2-1296/08/14

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2008р. Київський районний суд м. Харкова   у складі  головуючого

судді                           Чередник В.А.

при секретарі            Поповій В.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади виконавчого комітету Харківської міської ради  про визнання права власності,-

Встановив:

     У січні  2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності,  підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи  повідомлений належним чином, повідомлень про причини неявки не надійшло. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивачів не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідним  задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.

Судом встановлені такі  факти та відповідні їм правовідносини.

22.05.1951 року рішенням № 23 виконкому Кагановичської райради депутатів трудящих за ОСОБА_3 було закріплено земельну ділянку загальної площею 600 м.кв. АДРЕСА_1для індивідуального будівництва житлового будинку.

16.06.1951 року ОСОБА_3 було укладено договір на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою.

11.12.1956 року рішенням № 23 виконкому Кагановичської райради депутатів трудящих було затверджено акт закінченого будівництва ОСОБА_3 житлового будинку АДРЕСА_1.

Згідно Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 16.05.1972 року, половина будинку та надвірних будівель, які було вписано на ім'я ОСОБА_3, належали його дружині - ОСОБА_4з якої він був одружений з 19.03.1949 року, свідоцтво про шлюб Харківського міського ЗАСА НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, свідоцтво про смерть НОМЕР_2.

16.05.1972 року ОСОБА_4 прийняла спадщину, про що є Свідоцтво про право на спадщину за законом. Після прийняття спадщини житловий будинок № 13 загальної площею 26,6 м.кв.. житловою -- 12.5 м.кв., що розташований на земельній ділянці загальної площею 598 м.кв. АДРЕСА_1належав ОСОБА_4 на праві власності

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась позивачка -ОСОБА_1(до шлюбу -ОСОБА_5).

ОСОБА_4 була рідною сестрою бабусі позивача, а тому доводилась позивачу двоюрідною бабусею.

З 1974 року позивач проживала з ОСОБА_4 у її будинку як одна родина. Коли у 1989 році бабусі ампутували ногу, позивач продовжувала проживати з нею. доглядала її до останнього дня життя. Інших родичей у ОСОБА_4 не було (цей факт підтверджено довідками голови вуличного комітету від 10.02.2007 року та від 21.09.2007 року, заявами ОСОБА_6. ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9)

ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 71 рок. ОСОБА_4 померла, свідоцтво про смерть НОМЕР_3. Позивач поховала ОСОБА_4, про що свідче посвідчення № 930, видане ІНФОРМАЦІЯ_3 Державним спеціалізованим комунальним підприємством «Ритуал».

Згідно статті 1220 ЦК України, з дня смерті ОСОБА_4відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку. Згідно статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлено строк в шість місяців, якій починається з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивачу відомо, що родичів у ОСОБА_4не було, заповіту вона не складала. За весь цей час до позивача ніхто не звертався щодо прийняття спадщини або з інших майнових питань.

Після смерті ОСОБА_4, позивач продовжувала проживати у будинку АДРЕСА_1, якій належав на праві власності померлій ОСОБА_4, та проживає у цьому будинку до цього часу.

Відповідно до статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно володіє чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно.

Усього, починаючи з 1974 року, позивач проживає у вказаному будинку біля 34 років. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 позивач проживає у будинку біля 13 років.

Всей цей час позивач підтримує будинок та земельну ділянку у належному стані, проводить необхідний ремонт будинку, обробляє земельну ділянку, сплачує комунальні послуги.

Отже, позивач є добросовісним володільцем майна на протязі 13 років після смерті ОСОБА_4, а тому вона має право на визнання за нею право власності на житлову будівлю АДРЕСА_1.

На підставі наведеного суд задовольняє позов в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.  344  ЦК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1, який належав на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4.

Відповідач має право подати до Київського районного суду м. Харкова письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області  через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене віповідачем в апеляційному порядку.

Суддя