Справа № 11-679/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Карнаух А.С.
Категорія ст. 121 ч.2 КК Доповідач ТрейтякО.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ШИРОЯН Т.А. Суддів ТРЕЙТЯК О.П., БАГЛАЯ І.П. з участю прокурора НАДТОЧІЙ О.О. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, засуджений за ст. 121 ч.2 КК України до 9 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 гривень відшкодування завданої моральної шкоди.
Доля речових доказів вирішена згідно вимог ст.81 КПК України.
СудомОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 27 грудня 2005 року вдень, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 під час сварки на ґрунті неприязних стосунків умисно наніс численні удари руками, ногами та металевим совком по голові, шиї та тулубу своїй дружині ОСОБА_3, завдавши останній тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, що спричинило ІНФОРМАЦІЯ_3 смерть потерпілої, більш швидкому настанню якої сприяли заподіяні ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 ЗО грудня 2005 року.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 частково не згоден з вироком суду, оскільки слідство було проведено однобічно з грубим порушенням його права на захист, оскільки йому не був наданий на його прохання захисник, слідчі здійснювали відносно нього психологічний тиск та погрожували, зазначає, що він сприяв слідству, злочин скоїв не умисно, бо був в стані алкогольного сп'яніння, та просить змінити вирок суду, врахувавши його поганий стан здоров'я, похилий вік та замінити покарання на більш поблажливе.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
В судовому засіданні суду першої інстанції засудженийОСОБА_1 винним себе визнавав частково та показав, що 27 грудня 2005 року між; ним та дружиною виникла сварка, під час якої він побив дружину руками і ногами по голові та тулубу. Оскільки був в той день п'яним, погано пам'ятає події того дня, але стверджував, що металевим совком дружину не бив. ЗО грудня 2005 року між ними знову виникла сварка, під час якої він штовхнув дружину в іншу кімнату і вона впала, вдарившись головою об дверний косяк. Після цього він витягнув дружину до сінець, щоб вона протверезіла. А пізніше затягнув її до хати і поклав на диван. Наступного дня 31 грудня 2005 року він виявив дружину мертвою і тіло її переніс до сараю, а приблизно 20 січня 2006 року прикопав її в сараї.
Під час досудового слідства засудженийОСОБА_1 докладно розповідав про обставини побиття ним дружини 27 і ЗО грудня 2005 року, показав, що удари дружині завдавав руками, ногами та металевим совком по голові та тулубу. Свої показання ОСОБА_1 підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події (а.с.91-97).
Потерпілий ОСОБА_2 показав, що після 01 січня 2006 року від родичів дізнався про зникнення матері, приблизно після 20 січня 2006 року він звернувся до міліції з заявою про розшук матері. Коли приїхали з працівниками міліції в с. Довжик в господарство батьків, то його батько після розмови з працівниками міліції вказав місце в сараї, де він закопав свою дружину.
Свідок ОСОБА_4 показав, щоОСОБА_1 зловживав спиртними напоями та часто бив свою дружину. Вранці ЗО січня 2005 року він чув крики потерпілої ОСОБА_3. про допомогу. Більше він ОСОБА_3. не бачив і про її смерть дізнався 01 лютого 2006 року від односельців.
Свідок ОСОБА_5показала що вночі 27 грудня 2005 року до неї приходила ОСОБА_3., у якої був синець під оком і розбита брова, просилась переночувати, бо її побив чоловік.
Свідок ОСОБА_6, показання якої досліджені судом, стверджувала, що ОСОБА_3. останній раз приходила до неї ЗО грудня 2005 року близько 14 години. В неї були рани на голові і вона розповіла, що її побив металевим совком чоловік (а.с.79-81).
З протоколу огляду місця події (а.с. 13-27) вбачається, що в сараї господарства по АДРЕСА_2 під шаром ґрунту було виявлено труп ОСОБА_3. з чисельними тілесними у шкодженнями.
Згідно висновку судово-медичної експертизи (а.с.42-51) смерть ОСОБА_3. настала внаслідок набряку - набухання речовини головного мозку, який є ускладненням масивних субдурального та субарахноїдального крововиливів, які в свою чергу виникли на тлі закритої черепно-мозкової травми. Смерть ОСОБА_3. могла настати в проміжок часу ІНФОРМАЦІЯ_3. Під час експертизи трупа виявлені закрита внутрішньо -черепна травма, що морфологічно проявилась наступними ушкодженнями - синці скроневої ділянки справа, верхньої та нижньої губ, лобної ділянки, забійні рани на шкірі голови лівої надбрівної, лобної, тім'яної ділянок; множинні темно-червоні крововиливи практично по всій поверхні на шкірно - м'язовому клапті волосистої частини голови; субдуральна гематома на лівою півкулею мозку з субарахноїдальних крововиливом під нею; ділянки забою головного мозку в лівих скроневій та лобній ділянках. Ці тілесні ушкодження утворились за 2-3 дня до настання смерті (приблизно 27-28 грудня 2005 року) від дії тупих предметів, при чому забійні рани надбрівної та тім'яної ділянки від ребристого предмету, а лобної ділянки від дії тупого предмету, грані якого при сходженні утворюють трьохгранної форми кут. Цей комплекс уіпкодокень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, відносно живої людини, відповідає тяжким тілесним ушкодженням.
На тулубі ОСОБА_3. були також: виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, утворились від дії тупих предметів незадовго до настання смерті (приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3) і які безумовно, сприяли більш швидкому настанню смерті від черепно-мозкової травми. Всі виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими.
Вина засудженого ОСОБА_1 також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 який був понятим при проведенні відтворення обстановки та обставин події, висновками судових медико-криміналістичних експертиз (*а.с.52-53, 54-56, 175-177) та іншими наведеними у вироку доказами.
Посилання в апеляції засудженого на те, що досудове і судове слідство проведені однобічно, з порушенням його права на захист та інших вимог кримінально-процесуального закону, позбавлені підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, досудове і судове слідство по ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, порушення права засудженого на захист або інших істотних порушень вимог кримінального-процесуального закону у справі не допущено. По заяві засудженого 09 лютого 2006 року був допущений до участі в справі адвокат ОСОБА_7 (а.с 115, 119), і всі наступні слідчі дії з участю ОСОБА_1 проводились в присутності і з участю адвоката ОСОБА_7. В судовому засіданні також на вимогу засудженого його інтереси захищала адвокат ОСОБА_8.
Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 121 КК України.
Призначаючи покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують його покарання. Підстав для пом'якшення покарання з наведених в апеляції мотивів колегія суддів не вбачає, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, і призначене у межах, встановлених в санкції статті, що передбачає відповідальність за їх вчинення.
Заяву засудженого ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду про не надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи і протоколом судового засідання колегія суддів вважає надуманою і безп ідставною.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 при закінченні досудового слідства були пред'явлені для ознайомлення матеріали кримінальної справи, з якими він ознайомився разом з адвокатом (а.с.200-201). Під час розгляду справи судом першої інстанції за вимогою підсудного ОСОБА_1 йому також була надана можливість ознайомитись з матеріалами справи разом з адвокатом ОСОБА_8, що підтверджується відповідним актом (а.с.234). Після розгляду справи за заявою засудженого ОСОБА_1 про ознайомлення з протоколом судового засідання і матеріалами справи йому двічі надавалась можливість ознайомитись з протоколом судового засідання і кримінальною справою, але частково ознайомившись з протоколом судового засідання,ОСОБА_1 відмовлявся від подальшого ознайомлення з протоколом судового засідання і матеріалами кримінальної справи, про що свідчать два акти, складені працівниками суду першої інстанції та слідчого ізолятора (а.с.291, 304).
Постановлений судом щодо ОСОБА_1 вирок відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.