АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2644/11
Головуючий по 1-й інстанції Савченко Л.І.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В.
Суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю: відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 червня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Яреськівського комбінату комунальних підприємств, третя особа - орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шишацької районної державної адміністрації, про поділ та виділення в натурі в користування житлового приміщення, зміну договору найму житлового приміщення та відкриття окремих особових рахунків;
та додатковим позовом ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Яреськівського комбінату комунальних підприємств, треті особи –ОСОБА_3, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шишацької районної державної адміністрації, про визнання недійсними договорів про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, визнання таким, що втратив право на житлову площу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 21 червня 2011 року додаткові позовні вимоги ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Яреськівського комбінату комунальних підприємств, треті особи –ОСОБА_3, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Шишацької районної державної адміністрації, про поділ та виділення в натурі в користування житлового приміщення, зміну договору найму житлового приміщення та відкриття окремих особових рахунків, визнання недійсними договорів про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, визнання таким, що втратив право на житлову площу –задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні інших заявлених позовних вимог –відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі у сумі 230 грн. 25 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 17 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 червня 2011 року скасувати, а провадження у справі закрити. При цьому зазначив, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що квартира АДРЕСА_1 Полтавської області, перебуває на балансі Яреськівського ККП, що слідує з довідки виданої 18 червня 2010 року за вих. № 10 (а.с.10). Вказана квартира була передана Яреськівському ККП при передачі житлового фонду у 2000 році Яреськівським цукровим заводом, особовий рахунок був відкритий на ім’я ОСОБА_2, що підтверджується повідомлення Яреськівського ККП від 04 травня 2011 року за вих. № 33 (а.с.115). Квартира не приватизована, а тому її власником є Яреськівська сільська рада Шишацького району Полтавської області, що вбачається з повідомлення Яреськівського ККП від 20 травня 2011 року за вих. № 36 (а.с.142).
Особовий рахунок № 886 на вказану квартиру відкритий на ім’я ОСОБА_2, який є наймачем квартири, що підтверджується довідкою виконкому Яреськівської сільської ради № 1776 від 21 грудня 2010 року та копією погосподарської книги (а.с.25, 177).
В спірній квартирі зареєстровані 4 особи – ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що вбачається з погосподарської книги (а.с.177) та довідки виданої виконкомом Яреськівської сільської ради Шишацького району від 04 травня 2011 року за вих. № 1003 (а.с. 122). Відповідач ОСОБА_2 виписаний з квартири 11 квітня 2002 року, про що свідчить довідка виконкому Яреськівської сільської ради від 07 квітня 2011 року № 02-17/164 (а.с.94).
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги про поділ та виділення в натурі в користування житлового приміщення, про зміну договору найму житлового приміщення та відкриття окремих особових рахунків є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Спірне житлове приміщення належить до державного житлового фонду та не є приватною власністю, а чинний ЖК України не передбачає поділу в натурі квартири, яка не знаходиться в приватній власності.
Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім’ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених законодавством, що встановлено ст. 103 ЖК України.
Відповідно до ч.1 ст. 104 ЖК України член сім»ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім»ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.
Згідно ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв’язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Зі змісту ч.1 ст. 48 ЖК України вбачається, що жиле приміщення надається громадянам в межах норми жилої площі, але не меншу розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Відповідно до ст. 47 ЖК України норма житлової площі встановлена в розмірі 13, 65 квадратного метру на одну особу.
В спірній квартирі зареєстровано 4 особи, їхні частки є рівними, на кожного з них припадає по 11, 275 кв.м. (45, 10 кв.м. /4 особи), що є менше від норми житлової площі. Крім того, з плану квартири вбачається, що площа однієї ізольованої кімнати становить 7,8 кв.м., двох інших суміжних 10, 5 кв.м. та 16, 4 кв.м., а тому виділити позивачу з дочкою окремо в користування житлове приміщення відповідно до їхніх часток є неможливим, оскільки розмір житлового приміщення не відповідатиме вимогам ст. 63 ЖК України.
Крім того, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність посилання відповідача ОСОБА_3 на застосування строку позовної давності до даних позовних вимог і відмови в позові з цих підстав, та відповідача ОСОБА_2 на те, що позивачка є колишньою дружиною сина квартиронаймача, а тому не є його членом сім’ї з дня розірвання шлюбу, а відповідно не відноситься до осіб, зазначених у ч.2 ст. 64 ЖК України, яка встановлює перелік членів сім’ї наймача та з цих підстав не має права користування квартирою.
Так, позовна давність, передбачена ст. 257 ЦК України, не регулює житлові правовідносини. Позивачка разом з дочкою зареєстрована в спірній квартирі з 1997 року, відповідно до норм ст. 72 ЖК України не визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а тому має право на користування спірною квартирою.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № НОМЕР_1 від 01 січня 2004 року та типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № НОМЕР_2 від 02 січня 2009 року, суд обґрунтовано виходив з того, що вказані договори укладені між відповідачами ОСОБА_2 та Яреськівським ККП (а.с.95-100).
Заявлені позивачем підстави визнання договорів недійсними не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. ОСОБА_4 не навела переконливих доказів, що внаслідок укладення між ОСОБА_2 та Яреськівським ККП оспорюваних нею договорів були порушені, невизнані чи оспорені її права, свободи чи інтереси, що передбачено ст. 3 ЦПК України. Крім того, як було встановлено при розгляді справи, позивачка не є стороною договору та не сплачувала квартирну плату.
Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовну вимогу про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 таким, що втратив право на житлову площу.
Згідно ч.1 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Так, ОСОБА_2, який є наймачем спірної квартири знятий з реєстраційного обліку з 11 квітня 2002 року (а.с.94), факт його непроживання в даній квартирі понад шість місяців підтвердили у судовому засіданні свідки, не заперечували цього і самі сторони, підстав для збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем, передбачених ч.3 ст. 71 ЖК України, судом встановлено не було.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 червня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Ю. В. Дряниця
Судді:
Карнаух П.М.
Кривчун Т.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця