Справа № 22ц-1546/2006 Головуючий у першій
інстанції РЯБОТА В.І.
Категорія - цивільна Доповідач: Бойко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ЄВСТАФІЄВА O.K.
суддів: БОЙКО О.В., ШКОЛЬНОГО В.В.
при ПІЛЬГУЙ Н.В.
секретарі:
за участі: представника позивача Іллюшка О.М., відповідача
ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2006 року по справі за позовом АППБ „Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2006 року АППБ „Аваль" звернувся з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з нього на користь позивача 14865 грн.61 коп. заборгованості по кредитному договору. Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач порушив умови кредитного договору, невчасно сплачував суму кредиту та відсотки, в зв язку з чим утворилась заборгованість по кредитному договору, розмір якої і просив стягнути.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2006 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль" 14 865 грн. 61 коп. суми заборгованості по кредитному договору, 148 грн. 66 коп. в повернення судового збору, ЗО грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 15 044 грн. 27 коп.
Непогодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати судове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції. В апеляційній скарзі посилався на: неповне з'ясування судом обставин справи; на те, що суд, стягнувши достроково всю суму заборгованості, послався на п. 6.5 кредитного договору, але не зрозуміло чи втратив чинність кредитний договір; що він звертався до позивача на підставі п. 7.1 договору стосовно перенесення строків платежів в зв"язку з фінансовими ускладненнями і була досягнута домовленість про її задоволення, але не зважаючи на це позивач подав позов до суду; на те, що він планував свою фінансово-господарську діяльність і розрахував погасити заборгованість до грудня 2006 року, тобто до закінчення дії кредитного договору.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, суду пояснив, що заборгованість виникла в зв"язку з фінансовими труднощами і він її погасить, але одразу не може, а тому просить рішення суду скасувати, щоб у нього була можливість погасити борг.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив в її задоволенні відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 грудня 2003 року між АППБ „Аваль" та ОСОБА_1 був укладений договір НОМЕР_1 про надання споживчого кредиту на суму 22 000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців із сплатою 24% річних, строком погашення до 16 грудня 2006 року.
Відповідно до п.3.2 кредитного договору 19 грудня 2003 року позивач видав ОСОБА_1 кошти в сумі 22 000 грн. 00 коп.
Відповідно до п.п. 1.3, 5.1 відповідач зобов'язався щомісячно до 15 числа кожного місяця сплачувати кредит в розмірі 1/36 від суми отриманого кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Відповідач свої зобов'язання виконував не в повному обсязі: з грудня 2005 року своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки, в зв"язку з чим станом на 05 липня 2006 року склалась заборгованість: по кредиту у сумі 11 467 грн. 82 коп., по відсотках - 1406 грн. 29 коп.
Відповідно до п.9.1 кредитного договору за порушення строків платежів відповідач повинен сплатити позивачу ще й пеню в розмірі 0,1% від суми просроченого платежу за кожен день просрочення, що у даному випадку складає: 1902 грн. 72 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 88 грн. 78 коп. -пеня за несвоєчасну сплату відсотків.
Суд 1 інстанції, задовольняючи позовні вимоги, правильно послався на п.6.5 договору, відповідно до якого позивач має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позивачальником умов цього договору.
Доводи апелянта стосовно неповного з'ясування судом обставин справи спростовуються матеріалами справи. Не можуть бути взяті судом до уваги і його доводи і стосовно не виконання позивачем п.7.1 договору, оскільки в судовому засіданні було з"ясовано, що відповідач у встановленому в договорі порядку не звертався до позивача з приводу порушення питання про перенесення строків платежів у разі виникнення тимчасових фінансових ускладнень.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2006 року по справі за позовом АППБ „Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.