Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
суддів: Хилевича С.В., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
секретар судового засідання Панас Б.В.
за участю прокурора Криворучка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 26 жовтня 2011 року у справі за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про спонукання до укладення оренди земельної ділянки,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 26 жовтня 2011 року зазначені вимоги Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради задоволено: спонукано ОСОБА_1 до укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки площею 286 кв.м. по АДРЕСА_1 на умовах, визначених проектом договору від 14 липня 2011 року.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення норм матеріального і процесуального права.
На її обґрунтування зазначав про суперечність абз. другого п. 9 проекту договору щодо встановлення орендної плати з моменту прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки в оренду, тобто з 11 квітня 2008 року, положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 792 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. ст. 13 і 15 Закону України „Про плату за землю”, ст. 18 Закону України „Про оренду землі”.
Вважав, що суд неповно з’ясував обставини справи, залишивши без уваги факти, встановлені ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року, якою визнано нечинним п. 1 рішення Рівненської міської ради від 17.10.2006 року №264 в частині викладення п. 4.2. Положення „Про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради”.
З наведених міркувань просив скасувати рішення Рівненського міського суду від 26 жовтня 2011 року і ухвалити нове –про відмову у задоволенні позову.
У судовому засіданні прокурор, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи, яка колегією суддів була відхилена.
Представник Рівненської міської ради, бувши повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.
Справа №22-2142-11 Головуючий у 1 інстанції: Головчак М.М.
Суддя-доповідач в апеляційному суді: Хилевич С.В.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів
дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту ухилення відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки, а тому вважав позов обґрунтованим.
Проте такі висновки суду не ґрунтуються на законі.
Матеріалами справи встановлено, що 11 квітня 2008 року п. 7.2 рішення Рівненської міської ради №1451 „Про надання та вилучення земельних ділянок” ОСОБА_1 передано в оренду на двадцять п’ять років земельну ділянку площею 286 кв.м. по АДРЕСА_1 для обслуговування будівлі автовагової (а.с. 5-5, зв.). Пунктом 10 цього рішення відповідача зобов’язано укласти договір оренди в тримісячний строк з дня ухвалення рішення. Письмовими вимогами від імені Управління земельних ресурсів від 17 листопада 2008 року та 9 лютого 2009 року його попереджено про необхідність з’явитися для укладення договору оренди (а.с. 6, 7), а 15 липня 2011 року позивачем направлено ОСОБА_1 пропозицію з проектом договору оренди земельної ділянки (а.с. 9-16), які залишені останнім без уваги.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу уникнення відповідачем укладення договору оренди земельної ділянки з Рівненською міською радою, речове право на яку та зобов’язання укласти відповідний правочин визначені умовами рішення органу місцевого самоврядування.
Заступник прокурора м. Рівне звернувся за захистом інтересів держави в особі Рівненської міської ради з вимогою спонукати відповідача укласти зазначений договір оренди згідно з його проектом від 14.07.2011 року, з чим погодився і суд попередньої інстанції.
Між тим, колегія суддів знаходить, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України (аналогічні положення містяться і в ст. 1 Закону України „Про оренду землі”), право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України –договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, а стаття 627 цього Кодексу передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1 і 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.
Тому очевидним виявляється те, що при укладенні договору сторони повинні виходити виключно зі свого вільного волевиявлення, а примушування особи до виконання обов’язку, який не ґрунтується ані на договорі, ані на законі, слід вважати неправомірним.
Крім того, задоволення цієї матеріально-правової вимоги об’єктивно суперечить змісту ст. 16 ЦК України, оскільки її не можна визнати належним способом захисту цивільних прав та інтересів особи.
Вбачається, що міський суд уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення ним оскаржуваного рішення, яке залишатися чинним не може.
Враховуючи незастосування судом норм матеріального права, які підлягали застосуванню, апеляційну скаргу слід частково задовольнити.
На підставі ч. 1 ст. 626, ст.ст. 16, 627, ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України „Про оренду землі”, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 26 жовтня 2011 року скасувати, а Заступнику прокурора м. Рівне в задоволенні позову, пред’явленому в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, до ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Судді: С.В.Хилевич
С.О.Гордійчук
А.М.Шеремет