Справа № 2а- 10866/11/2070
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача - Леонової Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробничого підприємства "ТЕП" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення -,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ТОВ Науково-виробниче підприємство «ТЕП», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення №0000161800 від 08.08.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64950 грн. 33 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ НВП «ТЕП»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Агро-Інвест»за період з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. та з 01.06.2010 р. по 31.07.2010 р.
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 2419/18-007/14099203 від 25.07.11 р., в якому зазначено, що в діяльності ТОВ Науково-виробниче підприємство «ТЕП»встановлені наступні порушення: ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з TOB «Агро-Інвест»; п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 51966,66 грн. у квітні, червні та липні 2010 року.
З посиланням на Акт №2419/18-007/14099203 від 25.07.11р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000161800 від 08.08.11р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 64950 грн. 33 коп. (за основним платежем - 51966 грн. 66 коп., за штрафними санкціями - 12991 грн. 70 коп.).
Висновки щодо наявності порушень податкового законодавства ґрунтуються на твердженнях ДПІ про нікчемність правочинів, укладених та виконаних ТОВ НВП «ТЕП»з TOB «Агро-Інвест», чим на думку перевіряючих порушені ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, що в свою чергу призвело до порушення приписів Закону України «Про ПДВ».
До таких висновків відповідач дійшов у зв'язку з наявністю листа ДПІ у м. Суми від 22.02.2011 р. №13474/8/23-148, яким відповідачу надані матеріали невиїзної документальної перевірки TOB «Агро-Інвест»(36160422), якою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України «Про ПДВ».
Позивач вважає, що висновки перевіряючих щодо нікчемності правочинів, укладених TOB НВП «ТЕП»з TOB «Агро-Інвест», які базуються лише на листі ДПІ у м. Суми щодо результатів перевірки TOB «Агро-Інвест», не можуть бути обґрунтованими, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Як зазначається у листі Вищого адміністративного суду від 02.06.11 №742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Отже відповідач, на думку позивача, при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваного повідомлення - рішення, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав договори нікчемними.
Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000161800 від 08.08.2011 р. винесене на законних підставах, а отже підстав для його скасування немає. Зазначив, що Листом ДПІ в м. Суми №13474/8/23-148 від 22.02.2011р. надано матеріали невиїзної документальної перевірки TOB «Агро-Інвест»(код за ЄДРПОУ 36160422) № 743/2314/36160422 від 18.02.2011 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства на період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.
Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутній об'єкт оподаткування податком додану вартість. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер. Враховуючи, що господарські операції, зазначені в податкових накладних, наданих підприємством TOB НВП «ТЕП», не відбулися, є підстави для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Враховуючи висновки щодо нікчемності вчинених правочинів, підприємством ТОВ НВП «ТЕП»в порушення вимог п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від TOB «Агро-Інвест»на суму 51966,66 грн. у квітні, червні та липні 2010 року, а саме:
- занижено податку на додану вартість у квітні 2010 р. на суму 34033,00 грн.,
- занижено податку на додану вартість у червні 2010 р. на суму 10600,00 грн.,
- занижено податку на додану вартість у липні 2010 р. на суму 7333,33 грн.
У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, ТОВ НВП «ТЕП», зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.04.1992 р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 14099203. Взято на податковий облік в органах державної податкової служб 28.10.1992 р. Як платник податку на додану вартість ТОВ НВП «ТЕП»зареєстровано в ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, має свідоцтво платника ПДВ № 29649330 від 17.07.1997 р. Індивідуальний податковий номер 140992020378 (а.с. 8, 231). Гідрогеологічні, інженерно-геологічні, геологічні роботи і дослідження виконуються позивачем згідно ліцензії серії АВ № 521285, виданої Державною геологічною службою 01.04.2010 р. (а.с. 103).
ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, на підставі наказу № 812 від 07.07.2011р., згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ НВП «ТЕП»(код ЄДРПОУ 14099203) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Агро-Інвест»(код за ЄДРПОУ 36160422) за період з 01.04.2010р. по 30.04.2010р. та з 01.06.2010р. по 31.07.2010р.
Результати перевірки оформлені актом № 2419/18-007/14099203 від 25.07.2011р. (а.с. 10-17), зі змісту якого, встановлено, що за твердженням перевіряючи в діяльності ТОВ НВП «ТЕП»виявлено порушення: ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ НВП «ТЕП»з TOB «Агро-Інвест»; п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 51966,66 грн. у квітні, червні та липні 2010 року, а саме: занижено податку на додану вартість у квітні 2010 р. на суму 34033,00 грн., занижено податку на додану вартість у червні 2010 р. на суму 10600,00 грн., занижено податку на додану вартість у липні 2010 р. на суму 7333,33 грн.
На підставі акту перевірки № 2419/18-007/14099203 від 25.07.2011р. та виявлених порушень ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161800 від 08.08.2011р., яким ТОВ НВП «ТЕП»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64950 грн. 33 коп., з яких: 51966,66 грн. за основним платежем та 12991,7 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 19).
В основу висновку ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було покладено відомості, отримані листом ДПІ у м. Суми від 22.02.11 р. №13474/8/23-148, яким відповідачу надані матеріали невиїзної документальної перевірки TOB «Агро-Інвест»(36160422), якою встановлено «відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України «Про ПДВ».
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд зазначає, що порушення, про яке зазначене в Акті перевірки, стосується порядку формування податкового кредиту платника ПДВ по операціям, що є об’єктом оподаткування зазначеним податком.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з TOB «Агро-Інвест»(код за ЄДРПОУ 36160422).
ТОВ «Агро-Інвест»зареєстроване Виконавчим комітетом Сумської міської ради 23.09.2008 р. за № 1185138. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 310422 (а.с. 80). Згідно статуту TOB «Агро-Інвест», товариство здійснює діяльність, зокрема, у сфері будівництва та виробництва, а саме: проектно-пошукові, проектно-конструкторські роботи, науково-технічні дослідження та розробки, виконання інженерно-пошукових та проектних робіт для об’єктів цивільного та промислового будівництва, міського господарства, проектування та будівництво, експлуатація (а.с. 83).
Як платник податку на додану вартість, TOB «Агро-Інвест»зареєстровано в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ від 07.11.2008 р., має свідоцтво платника ПДВ № 10015353. Індивідуальний податковий номер 310420421 (а.с. 88).
01.04.2010 р. за № 8/10 між ТОВ НВП «ТЕП»та TOB «Агро-Інвест»було укладено договір, предметом якого є оцінка перспектив газоносності ліцензійної ділянки «Карбонітська площа»(а.с. 20).
На виконання умов договору ТОВ НВП «ТЕП»отримані податкові накладні, які увійшли до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся: №1443 від 14.04.2010 р. на суму 21600 грн.; №1505 від 19.04.2010 р. на суму 36200 грн.; №1563 від 22.04.2010 р. на суму 27300 грн.; №1608 від 26.04.2010 р. на суму 30180 грн.; №1636 від 27.04.2010 р. на суму 30520 грн. (а.с. 24-28).
Отримані послуги були оплачені ТОВ НВП «ТЕП», що підтверджується платіжними дорученнями: №40 від 13.04.2010 р. на суму 2160 грн., №41 від 19.04.2010 р. на суму 36200 грн., №42 від 22.04.2010 р. на суму 27300 грн., №50 від 26.04.2010 р. на суму 30180 грн., №51 від 27.04.2010 р. на суму 30520 грн. (а.с. 38-42).
Виконання умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи виконаною Оцінкою перспектив газоносності ліцензійної ділянки «Карбонітська площа», актом здачі-приймання №1036 від 27.04.2010 р. (а.с. 22, 108-139).
Крім того, 26.04.2010 р. за № 10/10 між ТОВ НВП «ТЕП»та TOB «Агро-Інвест»було укладено договір, предметом якого аналіз перспектив проведення пошукових робіт на газ-метан ліцензійної площі Мар’ївського геолого-промислового району (а.с. 21).
На виконання умов договору ТОВ НВП «ТЕП»отримані податкові накладні, які увійшли до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся: №1663 від 29.04.2010 р. на суму 59000 грн.; №6018 від 02.06.2010 р. на суму 9600 грн.; №6050 від 04.06.2010 р. на суму 18000 грн.; №6241 від 22.06.2010 р. на суму 15000 грн.; №6262 від 23.06.2010 р. на суму 21000 грн.; №7113 від 12.07.2010 р. на суму 18000 грн.; №7273 від 26.07.2010 р. на суму 26000 грн.; та ті, які не входять до періоду перевірки: №8194 від 17.08.2010 на суму 22000 грн.; №9308 від 23.09.2010 р. на суму 17400 грн. (а.с. 29-37).
Отримані послуги були оплачені ТОВ НВП «ТЕП», що підтверджується платіжними дорученнями: №53 від 29.04.2010 р. на суму 59000 грн.; №63 від 02.06.2010 р. на суму 9600 грн.; №64 від 04.06.2010 р. на суму 18000 грн.; №66 від 22.06.2010 р. на суму 15000 грн.; №68 від 23.06.2010 р. на суму 21000 грн.; №79 від 12.07.2010 р. на суму 18000 грн.; №83 від 26.07.2010 р. на суму 26000 грн.; №93 від 17.08.2010 р. на суму 22000 грн.; №99 від 23.09.2010 р. на суму 1740 грн. (а.с. 43-51).
Виконання умов договору підтверджується наявним в матеріалах справи виконаним Аналізом перспектив проведення пошукових робіт на газ-метан ліцензійної площі Марьївського геолого-промислового району, актом здачі-приймання №9308 від 27.09.2010 р. (а.с. 23, 140-197).
Укладення вищевказаних угод обумовлено наявністю господарських взаємовідносин позивача із TOB «Надра Луганщини», якому відповідно до спеціального дозволу №3501 від 26.01.2009 р. (а.с. 95) надане право на користування надрами (геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка) Мар’ївського полігону. До складу вказаного полігону входять поля ім.В.Р.Менжинського, «Золоте», «Карбоніт», «Гірська»; ділянки - Гірська Глибока №1, Гірська Глибока №2, Світланівська, Мирнодолинська Південна; структури - Карбонітська, Первомайська.
Зокрема, позивачем з TOB «Надра Луганщини»були укладені наступні договори: № 59 від 15.10.2009 р. Оцінка перспектив газоносності ліцензійної ділянки ТОВ «Надра Луганщини»на суму 30000 грн. (а.с. 89-91); № 59/1 від 15.11.2009 р. Проведення пошуково-розвідувальних робіт на газ-метан Карбонітської площі ліцензійної ділянки TOB «Надра Луганщини»на суму 192000 грн. (а.с. 92-94).
На виконання умов договорів виписані податкові накладні: № 1 від 26.01.2010 р., № 18 від 18.11.2009 р., № 2 від 18.02.2010 р.,№ 5 від 07.04.2010 р. Оплата проведена згідно платіжних доручень: № 10 від 26.01.2010 р., № 290 від 18.11.2009 р., № 30 від 18.02.2010 р., № 96 від 07.04.2010 р. Акти здачі-приймання № 1/10 від 26.01.2010 р., № 4/10 від 29.04.2010 р.
У відповідності до висновків акту №743/2314/36160422 від 18.02.2011р. документальної невиїзної перевірки TOB «Агро-Інвест»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., податковою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України «Про ПДВ»
Суд зазначає наступне. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, висновок податкової інспекції щодо того, що спірні договори між ТОВ НВП «ТЕП»та TOB «Агро-Інвест»№ 8/10 від 01.04.2010 р. та №10/10 від 26.04.2010 р. укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства не ґрунтується на наведених нормах законодавства та встановлених обставинах справи.
Суд приходить до висновку про підтвердження позивачем в судовому засіданні належного виконання сторонами договорів № 8/10 від 01.04.2010 р. та №10/10 від 26.04.2010 р., реальності укладених правочинів.
На момент здійснення господарських операцій TOB «Агро-Інвест»було платником податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Статус підприємства підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фактичне виконання господарських операцій підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-приймання.
Крім того, в податкових деклараціях TOB «Агро-Інвест», наявних в матеріалах справи, відображені суми, отримані за вказаними договорами від позивача.
При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.
Податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.
Таким чином, господарські операції ТОВ НВП «ТЕП»проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання послуг та розрахунки з ТОВ «Агро-Інвест», отже податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.
За таких умов, факти, вказані в акті № 2419/18-007/14099203 від 25.07.2011р. щодо порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ НВП «ТЕП»з TOB «Агро-Інвест»слід вважати недоведеними.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов’язання –це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.
Згідно з п.п. 7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податків, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме: наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; настання першої з подій, з якими Закон пов’язує право платника податку на податковий кредит.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.
На момент проведення перевірки, у позивача були наявні податкові накладні, які відповідали вимогам законодавства та були виписані особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.
Оскільки TOB «Агро-Інвест»було виписано на користь ТОВ НВП «ТЕП»податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вищевказаними договорами послуг, суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем не доведено правомірність свого рішення, не обґрунтовано посилання на неможливість встановити реальність здійснення операцій підприємством за перевіряємий період.
Отже, факти, вказані в акті № 2419/18-007/14099203 від 25.07.2011р. про порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 51966,66 грн. у квітні, червні та липні 2010 року, слід вважати недоведеними.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробничого підприємства "ТЕП" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова №0000161800 від 08.08.11р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого підприємства "ТЕП" судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 23.12.11 р.
Суддя Бідонько А.В.