ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.01.08р. | Справа № А23/588(А27/148) |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтова Торговельна Компанія”, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.03.2005р. №0000232302/0
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Копнінський-Петриченко О.В. протокол №2 від 24.10.07 директор
Від відповідача Духневич Т.С. дов. від 20.11.07 №44607/6/10/001 головдержподатінспектор
СУТЬ СПОРУ:
ТОВ "Нафтова торговельна компанія" звернулася з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000232302/0 від 22.03.05.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки та у спірному податковому повідомленні-рішенні не відображені факти порушень, які були допущені позивачем.
По суті виявлених порушень позивач посилається на помилковість висновку відповідача, що здійснена позивачем передоплата без фактичного отримання товару не повинна включатися до складу валових витрат і відповідно до податкового кредиту по податку на додану вартість.
Дії позивача щодо формування податкового кредиту відповідають вимогам пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". У зв’язку з наявністю помилок в податковій накладній щодо вказівки реквізитів підприємства була виписана нова податкова накладна.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.05 по справі № А27/148, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.06, в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтова Торговельна Компанія" відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.07 по справі № А27/148 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова Торговельна Компанія" задоволено частково, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.05, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.06 по справі № А27/148 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для направлення справи на новий розгляд стало те, що при вирішенні даного спору слід було встановити обставини, які складають сукупність юридичних фактів, що породжують право платника податку на нарахування податкового кредиту, зокрема, відповідність податкової накладної № 45 від 21.10.03, виписаної ПП "Олена" на суму поставки 590000,00 грн., в тому числі ПДВ –98333,00 грн., вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", заперечення відповідача щодо такої відповідності, викладені в акті перевірки. При цьому зазначено, що незначні недоліки в змісті податкової накладної, які не стосуються змісту оподатковуваної операції, її вартісних та кількісних показників або які не ставлять під сумнів її учасників, при доведеності факту здійснення цієї операції самі по собі не можуть виключати право платника податку на нарахування податкового кредиту за рахунок суми податку, на яку виписана така податкова накладна. Визначивши за дату виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої операції з операцій, передбачених в пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", цей Закон не поставив в залежність право на податковий кредит у звітному періоді, в якому було здійснено перерахування грошових коштів платником податку –покупцем за придбаний товар (послугу) або отримання ним податкової накладної, від фактичної поставки товару (виконання роботи, надання послуги) постачальником покупцю в цьому чи в інших звітних періодах.
Розгляд справи здійснюється згідно розпорядження голови господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.07.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем здійснено перерахування грошових коштів на користь ПП "Олена" у жовтні 2003 року у сумі 590,00 тис грн. без укладення договору купівлі-продажу або поставки продукції, у зв'язку з чим неможливо виділити коло зобов'язань постачальника та покупця стосовно строків поставки товару або повернення грошей. Позивачем не виживались заходи щодо відшкодування пронесених витрат. На момент перевірки товар не отримано, гроші не повернуті.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.10.04 у справі №5/846 ПП "Олена" ліквідовано, встановлено, що ПП "Олена" протягом 2003-2004 років не велась підприємницька діяльність і не подавалась податкова звітність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
22.03.05 Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (відповідачем) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232302/0, яким визначено суму податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість в сумі 147499,50 грн., із яких 98333,00 грн. –основний платіж, 49166,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 18.03.05 №006540, складеного відповідачем за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Нафтова торговельна компанія" за період з 01.10.03 по 30.09.04.
Під час перевірки встановлено, що позивачем в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 98333,00 грн. по витратах, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, оскільки вказана операція з отримувачем коштів –ПП "Олена" здійснена без укладення угоди купівлі-продажу або поставки продукції, у зв'язку з чим не є можливим виділити коло зобов'язань постачальника та покупця стосовно строків поставки товару або повернення грошей. На момент перевірки товар не отримано, грошові кошти не повернуті.
Згідно отриманої відповіді Прилуцької ОДПІ від 24.02.05 № 696/7/23-123 ПП "Олена" не подавало звітність до ДПІ з серпня 2003 року і розпочата ліквідаційна процедура за рішенням суду від 20.10.04 № 5/84б, тобто сума отриманих коштів від позивача підприємством не задекларована і не включена до складу валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Крім того, в податковій накладній ПП "Олена" індивідуальний податковий номер не відповідає номеру покупця ТОВ "Нафтова торговельна компанія", не вказана повна назва покупця та його адреса.
Вказані обставини стали підставою для висновку відповідача про заниження податку на додану вартість за жовтень 2003 року у розмірі 98333,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача з ПП "Олена" пов'язують договірні відносини, оформлені договором купівлі-продажу товару від 20.10.03, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.13). За умовами цього договору продавець (ПП "Олена") зобов’язувався поставити позивачу насіння соняшника в кількості 500 тонн на загальну суму 590000,00 грн., в тому числі ПДВ –98333,00 грн. Поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору зі 100% передплатою за товар (п.п.2, 4 договору).
На виконання умов договору 21.10.03 позивачем перераховано ПП "Олена" 590000,00 грн., в тому числі ПДВ –98333,00 грн., що підтверджується копіями платіжного доручення та випискою з банківського рахунку.
По факту отримання грошових коштів ПП "Олена" виписана податкова накладна № 45 від 21.10.03 на суму 590000,00 грн., в т.ч. ПДВ –98333,00 грн., на підставі якої позивачем вказана сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту відповідного податкового (звітного) періоду.
Зобов’язання з поставки товару ПП "Олена" фактично на момент перевірки не виконані.
Зазначена вище операцій визначена відповідачем як така, що не підпадає під поняття господарської діяльності. Таке твердження відповідача суд вважає таким, що суперечить вимогам Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", фактичним обставинам справи.
Факт укладення договору купівлі-продажу соняшника в кількості 500 тонн від 20.10.03 між позивачем та ПП "Олена" встановлений також постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.05 у справі № А27/149 між тими ж сторонами, яка набрала законної сили в установленому законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п.1.32 ст.1 цього Закону).
Виходячи з предмету діяльності підприємства-позивача, обумовленого його статутними документами, суті укладеного позивачем з ПП "Олена" договору купівлі-продажу, операція з передоплати за насіння соняшника в сумі 590000,00 грн. за цим договором здійснена позивачем в межах власної господарської діяльності.
Факт неотримання оплаченого за господарським договором товару, невиконання контрагентом позивача договірних зобов'язань з продажу цього товару не виключає зазначену операцію із власної господарської діяльності позивача.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції під час здійснення спірної операції податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Пунктом 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання грошових коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Як вже було встановлено судом, по перерахуванню позивачем попередньої оплати за насіння соняшника позивачу видана податкова накладна, яка відповідно до закону дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість в загальній сумі 98333,00 грн.
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто, відповідно до вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, а саме: - або дату зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дату їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дату інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дату відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дату оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) (п. 4 Порядку заповнення податкової накладної).
Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165.
Відповідно до зазначеного Порядку облік продажу товарів продавцем проводиться у книзі продажу обліку товарів (робіт, послуг) у момент виникнення податкових зобов'язань, дата виникнення яких визначена пунктом 7.3 статті 7 Закону. У разі, коли відвантаженню товарів передує зарахування коштів на банківський рахунок чи оприбуткування в касі платника податку як попередня оплата за продаж, який ще не відбувся, в книзі продажу товарів (робіт, послуг) така операція обліковується датою надходження коштів на розрахунковий рахунок у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Особи, що зареєстровані як платники податку на додану вартість, у момент виникнення податкових зобов'язань, незалежно від факту, що сталося раніше - відвантаження товарів чи зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, до граф 2-5 книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) переносять відповідні реквізити податкової накладної.
З дати здійснення покупцем (позивач у справі) передоплати у продавця визначаються податкові зобов'язання, відповідно, покупець одержує право на податковий кредит.
Таким чином, видача продавцем податкової накладної за фактом перерахування коштів не суперечить нормам Закону України "Про податок на додану вартість", підзаконним актам, які регулюють спірні відносини. Норми Закону України "Про податок на додану вартість", на які посилається відповідач - пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 - визначають порядок виписування податкової накладної, а не підстави для її видачі.
Виникнення у платника податків права на податковий кредит законодавець не ставить в залежність від фактичного одержання товару і фактичного переходу права власності на цей товар.
Договір від 20.10.03, на виконання якого позивачем здійснена спірна передоплата, є договором купівлі-продажу, оплатним, який передбачає одержання товару позивачем у власність. Умови, на яких укладений зазначений договір, діючому законодавству, предмету діяльності сторін за договором, не суперечать.
Питання виконання договірних зобов’язань з боку контрагента позивача не впливає та не може впливати на право позивача по включенню суми податку на додану вартість, сплаченої продавцю в складі вартості придбаного товару, до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для зменшення податкових зобов'язань платника податку –продавця та для збільшення податкових зобов'язань платника податку –покупця є, зокрема, визнання недійсним боргу саме покупця, а не заборгованість продавця по поставці.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснені витрати по передоплаті товару в процесі своєї господарської діяльності та по операціям, що здійснювались згідно з договором купівлі-продажу, які передбачають передачу права власності на товар за плату на умовах передоплати.
Посилання відповідача на той факт, що сума податку на додану вартість –98333,00 грн. віднесена до складу податкового кредиту по податковій накладній, в якій зазначений індивідуальний податковий номер не відповідає номеру покупця –ТОВ "ТНК", без повної назви покупця та його адреси, суд не приймає до уваги.
Як вбачається з податкової накладної № 45 від 14.10.03 (а.с.80), а також податкової накладної № 45 від 21.10.03, виданої ПП "Олена" позивачеві на його вимогу на суму отриманої ПП "Олена" попередньої оплати в загальному розмірі 590000,00 грн., в т.ч. ПДВ –98333,00 грн. (а.с.14), податкова накладна, на підставі якої формувався податковий кредит жовтня 2003 року, має всі реквізити стосовно змісту оподатковуваної операції, її вартісних та кількісних показників, її зміст не ставлять під сумнів її учасників, внаслідок чого перелічені відповідачем недоліки самі по собі не можуть виключати право платника податку на нарахування податкового кредиту за рахунок суми податку, на яку виписана така податкова накладна.
Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. При цьому згідно із п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість". Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.
З огляду на викладені правові норми суд не приймає до уваги також посилання відповідача на інформацію Прилуцької ОДПІ Чернігівської області від 10.02.05 №92/7/26-90 стосовно ненадання ПП "Олена" податкової звітності з серпня 2003 року, а також посилання на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.10.04 по справі №5/84б про ліквідацію ПП "Олена", оскільки вказані обставини в даному випадку не впливають на право позивача віднести до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі виписаної ПП "Олена" податкової накладної № 45 від 21.10.03 по факту перерахованої позивачем суми грошових коштів.
Приймаючи до уваги, що на момент видачі ПП "Олена" податкової накладної № 45 від 21.10.03 підприємство було зареєстрованим в якості платника податку на додану вартість, виписана ним податкова накладна відповідають вимогам щодо порядку складення та видачі податкових накладних, визначеним п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", дії позивача щодо включення зазначеної в цій податковій накладній суми податку на додану вартість 98333,00 грн. до складу податкового кредиту у жовтні 2003 року є правомірними, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним, позовні вимоги –підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.03.05 №0000232302/0.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова Торговельна Компанія", м. Дніпропетровськ, 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
14.04.08
Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | Н.Ф. Голов'яшкіна |