СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
14 квітня 2008 року | Справа № 2-7/14653-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Купрєєва Антона Володимировича, довіреність №б/н від 08.10.2007, приватного підприємства "Пронет";
відповідача: Кулагіна Олександра Олександровича, довіреність №05-10/2007 від 05.10.2007, товариства з обмеженою відповідальністю "Крокелектромонтаж";
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Крокелектромонтаж" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 18.02.2008 року у справі № 2-7/14653-2007,
за позовом Приватного підприємства "Пронет" (вул. Струтинського, 6, оф. 506, Київ 14, 01014)
до Приватного підприємства "Крокелектромонтаж" (вул. Кримська, 4а-10, Сімферополь, 95000)
про стягнення 213106,80 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2008 року у справі №2-7/14653-2007 (суддя Дворний І.І.) частково задоволено позов приватного підприємства "Пронет" до приватного підприємства "Крокелектромонтаж" про стягнення 213106,80грн.
Суд стягнув з приватного підприємства "Крокелектромонтаж" на користь приватного підприємства "Пронет" суму заборгованості у розмірі 135485,02грн., 1354,85грн. держмита та 75,02грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Волкова К.В., у зв'язку з відпусткою, на суддю Горошко Н.П.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Позивач - приватне підприємство "Пронет" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Крокелектромонтаж" про стягнення 213106,80грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що у виконання умов укладеного між сторонами договору субпідряду №04/07, приватним підприємством "Пронет" були здійснені авансові платежі на загальну суму 300000,00грн., у той час, як відповідачем фактично буді здійснені підрядні роботи на суму 86893,20грн. Також, позивач зазначив, що оскільки підрядні роботи виконувалися дуже повільно, між сторонами була підписана додаткова угода від 03.09.2007 про дострокове припинення договору субпідряду, якою було передбачено обов’язок сторін провести взаємні розрахунки в тридцятиденний строк. Оскільки відповідачем не була повернута сума невикористаних грошових коштів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Крокелектромонтаж" заборгованості у розмірі 213106,80грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2007 з метою забезпечення позову, було накладено арешт на грошові суми, що належать приватному підприємству "Крокелектромонтаж" та знаходяться на розрахунковому рахунку 2600512126 у КРД ВАТ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 324021, на загальну суму 213106,80грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2007 вищевказана ухвала суду першої інстанції була скасована, в задоволенні клопотання приватного підприємства "Пронет" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено, а справу повернуто до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду спору по суті.
22.11.2007 до господарського суду Автономної Республіки Крим від приватного підприємства "Пронет" надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що посилання відповідача на взаємовиключність пунктів додаткової угоди від 03.09.2007 не є переконливими, оскільки вказаною угодою був передбачений кінцевий термін здійснення взаємних розрахунків між сторонами –27.09.2007. Крім того, позивач також вважає хибними твердження приватного підприємства "Крокелектромонтаж" про недійсність додаткової угоди, у зв’язку з відсутністю відповідного рішення суду. Також, приватне підприємство "Пронет" стверджує, що роботи, що вказані відповідачем в актах за серпень 2007 року, фактично виконані не були, та приватне підприємство "Крокелектромонтаж", у порушення умов пункту 3.6 договору субпідряду, не надав підрядникові копії накладних на закупівлю матеріалів, використаних при виконанні робіт і які підтверджують їх вартість. Додатково позивач звернув увагу на те, що акти виконаних робіт за серпень та акт здачі-прийому матеріалів підписані з боку відповідача директором Чадовим А. В., у той час як на момент їх підписання директором зазначеного підприємства був Мірошніков Павло Борисович.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 26.03.2007 товариством з обмеженою відповідальністю "Лучисте" (Замовник) та приватним підприємством "Пронет" (Підрядник) було укладено договір №44-03/2007, пунктом 1.1 якого передбачено, що Замовник доручає та оплачує, а Підрядник приймає на себе проведення науково-технічних робіт зі створення робочої документації жилої частини житлового комплексу: системи пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу, системи охоронної сигналізації, системи пожежегасіння паркінгу в районі Севастопольського шосе в селищі міського типу Гаспра в рамках цього договору з відповідним узгодженням в МНС.
Сторонами пунктом 9.10 цього договору було передбачено, що для виконання робіт за цим договором підрядник має право залучати сторонні організації.
Відповідно до частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Отже, на підставі вказаних положень, між приватним підприємством "Пронет" (Підрядник) та приватним підприємством “Крокелектромонтаж” (Субпідрядник) було укладено договір 304/07, згідно з пунктом 1.1 якого, підрядник доручає та оплачує, а субпідрядник зобов’язується власними силами виконати роботи зі створення мережі внутрішнього електроживлення та внутрішнього освітлення, надалі –роботи, на об’єкті: 1 черга 9у складі: жилі приміщення комплексу, сходові клітини, поповерхові коридори блоків 1, 2, 3, освітлення шахт ліфтів та критого проходу, електрощитова, приміщення зв’язку, силове електрообладнання, горище, магістралі, стояки, поверхові щити, вентиляційна камера, заземлення, блискавкозахист) жилого комплексу рекреаційного типу в районі Севастопольського шосе в селищі міського типу Гаспра, надалі –об’єкт.
Сторони в пункті 2.3 договору передбачили, що ціни на обсяги матеріалів та обладнання, передбачені додатками до цього договору на момент його підписання, є твердими (фіксованими) та зміні не підлягають.
Згідно з пунктом 3.1 договору, виконання робіт, поставка обладнання, передбачені статтею 1 цього договору, здійснюються в строки відповідно календарного плану (додаток №4 до цього договору).
Субпідрядник починає передбачені договором роботи за умови оплати підрядником авансу, передбаченого пунктом 1 графіку платежів (додаток №3) до цього договору в повному обсязі.
З наданих в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що позивачем були перераховані приватному підприємству "Крокелектромонтаж" грошові кошти у загальній сумі 300000,00грн. (а. с. 33-35).
У той же час, представлені в матеріалах справи акти прийому виконаних підрядних робіт свідчать, що відповідачем були виконані роботи на суму 86893,20грн.
Сторонами враховуючи повільність виконання відповідачем підрядних робіт, 03.09.2007 було підписано додаткову угоду до договору №04/07, якою передбачено припинити дію договору субпідряду. Цією ж угодою було передбачено, що виконання робіт субпідрядником припиняється 27 серпня 2007 року. Сторони ж не пізніше 30 календарних днів після припинення робіт за договором та припинення дії договору проводять взаємні розрахунки, причому розрахунки проводяться за фактично виконані субпідрядником роботи станом на 27 серпня 2007 року. Додатковою угодою також передбачено, що закінчення договору –27 серпня 2007 року, а відносно проведення взаємних розрахунків сторонами договір 04/07 діє до повного проведення сторонами взаємних розрахунків за цим договором.
Отже, приймаючи до уваги те, що впродовж 30-денного строку після припинення робіт за договором (тобто до 27.09.2007) відповідачем не були перераховані приватному підприємству "Пронет" грошові кошти у сумі 213106,80грн., на які не були виконані підрядні роботи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як свідчать надані докази в матеріалах справи, відповідач не надав суду доказів виконання ним підрядних робіт на суму 213106,80грн., у той час, як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані відповідачем акти прийому виконаних підрядних робіт за серпень 2007 на суму 87014,40грн. не можуть бути визнані як належні та допустимі докази у справі, оскільки вказані акти не містять підпису та печатки замовника (приватного підприємства "Пронет"), у той час, як згідно з приписами статті 3 договору №04/07 лише підписаний обома сторонами акт виконаних робіт може бути підтвердженням виконання відповідачем своїх обов’язків за договором.
Крім того, суд першої інстанції зауважив на те, що в пункті 3.6 договору №04/07 сторони передбачили, що разом з актом прийому виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат Субпідрядник зобов’язується надати Підряднику копії накладних на закупівлю матеріалів, використаних при виконанні робіт, що підтверджують їх вартість, а також інші документи, які буде вимагати Підрядник. У той же час, вказаний обов’язок відповідачем не виконувався та разом із кошторисними документами відповідні документи на підтвердження вартості виконаних підрядних робіт позивачу не надавалися.
Також, на підставі тих самих обставин, судом першої інстанції не було прийнято до уваги і акт прийому-передачі матеріалів (а. с. 60), оскільки зазначений акт не містив підпису та печатки приватного підприємства "Пронет", а інших доказів передачі позивачу матеріалів приватне підприємство "Крокелектромонтаж", всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надало.
У той же час, в матеріалах справи наявна виписка з банківського рахунку приватного підприємства "Крокелектромонтаж" від 22.10.2007 (а. с. 61), з якої вбачається, що 19.10.2007 відповідачем була повернута приватному підприємству "Пронет" частина невикористаної суми авансового платежу у розмірі 77621,78грн.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що цей факт не був врахований позивачем до часу звернення до суду.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що приватним підприємством "Крокелектромонтаж" не були використані за призначенням та не були повернуті грошові кошти на загальну суму 135485,02грн. (300000,00грн. - 86893,20грн. - 77621,78грн.).
При таких обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме вказана сума грошових коштів підлягає стягненню з відповідача на користь приватного підприємства "Пронет", через що, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи, крім того, жодних нових доказів при розгляді апеляційної скарги відповідачем надано не було.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2008 року у справі № 2-7/14653-2007 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Крокелектромонтаж" залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді