Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/510/25

Провадження № 2-а/126/40/2025

"29" квітня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з тих підстав, що як стверджує 28.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 складено протокол про адміністративні правопорушення № 175 від 28.02.2025 року за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно нього, згідно якої позивача було притягнуто до

адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000,00 гривень. Як зазначено у постанові, що він

порушив вимоги ч.1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу службу» та абз. 2 пп: 1 п:1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 року абз.18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого постановою КМУ №921 від 7 грудня 2016 року, а саме будучи

зареєстрованим у АДРЕСА_1 з 2009 року по теперішній час не перебував на військовому області, та підлягає взяттю на військовий військовозобов`язаних в порушення вимог п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу» по теперішній час, не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за задекларованим місцем проживання та для оформлення військово-облікового документу до цього часу не з`являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутності військово-облікового документа що має ознаки ухилення ОСОБА_1 , від військового обліку, внаслідок чого останній вчинив триваюче правопорушення, яке закінчилось у лютому 2025 року, коли ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття його на облік, що є порушенням правил військового обліку. Він вважає вказану постанову протиправною та такою, що

прийнята з порушенням норм процесуального та адміністративного права, а також такою, що порушує його права. Як зазначає позивач, що адміністративних правопорушень не вчиняв, виклику до ТЦК не отримував а тому зобов`язань про явку до ТЦК протягом зазначеного часу не

мав, всі необхідні документи для оновлення даних своєчасно надав, тому вважає що вищевказана постанова винесена незаконно. Окрім того, дана постанова винесена незаконно, без дослідження суб`єктивно сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення позивачем вказаного

правопорушення та у зв`язку з тим, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваної постанови минув строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ч. 7 ст. 38 КУпАП. Крім того інформація про позивача наявна у інформаційно-телекомунікаційних системах та реєстрах, базах даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи, а тому у відповідача була наявна можливість самостійно отримати його персональні дані, що згідно примітки до статті 210 КУпАП виключає застосування положень статей 210, 210-1 КУпАП. Відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, зазначено норми, які не відповідають діям позивача, помилково кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 210 КУпАП за правопорушення, яке вчинено з 2009 року, як триваюче, продовжене у особливий період, при цьому не враховано ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ст. 8, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Також зазначає, що у відповідача є можливість отримання інформації, так як він є Держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, має доступ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом одержання електронної інформації. Йому не надали можливість скористатися допомогою адвоката. Просить постанову № 175 від 28.02.2025, винесену начальником  ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП скасувати та закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ч.10 ст. 247 КУпАП.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу суду надіслав відзив, в якому зазначив, що позивач є військовозобов`язаним та не перебуває на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутністю у позивача військово-облікового документа військовозобов`язаного з відповідними відмітками про взяття на військовий облік. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач, як військовозобов`язаний по віку не включений до зазначеного реєстру, та не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, про що свідчить статус «не прив`язаний до військкомату». Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву, призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу” та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом з підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. Проте, ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання і має ознаки ухилення громадянином ОСОБА_1 від військового обліку, що є порушенням правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. 24 лютого 2025 року позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою про взяття на військовий облік військовозобов`язаних за своїм задекларованим місцем проживання (згідно заяви ОСОБА_1 від 24.02.2025 року за вх. 2549). 24.02.2025 року, при опрацюванні звернення позивача про взяття на військовий

облік старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 було виявлено, що позивач раніше не отримував військово-облікового документу військовозобов`язаного та на обліку військовозобов`язаних не перебував та не включений до реєстру. 24.02.2025 року у зв`язку з виявленням в діях ОСОБА_1 , порушення правил

військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання, що є адміністративним правопорушенням передбаченим статтею 210 КУпАП, старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 - майором ОСОБА_3 уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1169 від 25.12.2024 р., керуючись статтями 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП (за вхідним №2551 від 24.02.2025 року), згідно якого: позивач в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 2 п. 1 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (до 05.01.2022 року абз. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року) не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутністю військово-облікового документу з відповідною відміткою про взяття на військовий облік за своїм місцем проживання, і має ознаки ухилення громадянина ОСОБА_1 від військового обліку та є порушенням правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Внаслідок своєї бездіяльності позивач вчинив триваюче правопорушення, яке закінчилося у лютому 2025 року, коли останній звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про взяття його на військовий облік. Просить справу розглядати за його відсутності та позов залишити без задоволення.

Судом на підставі ч.4 ст. 229 КАСу зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

       Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 24.02.2025 щодо позивача складено адміністративний протокол № 175 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 2 п. 1 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (до 05.01.2022 року абз. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року) не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, а саме як військовозобов`язаний по віку не включений до зазначеного реєстру, та не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, про що свідчить статус «не прив`язаний до військкомату».

28.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП №175, якою на підставі вищевказаного протоколу встановлено, що позивач порушив вимоги вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 2 п. 1 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (до 05.01.2022 року абз. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року) не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутністю військово-облікового документу з відповідною відміткою про взяття на військовий облік за своїм місцем проживання, і має ознаки ухилення громадянина ОСОБА_1 від військового обліку та є порушенням правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За вищевказаних обставин його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначені права особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Відповідач в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.

Крім того, із матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач чи його представники вжили всіх заходів щодо повідомлення позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги.

Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, в оскаржуваній постанові зазначається посилання на протокол №175 від 24.02.2025 року, однак відповідно до ч.5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність особи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Разом з цим, згідно примітки ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до довідки № 761 від 19.03.2025 виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Код НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації. У військовій частині НОМЕР_1 з 26.02.2025. Однак відповідач не взяв до уваги вищезазначену інформацію та в порушення п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП виніс постанову № 175 від 28.02.2025.

У відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Тобто приписи ст. 247 КУпАП є імперативними, а отже, вказують на те, що суд, у разі проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань, в тому числі щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, винуваті чи невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у скоєнні правопорушення, яке ставиться їй у провину.

Крім того, зі змісту статті 247 КУпАП випливає, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП).

Таким чином, зважаючи на вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваних позивачем постанов та закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 5, 72, 77, 79, 159, 241-246, 247, 251, 255, 286, 293 КАС України -

ВИРІШИВ :

       Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

       Постанову № 175 від 28.02.2025, начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі сімнадцять тисяч гривень – скасувати.

       Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. І. Гуцол