Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Хилевича С.В., Шеремет А.М.
секретар судового засідання : Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 17 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Рішенням Березнівського районного суду від 17 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності по закону після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на наступне спадкове майно :
- домобудування по АДРЕСА_1, залишковою інвентаризаційною вартістю 136898 грн.;
- земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1;
- земельну ділянку площею 0,65 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку в с. Яринівка Березнівського району Рівненської області.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України ‘’Про державне мито’’.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на його незаконність, оскільки ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду про визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,65 га, для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку в с. Яринівка Березнівського району, яка фактично вже була вилучена в неї Яринівською сільською радою, відповідно до рішення № 197 від 24 листопада 2008 року, при цьому не повідомивши заінтересованих осіб.
На даний час вона являється власником частини вищевказаної земельної ділянки, в розмірі 0,12 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку (серія ЯК № 251867) розташовану у АДРЕСА_2, яка передана рішенням суду у власність позивача.
________________________________________________________________________
Справа № 22-1990/2011 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Мельничук Н.В.
Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Вказує, що дане рішення порушує її права як власника земельної ділянки.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,65 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку в с. Яринівка Березнівського району Рівненської області.
В запереченні на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 відповідач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Оскільки рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась з позовом про визнання права власності на спадкове майно, а саме на жилий будинок, земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,65 га для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку, що розташовані в с. Яринівка Березнівського району Рівненської області.
На підтвердження факту належності спадкодавцю ОСОБА_3 вищевказаного майна надала виписку з погосподарської книги № 3 за 2000-2005 роки, особовий рахунок № 194, виданої Яринівською сільською радою 18.11.2009 року за № 652; додаток до рішення виконкому Яринівської сільської ради № 11 від 20 лютого 1996 року та довідку виконкому Яринівської сільської ради від 27.11.2009 року № 684.
Проте, як відповідача в справі нікого залучено не було.
З роз’яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 2 своєї постанови від 30.05.2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування”, вбачається, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Позивач звернувшись до суду з позовною заявою в порядку позовного провадження не вказала жодного відповідача і суд в порушення норм процесуального права розглянув справу не притягнувши до участі в справі інших спадкоємців та територіальну громаду в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини як відповідачів. Проте, із спадкової справи вбачається, що у ОСОБА_3 є діти, які являються спадкоємцями першої черги як і ОСОБА_2
Відповідно до роз’яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 ‘’Про судову практику у справах про спадкування’’відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Матеріалами справи достовірно встановлено, що державних актів на землю ОСОБА_6 не мав, не було оформлено за життя ОСОБА_6 у передбаченому законом порядку і документи, що підтверджують право власності останнього на вказаний будинок, а тому зазначене майно не може бути предметом спадкування.
Крім того, рішенням Яринівської сільської ради № 197 від 24 листопада 2008 року у ОСОБА_2 було вилучено з користування земельну ділянку площею 0, 38 га надану у користування для ведення особистого селянського господарства в с. Яринівка та передано їх до земель запасу.
Також, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції залишив поза увагою, що з позовом про визнання права власності на спадщину в судовому порядку, може звернутися особа лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Дані роз’яснення містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування". Мотивована відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно у матеріалах справи відсутня.
Таким чином, суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на вищевказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом без встановлення належності спадкового майна спадкодавцю чи іншій особі та не залучив до участі у справі всіх зацікавлених осіб та Яринівську сільську раду.
Оскільки рішення винесене з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1225 ЦК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Березнівського районного суду від 17 лютого 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :