Справа № 211/7636/24

Провадження № 2/211/609/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 травня 2025 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

               за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.

             розглянувши в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2020 по 31.05.2024 в сумі 23670,61 грн.; плату за абонентське обслуговування в розмірі 247,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 2122,50 грн., 3% річних у розмірі 657,85 грн., пеню в розмірі 523,95 грн., всього – 27222,18 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно з особовим рахунком і встановленим тарифом. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється постачання теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до приміщення відповідача здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду не з`явилась, причину неявки не повідомила, заяв та клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 2 ч.1 ст. 5 Закону України «про житлово-комунальні послуги» передбачено, що постачання теплової енергії відноситься до комунальних послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по постачанню теплової енергії, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21серпня 2019 року №830, зі змінами.

Стаття 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, до яких належать учасники правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг, у тому числі, з постачання теплової енергії - теплопостачальні організації.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії), які надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідачі зареєстровані за вказаною адресою по теперішній час, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5).

Обов`язкам споживачів комунальних послуг кореспондують права виконавців цих послуг, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у тому числі: припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору (п. 5); звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору (п. 6).

За приписом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Таким чином, з 01.11.2021 між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Споживач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з п. 35, 36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21серпня 2019 року №830, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості за послугу з постачання теплової енергії сума боргу відповідача за період з 01.11.2020 по 31.05.2024 в сумі 23670,61 грн.; плату за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 - 247,26 грн.

Докази оплати відповідачами спожитої протягом спірного періоду теплової енергії відсутні.

Наданий суду розрахунок є арифметично вірним, жодних контррозрахунків відповідачами надано не було.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Таким чином, оскільки позивач свої обов`язки з постачання теплової енергії виконував, але відповідач в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних відомостей щодо погашення вказаної заборгованості, суд доходить до висновку, що саме встановлений розмір за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2020 по 31.05.2024 у сумі 23670,61 грн., плата за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 – 247,26 грн, необхідно стягнути при ухвалені рішення.

Разом із цим, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені не можуть бути задоволені в повному обсязі виходячи з таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату послуг відповідачу нарахована пеня в розмірі 523,95 грн за період з 01.11.2021 по 14.10.2024.

Разом із цим, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України було установлено карантин.

Згідно з пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Судом було встановлено, що згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії, тому приписи пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX поширюються на взаємовідносини сторін.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у редакціїдо 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів,пені), нарахованої на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова застосовується з 24.02.2022.

За цих обставин, суд вважає, що, враховуючи встановлені вище заборони щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, які діяли у період з 12.03.2020 до 30.07.2023 (на період дії карантину, пов`язаного із поширенням коронавірусної хвороби) та у період з 24.02.2022 по 29.12.2023 включно (у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні), підстави для стягнення на користь позивача пені, нарахованої за несвоєчасне здійснення платежів за надані послуги постачання теплової енергії у період з 04.01.2022 по 29.12.2023 включно відсутні.

Згідно з пунктом 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №830, зі змінами, у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає стягненню з відповідача нарахована пеня у період з 01.01.2024 по 14.10.2024 включно в сумі 126,70 грн, виходячи з розрахунку позивача та ставки 0,01% річних.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, за прострочення оплати за постачання теплової енергії відповідачу нараховані за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 та з 01.01.2022 по 14.10.2024 3% річних у сумі 657,85 грн, та за період з 01.2021 по 10.2024 інфляційне збільшення суми боргу – 2122,50 грн.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває і на момент ухвалення рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набирала чинності з дня її опублікування 06.03.2022 і застосовувалася з 24.02.2022.

У подальшому, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово- комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» було викладено у новій редакції, та установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285).

Таким чином, з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року включно існувала заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги без обмеження територією ведення бойових дії або тимчасово окупованими територіями, затвердженими наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.

Отже, суд вважає, що нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача у межах заявлених позовних вимог за період з 30.12.2023 по 14.10.2024 включно (щодо 3% річних) та по жовтень .2024 включно (щодо компенсацію за інфляцію), згідно з розрахунком позивача, який відповідає вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи зазначене, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 475,12 грн та інфляційні нарахування в сумі 1373,74 грн.

У зв`язку з викладеним, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 23670,61 грн.; плату за абонентське обслуговування в розмірі 247,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 1373,74 грн., 3% річних у розмірі 475,12 грн., пеню в розмірі 126,70 грн., всього – 25893,43 грн.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2880,20 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог (25893,43 грн. х 3028,00 грн. / 27222,18 грн. = 2880,20 грн.).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії– задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850, зареєстроване місцезнаходження: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) заборгованість у загальному розмірі 25893 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) гривні 43 копійки, з них: за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2020 по 31.05.2024 в сумі 23670 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят) гривень 61 коп.; плату за абонентське обслуговування в розмірі 247 (двісті сорок сім) гривень 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 1373 (одна тисяча триста сімдесят три) гривні 74 коп., 3% річних у розмірі 475 (чотириста сімдесят п`ять) гривень 12 коп., пеню в розмірі 126 (сто двадцять шість) гривень 70 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850, зареєстроване місцезнаходження: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) суму судового збору у розмірі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 52 коп., а саме по 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 07 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 08.05.2025.

Суддя: Є. К. Костенко