ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          24 квітня 2025 року                                

          м. Черкаси                    

          Справа № 925/1657/24

          за позовом Уманської міської ради

          до Приватного підприємства "Січ",

          третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області,         

          про стягнення 45618,45 грн та про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

          Представники учасників справи:

          Позивач - ОСОБА_1 ;

          Відповідач – не з`явився;

          Третя особа: не з`явилася.          

          Секретар судового засідання Драченко Т.О.

          Суддя Гладун А.І.

1.          Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.          30.12.2024 Уманська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Січ".

1.2.          Змістом позову є майнова вимога позивача до відповідача стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 29.03.2021 до 31.12.2023 та немайнова вимога визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі.

1.3.          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач безпідставно відмовився від укладення додаткової угоди до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки орендної плати.

1.4.          03.01.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1657/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 09 год. 00 хв. 06.02.2025.

1.5.          Ухвалу суду від 03.01.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 03.01.2025 доставлено до його електронного кабінету в ЄСІТС (а.с. 63), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою місцезнаходження, який повернутий на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а. с. 65-70).

1.6.          06.02.2025 позивач подав до суду клопотання, у якому просив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (а.с. 89-91).

1.7.          06.02.2025 у підготовчому засіданні взяла участь представник позивача Коміссарова О.А.   Представник відповідача у підготовче засідання.

1.8.          Представник позивача Коміссарова О.А. у підготовчому засіданні просила залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області, оскільки рішення суду у даній справі вплине на права та обов`язки вказаної особи.

1.9.          06.02.2025 суд ухвалив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області. Відклав розгляд справи у підготовчому засіданні до 15 год. 00 хв. 19.02.2025.

1.10.          19.02.2025 у підготовчому засіданні взяла участь представник позивача Коміссарова О.А. Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з`явилися.

1.11.          19.02.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09 год. 30 хв. 13.03.2025.

1.12.          13.03.2025 у судовому засіданні взяла участь представник позивача Коміссарова О.А. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

1.13.          Представник позивача Коміссарова О.А. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.

1.14.          13.03.2025 суд завершив дослідження доказів у справі, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 15 год. 00 хв. 02.04.2025.

1.15.          20.03.2025 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 136).

1.16.          02.04.2025 у судове засідання представники сторін не з`явилися.

1.17.          02.04.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 24.04.2025.

1.18.          Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.19.          Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.20.          Днем вручення ухвал суду від 03.01.2025, 06.02.2025, 19.02.2025, 13.03.2025, 02.04.2025 відповідачу є 16.01.2025, 15.02.2025, 25.02.2025, 18.03.2025, 11.04.2025  - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а.с. 65, 108, 124, 133, 147).

1.21.          Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.22.          Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.23.          20.01.2025 суд з метою забезпечення прав відповідача Приватного підприємства "Січ" бути проінформованим про розгляд справи повідомив про розгляд справи за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 71).

1.24.          Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.25.          Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.26.          24.04.2025 у судовому засіданні взяла участь представник позивача Коміссарова О.А. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

1.27.          Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.28.          Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.29.          Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.30.          Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.31.          Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.32.          Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд не визнав обов`язковою суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

1.33.          Представник позивача Коміссарова О.А. у судовому засіданні просила позов задовольнити.

1.34.          24.04.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

1.35.          Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 24.04.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1657/24.

          Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.          Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.           Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 29.03.2021 до 31.12.2023 та немайнова вимога визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 15.11.2016.

2.2.          Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належних правових підстав та неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі щодо укладення додаткової угоди до договору про зміну розміру орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки орендної плати.

2.3.          Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.          Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди; дотримання сторонами встановленого договором оренди землі та законодавством України порядку внесення змін до договору оренди землі; підстави внесення зміни до договору оренди землі; розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.          Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.          На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.          23.09.2016 Уманська міська рада прийняла рішення №3.59-17/7, яким продовжила термін користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди землі з ПП "СІЧ" для обслуговування офісного приміщення площею 500 кв. м за адресою: вул. Дерев`янка, 2-Д, кадастровий номер 7110800000:03:003:0058, за рахунок земель комунальної власності Уманської міської ради, які перебували в їхньому користуванні та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови, строком на 10 років. (а.с. 21).

3.1.2.          15.11.2016 Уманська міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство "СІЧ" (орендар) уклали договір оренди землі, згідно пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Уманської міської ради від 23.09.2016 №3.59-17/7 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування офісного приміщення площею 500 кв. м за адресою: вул. Дерев`янка, 2-Д, кадастровий номер 7110800000:03:003:0058, за рахунок земель комунальної власності Уманської міської ради, які перебували в їхньому користуванні (а.с. 22-25).

Відповідно до умов договору сторони погодили:

п. 2 – в оренду передається одна земельна ділянка (кадастровий номер 7110800000:03:003:0058) площею 500 кв. м;

п. 3 - на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна;

п. 5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 500 кв. м, на дату підписання сторонами договору, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку становить 388120,00 грн (з урахуванням коефіцієнту індексації у 2016 році – 1,79). При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки;

п. 8 - договір укладено терміном на 10 років до 23.09.2026;

абз. 2 п. 9 – орендна плата за земельну ділянку площею 500 кв.м сплачується за ставкою 3,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік і на дату підписання договору становить 12419,84 грн;

п. 10 – обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами;

абз. 2 п. 10 – орендна плата щорічно індексується у відповідності з чинним законодавством України. Орендар зобов`язаний щорічно самостійно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати з врахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством;

п. 12 – платник самостійно обчислює суму орендної плати за землю щороку, станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подає відповідному органу фіскальної служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним фіскальним органом, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями;

п. 15 - розмір орендної плати переглядається у разі: 1) зміни умов господарювання, передбачених договором; 2) зміни граничних розмірів земельного податку, зміни розмірів орендної плати, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; 3) зміни нормативної грошової оцінки; 4) внаслідок інфляції – щорічно; 5) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; 6) в інших випадках, передбачених законом;

п. 4 п. 31 – орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати;

п. 6 п. 31 – орендодавець має право вимагати від орендаря  в односторонньому порядку вносити зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати протягом місяця з моменту набрання чинності прийнятого рішення Уманської міської ради та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту;

п. 40 – зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін;

п. 41 – у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку;

п. 42 – у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, орендар протягом  місяця з моменту набрання чинності такого рішення Уманської міської ради та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок орендної плати, а також здійснити дії для подачі податкової декларації по платі за землю та подати її відповідного органу державної фіскальної служби;

п. 53 – цей договір набирає чинності після його підписання сторонами, право користування земельною ділянкою з часу державної реєстрації права користування земельною ділянкою;

абз. 2 п. 55 - невід`ємною частиною договору є розрахунок розміру орендної плати (а.с.35).

3.1.3.          24.11.2016 здійснено державну реєстрацію права оренди ПП "Січ" за №17709698 на земельну ділянку кадастровий номер 7110800000:03:003:0058, площею 500 кв. м, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою Черкаська обл., м. Умань, вул. Дерев`янка, земельна ділянка 2-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1099791871108, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.11.2016 №74348869 (а.с. 34).

3.1.4.          29.03.2021 Уманська міська рада прийняла рішення №75-11/8, яким встановила розмір ставок орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності Уманської міської територіальної громади згідно з додатком (а.с. 26).

3.1.5.          У додатку до рішення  від 29.03.2021 №75-11/8 міська рада встановила розмір ставок орендної плати за земельні ділянки, зокрема у пункті 3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та у підпункті 9 якого для розміщення брокерських, маклерських, букмекерських, рекламних контор, агентств нерухомості, офіси - 7 % орендної плати (а.с. 27-28).

3.1.6.          01.11.2022 та 28.04.2023 позивач надіслав відповідачу листи від 31.10.2022 №2606/01/01-35 та від 28.04.2023 №672/01/01-35, у яких повідомив про рішення Уманської міської ради від 29.03.2021 №45-11/8 та необхідність укладення додаткової угоди до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати (а.с. 29-30).

3.1.7.          15.07.2024 позивач надіслав відповідачу листа від 05.07.2024 №4171/01/01-35, у якому повідомив, що під час проведення аудиту Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області у зв`язку з невиконанням договірних відносин відповідачем, виявлено заборгованість відповідача зі сплати орендної плати станом на 25.06.2024 у розмірі 45618,45 грн, яку позивач просив  сплати у строк до 31.07.2024. Вказаний лист відповідачу не вручений та повернутий на адресу позивача у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 31-32).

3.1.8.          Позивач склав проект додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного 15 листопада 2016 року (державна реєстрація від 24 листопада 2016 року №17709698) про викладення пунктів договору в такій редакції, а саме:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0500 га згідно витягу №НВ-9953983062024 від 18.11.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить 286459,68 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінки земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок отримує витяг із технічної документації із грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок UA28999980334139812000023755,отримувач: Уманське ГУК/тг м. Умань/18010600, код отримувача (ЄДРПОУ): 37930566, банк отримувача: Казначейства України (ЕАП). Код класифікації доходів бюджету: 18010600. Найменування коду класифікації  доходів бюджету: орендна плата з юридичних осіб. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Орендна плата за земельну ділянку площею 0,0500 га сплачується за ставкою 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік і на дату підписання додаткової угоди становить 20052,18 грн.

Орендна плата за 2024 рік становить 20052,18 грн, а надалі орендна плата буде сплачуватися згідно абзацу 2 пункту 9 даного договору".

3.1.9.          Відповідно до інформації позивача щодо недоотриманих бюджетом належних йому доходів через не приведення договорів оренди землі в частині розміру орендної плати у відповідність до діючих ставок орендної плати (а.с. 36-40), зокрема за користування ПП "Січ" земельною ділянкою кадастровий номер 7110800000:03:003:0058, за адресою: м. Умань, вул. Дерев`янка, 2-Д, недоотримано бюджетом 45618,45 грн, а саме за 2021 рік 6381,68 грн, за 2022 рік 15647,16 грн, за 2023 рік 23609,61 грн (а.с. 38 на звороті).

3.2.          Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.          Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.          Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.          На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.          Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.          На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.          Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.          Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.          Відповідно до статті 129 Конституції України  та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.          Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.          Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.          Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.          Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.          Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.          З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.          Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.          Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.          між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору оренди землі;

4.5.2.          Уманська міська рада (позивач) є власником земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий номер 7110800000:03:003:0058, за адресою: м. Умань, вул. Дерев`янка, 2-Д;

4.5.3.          15.11.2016 Уманська міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство "Січ" (орендар) уклали договір оренди землі зі строком оренди на 10 років до 23.09.2026;

4.5.4.          відповідач використовує земельну ділянку для обслуговування офісного приміщення;

4.5.5.          нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2021 році становила 388120,00 грн, у 2022 році – 426932,00 грн, у 2023 році – 490971,80 грн;

4.5.6.          у відповідача виник обов`язок сплачувати річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3,2 % від її нормативної грошової оцінки;

4.5.7.          29.03.2021 Уманська міська рада прийняла рішення №75-11/8, яким встановила розмір ставок орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності Уманської міської територіальної громади, і, зокрема, для розміщення брокерських, маклерських, букмекерських, рекламних контор, агентств нерухомості, офіси у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

4.5.8.          31.10.2022 та 28.04.2023 позивач надіслав відповідачу листи, у яких повідомив про рішення Уманської міської ради від 29.03.2021 №45-11/8 та необхідність укладення додаткової угоди до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати;

4.5.9.          позивач не звертався до відповідача щодо укладення додаткової угоду до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки та ставки орендної плати на 7%;

4.5.10.          за розрахунком позивача за користування спірною земельною ділянкою відповідач безпідставно зберіг кошти у вигляді орендної плати за період з 29.03.2021 до 31.12.2023 45618,45 грн, а саме за 2021 рік 6381,68 грн, за 2022 рік 15647,16 грн, за 2023 рік 23609,61 грн.

5.          Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.           Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.          Згідно з частиною першої  статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.          Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.          Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі господарського договору оренди землі.

5.5.          Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства – Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

5.6.          Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

5.7.          Відповідно до частини першої статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини другої статті 792 Цивільного кодексу України).

5.8.          Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

5.9.          Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частини 3 статті 179 Господарського кодексу України).

5.10.          Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

5.11.          Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.12.          Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

5.13.          Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

5.14.          Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.15.          Згідно із частинами 1, 2, 3 та 5 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства

5.16.          Відповідно до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

5.17.          У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору (частина 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України).

5.18.          Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

5.19.          Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.20.          У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

5.21.          Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України - Свобода договору).

5.22.          Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.23.          Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

5.24.          Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5.25.          За статтею 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

5.26.          Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

5.27.          За змістом частин 1, 2 та 4 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

5.28.          Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

5.29.          Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

5.30.          Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

5.31.          Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

5.32.          Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю – обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

5.33.          Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата – обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

5.34.          Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 1 статті 288 Податкового кодексу України.

5.35.          Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

5.36.          Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог        статей 285-287        цього розділу.

5.37.          Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

5.38.          Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).

5.39.          Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки        податкову декларацію        на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому        статтею 46        цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

5.40.          Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

5.41.          Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).

5.42.          Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).

5.43.          Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

5.44.          Відповідно до статі 24 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі та своєчасного внесення орендної плати.

5.45.          Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.          

5.46.          Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.47.          Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.48.          Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.49.          Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

5.50.          Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).

5.51.          Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна;  б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

5.52.          Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці  закону, або суперечить меті правовiдносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою  законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладену постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.

5.53.          Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

5.54.          Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.

5.55.          Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.56.          Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

6.          Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.          Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору оренди землі.

6.2.          Причиною виникнення спору є прийняття позивачем рішення про зміну розмірів ставок орендної плати, у зв`язку з чим позивач рекомендував відповідачу укласти додаткову угоду до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати.

6.3.          Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності шляхом спонукання відповідача до укладення додаткової угоди та стягнення з відповідача різниці між сумою коштів, що, на думку позивача, підлягала сплаті відповідачем з урахуванням зміненої ставки орендної плати та сумою сплачених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою відповідно до умов договору оренди землі.

6.4.          Між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору оренди землі.

6.5.          15.11.2016 позивач - Уманська міська рада (орендодавець) та відповідач Приватне підприємство "Січ" (орендар) уклали договір оренди землі зі строком оренди на 10 років до 23.09.2026.

6.6.          24.11.2016 здійснено державну реєстрацію права користування (оренди) відповідача земельною ділянкою. Відповідач використовує земельну ділянку для обслуговування офісних приміщень.

6.7.          Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

6.8.          На підставі укладеного договору оренди землі у відповідача виникло право користування земельною ділянкою (право оренди) з моменту його державної реєстрації.

6.9.          Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

6.10.          Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

6.11.          З моменту виникнення права користування земельною ділянкою у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за землю.

6.12.          Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

6.13.          Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

6.14.          Визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

6.15.          Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

6.16.          При визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

6.17.          При цьому мінімальна ставка орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, визначена в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

6.18.          У договорі сторони передбачили, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3,2% від її нормативної грошової оцінки і становить 12419,84 грн.

6.19.          Погоджена сторонами в договорі оренди ставка орендної плати у розмірі 3,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства, визначена в межах між мінімальною ставкою земельного податку та максимальною ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

6.20.          Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

6.21.          Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

6.22.          Розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об`єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

6.23.          Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

6.24.          Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Такі правові висновки кореспондуються також з висновками, які містяться в постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13, від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15, від 18 травня     2016 року у справі № 6-325цс16, в постановах Касаційного цивільного суду     у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 644/9862/14-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 645/1972/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 640/15419/15-ц, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 922/539/18, від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі     № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19, від 04 лютого 2020 року у справі № 922/378/19.

6.25.          Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 500 кв. м на дату підписання сторонами договору, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку становить 388120,00 грн (з урахуванням коефіцієнту індексації у 2016 році – 1,79). При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки.

6.26.          Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0500 га у 2021 році становить 388120,00 грн, у 2022 році – 426932,00 грн, у 2023 році – 490971,80 грн.

6.27.          З урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставки та розміру орендної плати, що встановлені сторонами у договорі оренди землі, у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати.

6.28.          29.03.2021 позивач прийняв рішення, яким встановив новий розмір ставок орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності і, зокрема, для розміщення брокерських, маклерських, букмекерських, рекламних контор, агентств нерухомості, офіси у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

6.29.          Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).

6.30.          Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

6.31.          До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.

6.32.          Тобто орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у Податковому кодексі України. А порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі, укладеному між сторонами спору.

6.33.          У даному випадку рішення Уманської міської ради від 29.03.2021 №75-11/8 про встановлення ставок орендної плати не є законодавчою зміною орендної плати.

6.34.          Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку.

6.35.          Рішення органу місцевого самоврядування не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України.

6.36.          Рішення міської ради може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

6.37.          Про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2018 року у справі №910/7905/17, від 21 листопада 2018 року у справі №911/3627/17, від 27 листопада 2018 року у справі №910/21685/17, від 19 лютого 2019 року у справі №910/21590/17, від 13 червня 2019 року у справі №910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі №916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі №904/1912/19, від 04 лютого 2020 року у справі №922/378/19.

6.38.          Визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

6.39.          Зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

6.40.          Договором оренди землі сторони передбачили таку підставу для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.

6.41.          У договорі оренди сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: 1) зміни умов господарювання, передбачених договором; 2) зміни граничних розмірів земельного податку, зміни розмірів орендної плати, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; 3) зміни нормативної грошової оцінки; 4) внаслідок інфляції – щорічно; 5) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; 6) в інших випадках, передбачених законом (пункт 15 договору оренди).

6.42.          Відповідно до підпункту 6 пункту 31 орендодавець має право вимагати від орендаря  в односторонньому порядку вносити зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати протягом місяця з моменту набрання чинності прийнятого рішення Уманської міської ради та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту.

6.43.          Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункти 40-41 договору оренди).

6.44.          Відповідно до частини 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

6.45.          Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.  

6.46.          Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.47.          Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

6.48.          Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини 3 та 4 статті 188 Господарського кодексу України).

6.49.          31.10.2022 та 28.04.2023 позивач надіслав відповідачу листи, у яких рекомендував звернутися до відділу землевпорядкування та комунального майна для підготовки додаткової угоди до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати у зв`язку з прийняттям міською радою рішення про затвердження ставок орендної плати.

6.50.          За своїм змістом листи позивача є пропозиціями укласти договір, у даному випадку – додаткову угоду до договору оренди землі. Пропозиції позивача укласти додаткову угоду до договору оренди не містили істотних умов договору, зокрема, розміру орендної плати, і не виражали намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі їх прийняття.  

6.51.          Проекту додаткової угоди до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати у зв`язку з прийняттям міською радою рішення про затвердження ставок орендної плати позивач відповідачу не надсилав.

6.52.          Відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

6.53.          У доданому до позовної заяви проекті додаткової угоди до договору оренди землі позивач визначив, що орендна плата за земельну ділянку площею 0,0500 га сплачується за ставкою 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік і на дату підписання додаткової угоди становить 20052,18 грн. Орендна плата за 2024 рік становить 20052,18 грн, а надалі орендна плата буде сплачуватися згідно абзацу 2 пункту 9 даного договору.

6.54.          В такий спосіб, звертаючись до суду з позовом до відповідача, позивач має намір змінити розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у 2024 році, тобто за період, що минув, і за який відповідач вже сплатив орендну плату.

6.55.          Відсутність у пропозиції позивача укласти додаткову угоду до договору оренди землі  істотних умов договору, зокрема, розміру орендної плати, відсутність доказів надсилання та отримання відповідачем проекту додаткової угоди до договору оренди землі та невідповідність змісту додаткової угоди, яку позивач просить суд визнати укладеною, зумовлює відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.56.          Вимогу позивача визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі в редакції позивача, суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.57.          Звертаючись з позовом до відповідача в частині майнової вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, позивач прагне стягнути з відповідача різницю між сумою коштів, що, на думку позивача, підлягала сплаті відповідачем з урахуванням затвердженої міською радою нової ставки орендної плати у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2021, 2022 та 2023 роках та сумою сплачених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою відповідно до умов договору оренди за ставкою 3,2%.

6.58.          За розрахунком позивача за користування земельною ділянкою відповідач безпідставно зберіг кошти у розмірі орендної плати за період з 29.03.2021 до 31.12.2023 у розмірі 191652,32 грн, а саме за 2021 рік у розмірі 46035,80 грн, за 2022 рік у розмірі 67494,31 грн, за 2023 рік у розмірі 78122,21 грн.

6.59.          Договір є обов`язковий до виконання сторонами. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

6.60.          Відповідно до пункту 42 договору оренди у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, орендар протягом  місяця з моменту набрання чинності такого рішення Уманської міської ради та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок орендної плати, а також здійснити дії для подачі податкової декларації  по платі за землю та подати її відповідного органу державної фіскальної служби.

6.61.          Відповідно до підпункту 6 пункту 31 орендодавець має право вимагати від орендаря  в односторонньому порядку вносити зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати протягом місяця з моменту набрання чинності прийнятого рішення Уманської міської ради та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту.

6.62.          Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункти 40-41 договору оренди).

6.63.          За відсутності юридичного факту укладення сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору оренди чи визнання такої додаткової угоди укладеною на підставі рішення суду у позивача відсутні підстави для застосування при обрахунку розміру орендної плати ставки орендної плати, що не передбачена сторонами у договорі.

6.64.          Суд також звертає увагу позивача, що договірний характер правовідносин між сторонами виключає можливість застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України, яка регулює недоговірні зобов`язання, що виникають у зв`язку з набуттям чи збереження майна без достатньої  правової підстави.

6.65.          Оскільки між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі договору оренди землі правовою підставою позову про стягнення плати за користування земельною ділянкою є норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі”, що регулюють правовідносини зі строкового платного користування земельною ділянкою.

6.66.          Водночас, неправильна кваліфікація позивачем спірних правовідносин, у даному випадку, не вплинула на висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, а тому суд не здійснює власну правову кваліфікацію правових підстав позову.

6.67.          Вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 45618,45 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.           Розподіл судових витрат.

7.1.          Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.          За подання позовної заяви до суду Виконавчий комітет Уманської міської ради сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн на підставі платіжної інструкції від 18.12.2024 №972 (а. с. 20).

7.3.          Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.          Оскільки у позові позивачу відмовлено судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

          Повне рішення суду складене 05.05.2025.

          Суддя                                                                                                 А.І. Гладун