АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа № 11а-129 2006 р.                         Головуючий у 1-й інс-т :Зозуля П.Г..

Категорія:ст.125 ч.2 КК України                  Доповідач: Квятковський А.С.

26 вересня 2006 року Судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: Омельяненко В.І.

Суддів: Шпинти М.Д., Квятковського А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Демидівського районного суду від 15 червня 2006 року

Цим вироком ОСОБА_2, українець, уродженець м.Умань, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1

за ст. 125 ч.1 КК України - виправданий

ОСОБА_1, українець, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

засуджений за ст. 125 ч.2 КК України на сто п'ятдесят годин громадських робіт

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 62грн. у відшкодування майнової та 500грн. - моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 26 серпня 2004 року біля 19 год., на пасовищі поблизу с. Вербень Демидівського району на грунті особистих неприязних стосунків під час сварки спричинив ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В поданій на вирок суду апеляції ОСОБА_1 доводить, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Свою винність у заподіянні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень повністю заперечує.

Вказує, що суд обгрунтував свій висновок про його винність лише на показаннях свідка ОСОБА_3, які він дав у судовому засіданні.

Проте суд не взяв до уваги, що показання цього свідка суперечать висновку експертизи щодо наявності тілесних ушкоджень.

Виходячи з наведеного просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним за ст.125КК, а його за зазначеним обвинуваченням виправдати.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Суд першої інстанції дії засудженого за ст. 125 ч.2 КК України кваліфікував вірно.

В ході судового слідства сам ОСОБА_1 дав показання про обставини конфлікту 26 серпня 2004року між ним і ОСОБА_2. При цьому ствердив, що він наніс удар металевим стільцем по голові потерпілого і зазначив, що саме в цей момент неподалік від них нікого не було і це ніхто не міг бачити.

Згідно висновків судово-медичних експертиз (а.с.65, 70-71) у потерпілого ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми -струсу головного мозку, забійної рани тім'яної ділянки голови, забою пальця лівої кисті, синців і саден на правій кисті і лівому передпліччі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Характер ушкоджень відповідає часу і механізму їх спричинення.

В судовому засіданні судово медичний експерт ОСОБА_5 повністю підтвердив висновок експертизи і зазначив, що наявні у потерпілого тілесні ушкодження він відмічав при його первинному огляді.

Аналогічні показання щодо наявності у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень дала свідок лікар ОСОБА_3, у якої з 3 до 19 вересня 2004р. перебував на лікуванні потерпілий, та лікар ОСОБА_4, яка проводила огляд ОСОБА_2, ставила діагноз, коли він поступив на стаціонарне лікування в Демидівську ЦРЛ.

Потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що 26 серпня 2004року біля села Вербень ОСОБА_1 розпочав сварку, яка пізніше перейшла у бійку. Під час цього конфлікту ОСОБА_1 наніс йому декілька ударів металевим стільцем по голові руках та ногах. У відповідь він, обороняючись, вдарив ОСОБА_1 палицею.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні дав детальні показання про обставини конфлікту, які співпадають з показаннями потерпілого.

Всупереч доводам, викладеним в апеляції, показання свідка ОСОБА_3 достовірні і сумнівів у колегії суддів не викликають, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими фактичними даними по справі.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невинуватість ОСОБА_2 в заподіянні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень і постановив відносно нього виправдувальний вирок.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які могли б бути підставою для скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, судова палата апеляційного суду: -

УХВАЛИЛА:

Вирок Демидівського районного суду від 15 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.