КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-7164/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кравченко Л.М.

Суддя-доповідач:  Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" грудня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                   Романчук О.М.,

Суддів:                                                              Пилипенко О.Є.,

                                                                                     Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 18.02.2011 року звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячної пенсії з урахуванням доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зсерпня 2010 р.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2011 року позов задоволено.      

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона є непрацюючою пенсіонеркою, постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, яка постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на доплату до пенсії у розмірах, встановлених законом.

Так, згідно з ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 52 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Разом із тим, при нарахуванні позивачу щомісячної пенсії відповідачем, в порушення вимог законодавства, не правомірно нараховувалася доплата до пенсії позивача в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі, який передбачено Постановою КМ України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою КМ України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»від 03.01.2002 р. № 1.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами постанов Уряду.

Окрім вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальне поняття пенсії визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відтак, виплату пенсії позивачеві не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Вказана позиція суду є аналогічною правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній  ухвалі від 15.02.11 р.

Разом із тим, при винесенні рішення, судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.

Оскільки судом першої інстанції не було зазначено строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Згідно до  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -    

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області –задовольнити частково.      

Абзац п'ятий резолютивної частини постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2011 року –змінити, виклавши його наступним чином:

«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць».

В іншій частині постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2011 року –залишити без змін.    

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий суддя:                                                                                  О.М. Романчук

Судді:                                                                                                         О.Є. Пилипенко

                                                                                                                   С.Б. Шелест