Справа №  2-743/11

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2011 р.                      Здолбунівський районний суд

                                                              Рівненської області

в складі головуючого судді                        Мичка І.М.,

при секретарі                                                Сімонович С.О.,

за участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Здовбицької сільської ради про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в:

       Позивачі звернулися до суду з даним позовом вказуючи, що їхній бабусі, ОСОБА_4, належала земельна частка /пай/ розміром –3,76 га, яка розташована на території Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області. 06 лютого 2004 року в Здовбицькій сільській раді, ОСОБА_4 оформила заповіт на дану земельну частку /пай/, який був посвідчений Здовбицькою сільською радою, на батька позивачів, а її сина, ОСОБА_5. 06 грудня 2008 року батько помер. 27 лютого 2011 року померла бабуся. В установлений ст.1270 ЦК України строк позивачі звернулися до Здолбунівської державної нотаріальної контори для оформлення даної спадщини, де їм повідомили, що заповідачка 30 березня 2010 року в Здовбицькій сільській раді оформила новий заповіт на дану земельну частку /пай/реєстр №60/, на їхню тітку відповідачку ОСОБА_6.

        Вважають, що заповіт від 30 березня 2010 року вчинений ОСОБА_4 на ім’я відповідачки ОСОБА_3 –є недійсним. Оскільки в 2011 році бабусі виповнилось 81 рік. На цей час стан її здоров’я різко погіршився. Розвився старечий склероз, почастішали випадки не сприйняття нею дійсних подій, правильної життєвої орієнтації. Стверджують, що на день посвідчення нового заповіту на користь відповідачки ОСОБА_3, у хворої бабусі спостерігалося велике погіршення здоров’я, вона не могла усвідомлювати, що вона робить та не могла керувати своїми діями.

       В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2, позовні вимоги своєї довірительки підтримала, просить позов задовольнити.

       Позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, просить позов задовольнити.

       Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, заперечила проти позову повністю. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими. Позивачами не надано жодних доказів того, що оспорюваний заповіт вчинений ОСОБА_4 у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

       Представник відповідачки, адвокат ОСОБА_7, підтримав заперечення своєї довірительки, просить в задоволенні позову відмовити.

       Представник Здовбицької сільської ради ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала, заперечила проти позову повністю. Стверджує, що заповіт вчинений згідно закону.

       Заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, дослідивши письмові докази по справі суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

       Відповідно до вимог ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

       Статтею 1251 ЦК України передбачено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу  місцевого самоврядування.

        В судовому засіданні встановлено, що 30 березня  2010 року ОСОБА_4 склала заповіт, в якому розпорядилася своїм майном на користь дочки  ОСОБА_3 А в разі, якщо вона помре до відкриття спадщини, не прийме або відмовиться від прийняття спадщини, чи буде усунена від прийняття спадщини заповідає онуці ОСОБА_9

        Вказаний заповіт записано секретарем виконкому Здовбицької сільської ради Здолбунівського району, ОСОБА_8 зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та зареєстровано у реєстрі за № 60. Зі змісту заповіту вбачається, що заповіт ОСОБА_4 прочитано вголос та підписано власноручно. Особу заповідача ОСОБА_4 встановлено, дієздатність перевірено.

       Секретар виконкому Здовбицької сільської ради ОСОБА_8 суду пояснила, що при складанні заповіту посторонніх осіб не було. Підстав для посвідчення заповіту при свідках не було, оскільки на час вчинення нотаріальної дії заповідач добре читала, добре писала, була при хорошій пам’яті та чітко висловлювала своє волевиявлення.

       Посилання позивачів на те, що при складанні заповіту у спадкодавці ОСОБА_4 спостерігалося погіршення здоров’я, вона не могла усвідомлювати, що вона робить, та не могла керувати своїми діями не може бути взяте до уваги судом, оскільки будь-яких доказів, які б свідчили про настання наслідків  вчинення правочину дієздатною фізичною особою у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, передбачених ст.225 ЦК України, позивачами не наведено та судом не встановлено.

        Оскільки оспорюваний заповіт складений та посвідчений уповноваженою на це особою, у передбаченій законом формі, за наявності вільного волевиявлення заповідача, то він не є нікчемним, як це стверджують позивачі, тому не може бути визнаний недійсним.

     За наведених обставин суд приходить до переконання, що позов задоволенню не підлягає.  

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 61, 130, 174 ЦПК України, ст. 203, 215, 225, 1247, 1251, 1257 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

     В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - відмовити.

        Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Суддя: