Справа № 22Ц- 2648/2006 p.            Головуючий в 1 інстанції Кулініченко Г.В.

Категорія 40                                                              Доповідач Корзаченко І.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня   2006 року   колегія судової палати   в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого      Лащенка В.Д.

суддів     Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.

при секретарі      Зозулі Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду від 3 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Стиролбіотех» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, індексації, відсотків банку та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Стиролбіотех» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, індексації, відсотків банку та відшкодування моральної шкоди. Позов обґрунтовувала тим, що вона працює у ВАТ «Стиролбіотех» ІНФОРМАЦІЯ_1 біосинтезу 5-го розряду відділення ферментації цеху з виробництва ліпроту. Відповідно до діючого колективного договору на підприємстві для змінного персоналу запроваджено підсумований облік робочого часу, який становить 1 рік. У 2004 році позивачка працювала понад встановлені норми робочого часу, але відповідач не оплатив їй цю роботу. Просила стягнути з відповідача 736 грн. 42 коп. заборгованості по зарплаті, 85 грн. 94 коп. з урахуванням індексів споживчих цін, 56 грн. 37 коп. компенсації, 15 грн. 98 коп. річних відсотків банку та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Обухівського районного суду від 3 липня 2006 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права.

Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Встановлено, що для змінного персоналу ВАТ «Стиролбіотех» запроваджено підсумований облік робочого часу, який становить 1 рік. На 2004 рік норма робочого часу становила 1896,40 годин. Фактично позивачка відпрацювала 1804,00 години. Понаднормово відпрацьованих позивачкою годин у 2004 році не було. Час відпустки позивачки 220,20 годин, час тимчасової непрацездатності 144 години.

Позивачка посилається на те, що відповідно до «Інструкції про складання підприємствами звіту про виконання норм виробітку і стан нормування праці за формою НОМЕР_1» , затвердженої наказом Міністерства статистики України № 172 від 7 липня 1995 року, з норми праці за 2004 рік необхідно виключити час її відпустки та тимчасової непрацездатності. Такий довід позивачки є необгрунтованим.

Відповідно до п.6 вказаної Інструкції при підрахуванні виконання норм виробітку фактично витраченим визначається весь змінний час..., а також врахований за табелем понаднормовий час, за відрахуванням часу: чергової та додаткової відпустки ;     тимчасової непрацездатності.

Позивачка не мала врахованого за табелем понаднормового часу, тому відсутні підстави для відрахування часу відпустки та тимчасової непрацездатності з встановленої норми часу.

З урахуванням наведеного суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Обухівського районного суду від 3 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.