28.12.2011 Справа № 2а/2570/6286/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2011 р.
м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.
при секретарі Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний» до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
13.12.2011 Публічне акціонерне товариство «Линовицький цукрокомбінат «Красний» (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі – Прилуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072200/713 від 31.08.2011.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» не було допущено порушень в застосуванні норм податкового законодавства, в тому числі пункту 13.2 ст.13 Закону України від 28.12.1994 року № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 2 ст.11 Угоди між Україною та Федеративною республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно, ратифікованої Законом України від 22.11.1995 року. Відповідно до п. 13.2 ст.13 Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності. Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Отже в даному випадку повинні застосовуватися норми міжнародної угоди, яка укладена між Україною та Федеративною республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України 22.11.1995 року, де в п.1 ст.11 чітко зазначено, що проценти які виникли в одній Договірній державі і сплачуються резиденту другої Договірної держави можуть оподатковуватися тільки у цій Другій договірній державі. Підприємством були подані довідки, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а тому позивач вважає дії відповідача неправомірними та просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Крім того відповідно до наданих до суду заперечень відповідача, останній позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі та зазначив, що працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 рік, за результатами якої складений акт перевірки від 17.08.2011 № 1019/23-00372629.
Вищезазначеною перевіркою встановлено заниження податку з доходу нерезидента джерелом його походження в Україні в сумі 32832,68 грн., тому заступником начальника Прилуцької ОДПІ за результатами розгляду акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000072200/713 про сплату боргу в розмірі 32832,68 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб і 8208,17 грн. штрафної санкції. Відповідач вважає, що Прилуцькою ОДПІ правомірно винесене податкове повідомлення-рішення, із застосуванням статті 11 міжнародної Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно, ратифікованої Законом України від 22.11.1995 року № 449/95-ВР (далі –Угода).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
17.08.2011 року працівниками Прилуцької ОДПІ, на підставі направлень на перевірку № 772,773,774,775,776,777,778 від 30.06.2011 проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2011.
За результатами виїзної планової перевірки складено акт № 1019/23-00372629 від 17.08.2011 року
В акті було встановлено порушення п. 13.2 ст.13 Закону України від 28.12.1994 № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента джерелом його походження з України в сумі 32 832,68 грн.
На підставі акту про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний», встановлено, що між позивачем (далі - Позичальник) та нерезидентом фірмою Handelsgesellschaft mbH”Німеччина (далі - Кредитор) укладено кредитні договори від 08.07.2003 року № 1/2003 та від 21.07.2004 року № 4/2004, за якими Кредитор -німецька фірма - нерезидент надавала позивачу кредити з оплатою 10 % річних.
Позивач здійснив виплату процентів за користування кредитними коштами нерезиденту (Кредитору) фірмі Handelsgesellschaft mbH”Німеччина, згідно кредитного договору від 08.07.2003 року №1/2003 та договору від 21.07.2004 року №4/2004 в сумі 82655,89 доларів США, що становить 656653,60 грн. без утримання податку передбаченого ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента встановлено його заниження за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. всього в сумі 32832,68 грн., у тому числі за І квартал 2010 р. в сумі 8850,78 грн., за ІІ квартал 2010 р. в сумі 9722,07 грн., за ІІІ квартал 2010 р. в сумі 6954,15 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 7305,68 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2011 року № 0000072200/713, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем в сумі 32832,68 грн., за штрафними санкціями в сумі 8208,17 грн.
Відповідно до п.2 ст. 13 Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Під доходами з джерелом їх походження з України, відповідно до п. 1.11 ст. 1 цього Закону, визначаються будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України
Пунктом 18.1 ст. 18 Закону передбачено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Законом України від 22.11.1995 року №449/95-ВР ратифіковано Угоду між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно.
Відповідно до ст. 1 Угоди, ця Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Як вбачається з матеріалів справи, нерезидент - німецька фірма Handelsgesellschaft mbH” має статус резидента Федеративної Республіки Німеччина, на якого поширюється вищезазначена Угода.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Угоди під терміном “проценти” передбачається доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і, зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.
Пункт 1 статті 11 Угоди, визначає, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.
Однак такі проценти можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів від валової суми процентів в усіх інших випадках, відповідно до підпункту b) пункту 2 статті 11 Угоди.
Згідно п. 4 ст. 25 Угоди якщо оподаткування доходу в Договірній Державі здійснюється через утримання податку у джерела, і якщо це оподаткування обмежено положеннями цієї Угоди, тоді застосування зниження цього податку або звільнення від нього повинно бути визначено внутрішнім законодавством цієї Держави згідно з процедурами, що передбачені для цього компетентними органами двох Договірних держав.
Судом встановлено, що в даному випадку проценти виникли в Україні, Кредитор, тобто одержувач процентів, відповідно до кредитних договорів фактично мав право на проценти, оскільки кредитними договорами передбачено нарахування відсотків в розмірі 10% від договірної суми. По кредитному договору від 08.07.2003 року №1/2003 та договору від 21.07.2004 року №4/2004 виплачені позивачем на користь Кредитора проценти становлять 82655,89 доларів США, що становить 656653,60 грн.
5% від суми виплачених процентів в розмірі 656653,60 грн. становить 32832,68 грн., отже, сума податкового зобов'язання в розмірі 32832,68 грн. не перевищує 5% від валової суми процентів, а тому не суперечить п.п. b) п.2 ст. 11 Угоди, а отже позивачем занижено податок з доходу отриманого нерезидентом Handelsgesellschaft mbH” із джерелом походження з України в сумі 32832,68 грн.
Посилання позивача на статті 7 Угоди судом не береться до уваги, оскільки дана норма регулює оподаткування прибутку підприємства Договірної Держави, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва. Якщо підприємство Договірної Держави здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва відноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах і діяло цілком незалежно від підприємства, постійним представництвом якого воно є.
Судом не береться також до уваги посилання позивача на статтю 14 Угоди, оскільки вказана стаття регулює оподаткування доходів, що одержуються резидентом однієї Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру. Термін "професійні послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так само, як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів.
Відповідно до п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р № 2181-III у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний» до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Постанова суду від 28.12.2011 не набрала законної сили.
Суддя О.М. Тихоненко
< Поле для вводу тексту >