Справа № 2-12940/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"27" грудня 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Грищенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, просила визнати договір оренди квартири від 11 серпня 2011 року, укладений між ними, недійсним з моменту укладання.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 11 серпня 2011 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір оренди, відповідно до якого остання передала їй у строкове, платне користування (оренду) квартиру. Функціональне призначення квартири за умовами договору - її проживання та членів її родини з правом користування предметами побуту квартири.
Індивідуальними ознаками спірної квартири, що підлягає передачі в оренду у виконання договору, є:
1. Адреса –АДРЕСА_1;
2. Технічні характеристики:
на першому рівні квартири:
коридор –3,5 кв.м;
вітальня –14,7 кв.м;
житлова кімната –11,6 кв.м;
кухня –6,5 кв.м;
санвузол –3,0 кв.м;
пральня –1,5 кв.м;
передпокій –7,8 кв.м;
площею першого рівня квартири –48,6 кв.м.
На другому рівні квартири:
вітальня –18,5 кв.м;
житлова кімната –16,5 кв.м;
санвузол –3,9 кв.м;
бойлерна –2,8 кв.м;
площею другого рівня квартири –41,7 кв.м.
Загальна площа квартири становить 90,3 кв.м.
11 серпня 2011 року ОСОБА_2 передала, а вона (позивач) прийняла у строкове платне користування вказану квартиру на підставі складеного акту приймання-передачі.
Проте при укладанні даного договору ОСОБА_2 не була власником вищезазначеної квартири.
У ОСОБА_2 відсутні правовстановлюючі документи на квартиру.
Таким чином, договір оренди суперечить вимогам чинного законодавства.
17 жовтня 2011 року нею було направлено на адресу відповідачки відмову від договору оренди квартири.
Однак, відповідачка ніяк не відреагувала на вимоги.
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, просила визнати за нею право власності на квартиру НОМЕР_1 в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 загальною площею 90,7 кв.м, яка складається: з першого рівня площею 47,8 кв.м, а саме: коридору –3,5 кв.м, житлової кімнати –14,8 кв.м, кухні –6,8 кв.м, житлової кімнати –11,4 кв.м, ванної –3,1 кв.м, постирочної –1,4 кв.м, передпокою –6,8 кв.м; та другого рівня площею 42,9 кв.м, а саме: сходів –2,6 кв.м, житлової кімнати –14,7 кв.м, коридору –3,4 кв.м, житлової кімнати –16,4 кв.м, санвузла –4,2 кв.м, балкону –1,6 кв.м.
Свої позовні вимоги вмотивувала тим, що між нею та ОСОБА_1 був укладений договір оренди квартири, на підставі якого 11 серпня 2011 року вона передала останній в оренду вказану вище квартиру.
Однак, у подальшому, ОСОБА_1 без достатньої правової підстави відмовилася від договору.
17 жовтня 2011 року вона отримала від ОСОБА_1 відмову від договору оренди квартири.
Змістом означеної відмови постало посилання ОСОБА_1 на те, що вона (ОСОБА_2) не є власником спірного нерухомого майна, у неї відсутні документи, які засвідчують право власності та документи, які засвідчують реєстрацію права власності на квартиру, а тому вона не мала права передавати квартиру в оренду.
Проте припущення ОСОБА_1 про відсутність у неї права власності на спірне нерухоме майно є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не мають правової природи, виходячи з наступного.
Так, вона на підставі договору купівлі-продажу від 12 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, придбала у власність квартиру АДРЕСА_1. Нею було проведено державну реєстрацію права власності квартири в реєстрі прав власності на нерухоме майно.
На підставі розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 20 лютого 2007 року №166 їй було погоджено замовити та підготувати проектну документацію на перепланування квартири АДРЕСА_1 з влаштуванням мансардних приміщень за рахунок горища у просторі квартири.
Вона здійснила технічне переобладнання означеної квартири у єдине цілісне приміщення за рахунок горища у просторі квартири, внаслідок чого до даної квартири було додано другий рівень.
Таким чином, вона є власником новоствореного жилого приміщення –дворівневої квартири за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 визнав зустрічний позов і не наполягав на задоволенні первісного позову.
Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 підтримав зустрічний позов та заперечував проти первісного позову.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12 липня 2006 року між ОСОБА_6, діючої від свого імені та від імені і в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_7, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №3131, та зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідно до даного договору ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1, яка складалася з двох жилих кімнат загальною площею 51,20 кв.м, в тому числі жилою 35,70 кв.м.
Розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державній адміністрації №166 від 20 лютого 2007 року «Про надання дозволу на розробку проектної документації на перепланування квартири АДРЕСА_1 з влаштуванням жилих приміщень у просторі горища будинку над квартирою №НОМЕР_1»було дозволено ОСОБА_2 замовити та погодити у встановленому порядку проектну документацію на перепланування квартири АДРЕСА_1 з влаштуванням жилих мансардних приміщень у просторі горища будинку над квартирою №НОМЕР_1 без зміни профілю даху.
Відповідно до експертного висновку щодо стану несучих конструкцій та можливості прийняття в експлуатацію квартири після проведеної реконструкції з приєднанням та пристосуванням частини горища над квартирою НОМЕР_1 під житло з об'єднанням в одну квартиру у будинку АДРЕСА_1, складеного Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»(ліцензія серія АВ №490061 видана 25 серпня 2009 року) в 2011 році, обстеженням встановлено, що видимі деформації, тріщини, інші дефекти та пошкодження в несучих конструкціях реконструйованої квартири відсутні. Стан всіх несучих конструкцій добрий. Квартира обладнана внутрішніми інженерними мережами та підключена до інженерних мереж будинку. На час обстеження усі інженерні мережі в квартирі змонтовані і працювали. Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з пристосуванням частини горища над квартирою (мансарди) під житлові та допоміжні приміщення і об'єднання всіх приміщень в одну квартиру виконано у повній відповідності розробленого проекту з дотриманням діючих будівельних норм і правил. Прийняті в проекті конструктивні рішення не вплинуть негативно на експлуатаційну якість, міцність і стійкість всього будинку в цілому. Будівельні та оздоблювальні роботи виконані повністю. За станом несучих конструкцій квартира АДРЕСА_1 може бути введена в експлуатацію.
Як вбачається з експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку АДРЕСА_1, квартира після перепланування з приєднанням переобладнаної частини горища складається: з першого рівня площею 47,8 кв.м, а саме: коридору –3,5 кв.м, житлової кімнати –14,8 кв.м, кухні –6,8 кв.м, житлової кімнати –11,4 кв.м, ванної –3,1 кв.м, постирочної – 1,4 кв.м, передпокою –6,8 кв.м; та другого (мансардного) рівня площею 42,9 кв.м, а саме: сходів –2,6 кв.м, житлової кімнати –14,7 кв.м, коридору –3,4 кв.м, житлової кімнати –16,4 кв.м, санвузла –4,2 кв.м, балкону –1,6 кв.м., а всього загальною площею 90,7 кв.м.
11 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір оренди вищевказаної квартири строком на один рік з моменту її прийняття за актом приймання-передачі, який був складений в цей же день.
Згідно акту, у відповідності до умов договору оренди, ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла квартиру АДРЕСА_1 в строкову, оплатну оренду для проживання в ній її та членів її родини.
Згідно з ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Суб'єктивне право власності, що належить особі, відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України групується в правомочності володіння, користування та розпоряджання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 328 ЦК України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, що передбачено ст. 392 ЦК України.
Статтею 810 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона –власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у нього на певний строк
Відповідно до ч.1 ст.812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.
Підставою недійсності правочину згідно з ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, якими сформульовані загальні вимоги до правочинів.
Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги вищенаведені норми цивільного права, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, оскільки право власності на неї було нею набуто правомірно на підставі правочину; перепланування квартири та приєднання переобладнаної частини горіща до неї здійснювалося у відповідності до розробленого у 2011 році ТОВ «АЛТАДЕЯ»проекту капітального ремонту квартири з реконструкцією (з розширенням), що підтверджується вказаним вище експертним висновком. За таких обставин договір оренди квартири, укладений між сторонами в даній справі, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним, а отже, для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 316, 317, 319, 328, 392, 810, 812 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на жиле приміщення –квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,7 кв.м, яка складається: з першого рівня площею 47,8 кв.м, а саме: коридору –3,5 кв.м, житлової кімнати –14,8 кв.м, кухні –6,8 кв.м, житлової кімнати –11,4 кв.м, ванної –3,1 кв.м, постирочної –1,4 кв.м, передпокою –6,8 кв.м; та другого рівня площею 42,9 кв.м, а саме: сходів –2,6 кв.м, житлової кімнати –14,7 кв.м, коридору –3,4 кв.м, житлової кімнати –16,4 кв.м, санвузла –4,2 кв.м, балкону –1,6 кв.м.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: