Справа № 2-а-2182/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          09 листопада 2011 року                                                                      м.Кузнецовськ

          о 16 годині 30 хвилин                                                            

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок та виплату пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, -

          В С Т А Н О В И В:

       15 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 березня 2011 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, - за 2010 рік відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надалі виплачувати її в такому розмірі до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, починаючи з 12 лютого 2011 року, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 3, в розмірі 25 (двадцяти п’яти) процентів мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплачувати її в такому розмірі до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати додаткової пенсії. Такі позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує положеннями ч.ч.1, 2 ст.40, ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також тим, що вона є працюючим пенсіонером та особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 3.

          Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог, заявлених до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період часу з 12 лютого 2011 року до 14 лютого 2011 року залишено без розгляду. Вказана ухвала суду набрала законної сили 04 жовтня 2011 року, оскільки сторонами не оскаржувалась.

Позивачка ОСОБА_1 і представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.           

09 листопада 2011 року ОСОБА_1 подала в суд письмову заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, та задоволити позовні вимоги повністю.

Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти вимог позову ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області не подано, про причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлено.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України суд вирішив здійснити розгляд даної адміністративної справи у відсутності позивачки і представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 –пенсіонер, що підтверджується посвідченням серії АД №037140, виданим управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області 18 березня 2009.

          З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 №118924 слідує, що з 08 січня 2009 року позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області та на підставі її заяви від 10 лютого 2009 року, що зареєстрована відповідачем 16 лютого 2009 року за №186, їй призначено пенсію за віком. Після призначення пенсії позивачка продовжує працювати в управлінні робітничого постачання відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»кондитером 6-го розряду їдальні №9, про що свідчить запис її трудової книжки за №10 від 01 січня 2003 року та інші матеріали, наявні у пенсійній справі ОСОБА_1 №118924. 21 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області із письмовою заявою про перерахунок пенсії з додаванням трудового стажу за 24 місяці, що зареєстрована відповідачем 21 лютого 2011 року за №110. Розпорядженням №118924 від 25 лютого 2011 року управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснило ОСОБА_1 з 01 березня 2011 року перерахунок її пенсії по стажу. При цьому перерахунку був врахований стаж позивачки, набутий до 31 січня 2011 року включно. Вказане розпорядження відповідача ОСОБА_1 не оскаржує.

          Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону. Така редакція ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діє після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

               Зміни, що визнані неконституційними, надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

          Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

          Тобто, правила ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).    

          Частина 1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

          З наведених підстав суд приходить до висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і є величиною постійною, незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

               Окрім того, суд визнав, що такі визначення як «середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», не є тотожними, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.

               Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення" та Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого ч.4 ст.9 КАС України, положення підзаконного нормативно-правововго акту - постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.   

               З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік відсутні.

          Отже, в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог про перерахунок і виплату пенсії необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

          Під час розгляду даної адміністративної справи судом також встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 3, що підтверджується посвідченням серії Б №469853, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 01 квітня 1994 року.

Згідно з ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 3, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Проте, з розпоряджень управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області на перерахунок пенсій з 01 січня 2010 року, №118924 від 25 лютого 2011 року, на перерахунок пенсій з 01 березня 2011 року, на перерахунок пенсій з 01 квітня 2011 року та довідки управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №942 від 09 серпня 2011 року слідує, що нарахування і виплату позивачці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, здійснено відповідачем у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», - 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, нарахування та виплата даної пенсії в період часу з 15 лютого 2011 року до 22 липня 2011 року включно здійснена управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним нормативно-правовим актом і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, в редакції, діючій з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, суперечать вимогам ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Отже, за таких обставин відповідно до ч.4 ст.9 КАС України постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»в період часу з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, в даному випадку застосуванню не підлягає.  

При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд визнав, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а також відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня  встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, підставою для перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

          Розмір прожиткового мінімуму у 2011 році для осіб, що втратили працездатність, встановлений ст.21 Закону України  "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачці має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та її виплата ОСОБА_1 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

          З наведених підстав суд визнав обгрунтованим позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, що  згідно із ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 15 лютого 2011 року до 22 липня 2011 року включно, з врахуванням проведеної даної пенсійної виплати протягом вказаного періоду часу.

          Згідно з пунктом 4, яким доповнено прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»відповідно до пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

          Підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», прийнятої на виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яка набрала чинності 23 липня 2011 року і діє до 01 січня 2012 року, установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 3, - 10 відсотків.

          З наведених підстав суд прийшов до висновку, що починаючи з 23 липня 2011 року нарахування і виплата ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, здійснюється управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області у розмірі, встановленому чинним законодавством України. Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період часу з 23 липня 2011 року до теперішнього часу, тобто до 09 листопада 2011 року, слід відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому по проведенню перерахунку і виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати даного виду пенсії ОСОБА_1 Вказані обставини мають істотне значення для розгляду справи та впливають на результат її вирішення.

З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно з ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

               Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.28, 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ч.1 ст.2, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11, ч.1 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, задоволити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 3, згідно з ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 25 (двадцяти п’яти) процентів мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період часу з 15 лютого 2011 року до 22 липня 2011 року включно, з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання –з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови –з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів позивачкою - з дня отримання її копії, а відповідачем –з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя                                                                                        О.І.Горегляд