважає достатнім доказом у даній справі постанову про адміністративне правопорушення, копія котрої наявна в матеріалах справи, оскільки її всупереч вимогам ст. 252 КУпАП складено без всебічного, повного і об'єктивного дослідження  всіх обставин справи в їх сукупності, без обґрунтування іншими, належними доказами.

          Таких належних і достатніх доказів на доведення законності складеної постанови не надано суду відповідачем, тобто не доведено факту ненадання переваги пішоходу на нерегульованому пішохідному переході ОСОБА_1, а отже –наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.   

         Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що порушення позивачем ч.1 ст.122 КУпАП в судовому засіданні не доведено, а тому даний факт є підставою для скасування постанови про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

          Керуючись ст. ст. 17, 94, 100, 159, 160, 162, 163, 167, 171-2 КАС України та на підставі ч.1 ст.122, 287 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

                Позов задовольнити. 

           Скасувати постанову серії АН1 № 043555 від 17 травня 2011 року, винесену ст. інспектором ДПС ВДАІ Першотравневого району про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

              Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

   Суддя  :                                                                                                         І.М. Мичка