Справа № 2-а-990/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 року                                                                                м. Кузнецовськ

о 14 годині 30 хвилин                                                            

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И В:

          06 квітня 2011 року ОСОБА_1 подала позов до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: зобов'язати відповідача здійснити їй відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»перерахунок і виплату державної пенсії - в розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - в розмірі 50 (п'ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02 жовтня 2010 року; та зобов'язати відповідача здійснити відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 01 січня 2010 року. Такі вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана інвалідом третьої групи за захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке належить до зони  посиленого радіоекологічного контролю. Згідно доводів позивачки на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»їй призначено державну пенсію і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір яких, на її думку, повинен визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В позовній заяві ОСОБА_1 також зазначає про нарахування їй відповідачем підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Проте позивачка стверджує, що розмір проведених управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області вказаних пенсійних нарахувань і виплат не відповідає розмірам, встановленим ст.ст.39, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З наведених підстав ОСОБА_1 просить суд задоволити її позовні вимоги.

          Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог про перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період часу з 01 січня 2010 року до 05 жовтня 2010 року включно залишено без розгляду.

          Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 червня 2011 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог про перерахунок і виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період часу з 02 жовтня 2010 року до 05 жовтня 2010 року включно залишено без розгляду.

          В судове засідання позивачка не з'явилася, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи. 19 травня 2011 року ОСОБА_1 подала в суд письмову заяву про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних доказів.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить його розписка. Про причини неприбуття представник управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області суд не сповістив. Письмових заперечень проти вимог позову ОСОБА_1 від відповідача в суд не надійшло.

          За таких обставин суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим здійснення судового розгляду вказаної адміністративної справи без участі представника відповідача - суб'єкта владних повноважень на підставі наявних у ній доказів.

          Дослідивши докази справи, суд визнав позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, обгрунтованим в частині вказаних вимог за період часу з 06 жовтня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 01 червня 2011 року включно.

          Такий висновок суду грунтується на наступних підставах.

          Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.          

Розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки законодавчо встановлені нормами бюджетних законів - ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорій 1, 2, 3 та 4, це зокрема: державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам І групи – 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.4 ст.54 наведеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:  по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

          Судом встановлено, що згідно з посвідченням серії А №106971 с, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 30 липня 2009 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1. З 06 жовтня 2005 року її визнано інвалідом третьої групи за захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою Рівненської обласної спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК серії РВН №083803 від 26 жовтня 2005 року та експертним заключенням Рівненської обласної спеціалізованої ЛКК №891 від 06 жовтня 2005 року.

          Посвідчення серії АГ №336431, видане управлінням  Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області 22 листопада 2004 року, свідчить, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області.

          Довідки ЖЕД №4 Кузнецовського міського комунального підприємства від 29 березня 2011 року №920 і №921 підтверджують, що з 11 травня 2004 року до теперішнього часу позивачка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 і з 26 вересня 2005 року до теперішнього часу ніде не працює.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

          З довідок управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області від 28 березня 2011 року №177, від 30 березня 2011 року №249 і №250 та розпорядження відповідача №115150 від 28 березня 2011 року слідує, що ОСОБА_1 призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду третьої групи, інвалідність якої має причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, на підставі ст.ст.39, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте розмір цих пенсійних нарахувань і виплат, призначених позивачці, обчислений відповідачем згідно з постановами Кабінету  Міністрів України України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»і №654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

          Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 постанови Кабінету Міністрів України №1261 від 24 жовтня 2007 року «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» основними завданнями Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій. Отже, управління  Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в даному випадку є належним відповідачем, оскільки призначення, перерахунок та виплата пенсій належить до його повноважень.

          Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачці застосуванню підлягали ст.ст.39, 50 і ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вищевказані постанови Кабінету  Міністрів України, які є підзаконними нормативно-правовими актами і в частині встановлення розмірів державної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечать ст.ст.39, 50 і ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Крім того, суд врахував, що постанова Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.

          При визначенні розміру державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

          Згідно з ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня  встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Отже, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку пенсії непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.

          Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

          Оскільки державна пенсія по інвалідності позивачки та її щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок цих пенсійних нарахувань та їх виплата ОСОБА_1 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

          Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          В даному випадку судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області допустило протиправну бездіяльність, так як не здійснило перерахунок і виплату ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірах, встановлених ст.ст.39, 50 і.ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідачем не доведено, що допущена ним бездіяльність є правомірною. Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в межах обгрунтованості заявлених вимог.

          Підпунктами 9, 12, 15 і 17 пункту 28 розділу ІІ Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були внесені наступні зміни: «частини першу та другу статті 39 замінити однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». У зв’язку з цим частину третю вважати частиною другою.»; «текст статті 50 викласти в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам І групи –30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам ІІ групи –20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.»; «частини третю і четверту статті 54 замінити чотирма частинами такого змісту: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності –220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності –200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по ІІІ групі інвалідності –180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 -1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності –160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності –150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності –140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності –130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності –120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності –110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам –70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї –50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї –100 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками. До непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами». У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною сьомою.»; «частину третю статті 67 викласти в такій редакції: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни були визнані неконституційними.

          Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Отже, з 22 травня 2008 року статті 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діють в попередній редакції.

          Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином вимоги позивачки щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому в зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір пенсійних виплат буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю. При цьому суд також врахував, що в майбутньому можливі зміни групи інвалідності та місця проживання позивачки, а також можливе переведення ОСОБА_1 за її заявою із державної пенсії по інвалідності на інший вид пенсії, що впливає на результат вирішення справи.

          З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату державної пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно з ст.ст.39, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

          Враховуючи викладені обставини, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.39, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, задоволити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 державної пенсії, як інваліду третьої групи, захворювання якої пов’язане з Чорнобильською катастрофою, згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі не меншому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  за період часу з 06 жовтня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 01 червня 2011 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду третьої групи, захворювання якої пов’язане з Чорнобильською катастрофою, згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 50 (п’ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 06 жовтня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 01 червня 2011 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 06 жовтня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 01 червня 2011 року, включно.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в майбутньому часі - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання –з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови –з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів позивачкою - з дня отримання її копії, а відповідачем –в цей же строк з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя                                                                                        О.І.Горегляд