Судове рішення #2019385

 

                               2-1267/08/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

07 лютого  2008р. Київський районний суд м. Харкова   у складі  головуючого

судді              Чередник В.А.

при секретарі Поповій В.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, яким просить визнати за нею право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складається з наступних будівель та споруд: житловий будинок літ. «А-2» з ґанками літ. «а», «а1» загальною площею 582,0 кв.м., гараж літ. «Б», альтанка літ. «В», басейн ІІ, замощення І, ворота № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, огорожа № 4, що розташований АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2004 року на праві власності належить недобудований житловий будинок та гараж АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 0,1000 га. Готовність незавершеного будівництва складає 67 %. Земельна ділянка загальною площею 0,1000 га під незакінченим будівництвом на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 липня 2004 р. теж належить ОСОБА_1 Реалізуючи свої правомочності власника земельної ділянки та власника майна, що розташоване на ній, позивачем в 2007 році, за власні кошти, із власних матеріалів та обладнання, зведено садибний (індивідуальний) житловий будинок, що і є предметом спору. Але, оскільки будівництво нерухомого мана велося без дозволу на будівництво та належним чином затвердженого проекту, позивач не має можливості отримати документи, що б свідчили про належність їй спірного майна.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги та доводи наведені в їх обґрунтування, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій заперечував проти позову, просив суд розглядати справу без його участі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлені такі  факти та відповідні їм правовідносини.

30 січня 2004 року між ОСОБА_3 (Продавець), з одного боку та ОСОБА_1 (Покупець), з іншого було укладено договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Відповідно до предмету договору Продавець передав, а Покупець прийняв у власність будівельні матеріали, вироби, конструкції, що складають недобудований житловий будинок та гараж АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 0,1000 га. Готовність незавершеного будівництва складає 67 %. Земельна ділянка загальною площею 0,1000 га під незакінченим будівництвом на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 липня 2004 р. теж належить ОСОБА_1

Отже суд приходить до висновку, що позивачу на праві власності належать об'єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка під ним, що розташовані АДРЕСА_1.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ст. 90 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі та споруди.

Реалізуючи свої правомочності власника земельної ділянки та власника майна, що розташоване на ній, позивачем в 2007 році, за власні кошти, із власних матеріалів та обладнання, зведено садибний (індивідуальний) житловий будинок. На замовлення позивача комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію новоствореного нерухомого майна, за результатами якої складено технічний паспорт. Так, з технічного паспорту вбачається, що АДРЕСА_1 розташований садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складається з наступних будівель та споруд: житловий будинок літ. «А-2» з ґанками літ. «а», «а1» загальною площею 582,0 кв.м., гараж літ. «Б», альтанка літ. «В», басейн ІІ, замощення І, ворота № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, огорожа № 4.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківреконструкція» (державна ліцензія АА № 775360) надано технічний висновок про стан основних будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації садибного (індивідуального) житлового будинку розташованого АДРЕСА_1, відповідно до якого основні будівельні конструкції видимих деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації, об'ємно-планіровочні рішення, що прийняти під час будівництва відповідають архітектурним, будівельним, санітарно-гігієнічним, екологічним, протипожежним та іншим нормам та правилам державних стандартів. Будівельна готовність об'єктів - 100%.

Згідно ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.

Ст. 376 Цивільного кодексу України передбачаються особливості регулювання відносин, що склалися внаслідок самочинного зведення житлових будівель та споруд. Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, хоча позивач і збудувала житловий будинок з додержанням будівельних норм та правил на власній земельній ділянці, що була відведена під будівництво та обслуговування господарських будівель і споруд, все ж таки, таке будівництво, в силу ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, вважається самочинним, оскільки велося без отримання дозволу на будівництво та належним чином затвердженого проекту.

Згідно з п. 3.4. Рішення Харківської міської ради від 23.06.2004 № 90/04 м. Харків «Про затвердження Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом» питання визнання права власності на завершені будівництвом об'єкти, що знаходяться на земельних ділянках, які належать забудовнику на праві власності чи користування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 є власником садибного (індивідуального) житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, що підтверджено матеріалами справи, крім того, суд не вбачає, що внаслідок будівництва позивачем нерухомого майна завдано шкоду правам та свободам інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 90 ЗК України, ст.ст. 317, 319, 328, 375, 376 ЦК України, суд -

 

В И Р І Ш И В:

 

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складається з наступних будівель та споруд: житловий будинок літ. «А-2» з ґанками літ. «а», «а1» загальною площею 582,0 кв.м., гараж літ. «Б», альтанка літ. «В», басейн ІІ, замощення І, ворота № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, огорожа № 4, що розташований АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ( ідентифікаційний НОМЕР_1).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20  днів  апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Суддя                                   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація