УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-24660/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 27 (І) Бондарєва О.І.
Доповідач – Неклеса В.І.
У Х В А Л А
Іменем України
23 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Неклеса В.І.
суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О.
при секретарі: Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Перший», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору .
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5
Третя особи - ОСОБА_3.
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2011року ОСОБА_2 звернулась з позовом до відповідача, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 і після уточнення позовних вимог у червні 2011 року просила визнати недійсним кредитний договір № 6 МКР від 30.09.2008 року, укладений між нею та ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства», правонаступник публічне акціонерне товариства «Банк Перший» і зобов’язати її – ОСОБА_2 повернути банку суму кредиту – 8 000 доларів США, зобов’язати відповідача повернути їй усі кошти, які були нею сплачені при виконанні кредитного договору та стягнути витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи з тих підстав, що при виконанні зобов’язань по кредитному договору вона сплачувала банку проценти за користування кредитом в іноземній валюті – у доларах США, що суперечить положенням Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суд застосував не вірно матеріальний закон, не взяв до уваги положення ст.. 533 ЦК України, ст.. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Суд не дав оцінку умовам кредитного договору, які зобов’язували її сплачувати банку нараховані проценти за кредитним договором в іноземній валюті – у доларах США, тобто порушувати принцип пріоритету національної валюти – гривні, що не відповідає вимогам ст.. 533 ЦК України та ст.. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до положень процесуального та матеріального закону, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що відповідач на підставі ліцензії № 140 від 04.10.2001 року, виданої Національним Банком України, має право здійснювати банківські операції з валютними цінностями від свого імені, надавати кредити у іноземній валюті та виражати у кредитному договорі грошові зобов’язання в іноземній валюті.
Такий висновок суду підтверджується копією Банківської ліцензії № 140 від 04.10.2001 року та пунктом 2.11 кредитного договору № 6 МКР від 30.09.2008 року, яким передбачено, що виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором по сплаті кредиту та відсотків здійснюється у валюті кредиту, по сплаті пені розраховується у валюті кредиту та здійснюється у національній валюті України по офіційному курсу НБУ, який встановлений на день такої сплати, по сплаті штрафів, збитків у національній валюті України.
Доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що відповідач за умовами кредитного договору незаконно зобов’язав її повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в іноземній валюті, тобто використовувати іноземну валюту як засіб платежу, спростовуються кредитним договором № 6 МКР від 30.09.2008 року, який позивачка добровільно підписала та взяла на себе обов’язок по виконанню умов договору і в тому числі обов’язку про повернення банку суми кредиту та відсотків за користування кредитом в іноземній валюті – доларах США.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд застосував не вірно матеріальний закон є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування рішення суду немає, а тому, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ст.ст. 313 – 315, ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя – доповідач: В.І. Неклеса