КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2034/11 Головуючий у 1-й інстанції: Демченко В.С.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
"30" листопада 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії,-
встановив:
10 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання протиправними дій відповідача щодо недорахування та невиплати у повному розмірі доплати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка проживає на території Чорнобильської зони, яка є забрудненою, та є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4 категорії, зобов’язання відповідача донарахувати та виплатити вказані доплати за період з вересня 2010 року.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії –задоволено, а саме: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком згідно ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 вересня 2010 року по 04 лютого 2011 року; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням в розмірі одної мінімальної заробітної плати згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 вересня 2010 року по 04 лютого 2011 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1, виданим Черкаською облдержадміністрацією 14 березня 1994 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у с. Стара Буда Черкаської області, яке за переліком населених пунктів Черкаської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу доплати виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області –залишити без задоволення.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 березня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
- Номер: 6-а/524/47/17
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2а-2034/11
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Мацедонська В.Е.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2017
- Дата етапу: 17.10.2017
- Номер: 6-а/524/49/17
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2а-2034/11
- Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
- Суддя: Мацедонська В.Е.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.10.2017
- Дата етапу: 19.12.2017