Справа № 1-2052/11
В И Р О К
іменем України
"20" грудня 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Радчикової О.П.
при секретарі Фурсай М.О.
з участю прокурора Кобилянського О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2005 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, 13 травня 2005 року відповідно до постанови Іранського міського суду умовно-достроково звільнений з не відбутим покаранням 9 місяців 24 дня; вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2010 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, 23 лютого 2011 року звільнений по відбуттю покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово засудженим, в останнє 22 січня 2010 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців та звільнений 23 лютого 2011 року по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставинах.
Так, 27 вересня 2011 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, знаходячись по вул. Естонській, 23/29 в м. Києві, в салоні тролейбусу, який рухався по маршруту №5, в бік станції Київського метрополітену «Нивки», побачив у відкритій сумочці ОСОБА_2 гаманець. В цей час ОСОБА_1 вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_1, переконавшись у тому, що його дії носять таємний характер, дістав з відкритої сумочки ОСОБА_2 приватне майно останньої, а саме: гаманець, вартістю 40 гривень, в середині якого знаходились наступні речі:
- грошові кошти в сумі 30 гривень 19 копійок;
- карта пам'яті марки «Samsung 4Gb», вартістю 70 гривень;
- сім карта мобільного оператору «Білайн», вартістю 15 гривень, на балансовому рахунку якої грошей не було;
- два жетона на метро Київського метрополітену, вартістю по 2 гривні;
а також календар на 2011 рік, фотокартка, студентський квиток Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут», серія НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2, студентський квиток Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут», виданий на ім'я ОСОБА_2, пропуск до гуртожитку виданий на ім'я ОСОБА_2, банківська картка «ПриватБанк»№ НОМЕР_2, банківська картка «Експрес Банк»№ НОМЕР_3, банківська картка «Правекс Банк»№ НОМЕР_4, три дисконтні картки: магазину «Космо»№ НОМЕР_5, магазину «КПІ сервіс»№НОМЕР_6, магазину «Атрибути»№НОМЕР_7, дві візитки в магазини: «Мишутка»та «empik», календар на 2009 рік, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, а всього ОСОБА_1 викрав приватного майна ОСОБА_2 на загальну суму 160 гривень 19 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред»явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, та суду пояснив, що від дійсно 27 вересня 2011р. їхав в тролейбусі №5 та побачив дівчину, яка стояла до нього спиною, в якої була відкрита сумка. Тоді він вирішив викрасти її гаманець. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він викрав гаманець у дівчини, після чого на зупинці вийшов з тролейбусу.
Враховуючи те, що підсудний не оспорює вказані вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих обставин.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає повністю доведеним пред»явлене підсудному обвинувачення.
Дії ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про його особу.
Зокрема, судом враховується, що ОСОБА_1 раніше судимий (а.с. 85), має непогашену у встановленому законом порядку судимість за аналогічний злочин, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 94), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 92-93).
Обставиною, що пом»якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Речові докази по справі, а саме гаманець, в середині якого знаходяться наступні речі: грошові пошти в сумі 29 гривень 19 копійок; карта пам'яті марки «Samsung 4Gb», сім карта мобільного оператору «Білайн»; два жетона на метро Київського метрополітену, календар на 2011 рік; чорно-біла фотокартка з зображенням ОСОБА_2, студентський квиток Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут», серія НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2; студентський квиток Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут», виданий на ім'я ОСОБА_2; пропуск до гуртожитку виданий на ім'я ОСОБА_2; банківська картка «ПриватБанк»№ НОМЕР_2, банківська картка «Експрес Банк»№ НОМЕР_3, банківська картка «Правекс Банк» № НОМЕР_4, три дисконтні картки: магазину «Космо»№ НОМЕР_5, магазину «КПІ сервіс»№НОМЕР_6, магазину «Атрибути»№НОМЕР_7, дві візитки в магазини: «Мишутка»та «empik», календар на 2009 рік, - передані на зберігання потерпілій, слід вважати власністю потерпілої.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання –27.09.2011р.
Речові докази по справі, а саме: гаманець, в середині якого знаходяться наступні речі: грошові пошти в сумі 29 гривень 19 копійок; карта пам'яті марки 4Gb», сім карта мобільного оператору «Білайн»; два жетона на метро Київського метрополітену, календар на 2011 рік; чорно-біла фотокартка з зображенням ОСОБА_2, студентський квиток Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут», серія НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2; студентський квиток Національного технічного університету України «Київський Політехнічний Інститут», виданий на ім'я ОСОБА_2; пропуск до гуртожитку виданий на ім'я ОСОБА_2; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_2, банківська картка «Експрес Банк»№ НОМЕР_3, банківська картка «Правекс Банк»№ НОМЕР_4, три дисконтні картки: магазину «Космо» № НОМЕР_5, магазину «КПІ сервіс»№НОМЕР_6, магазину «Атрибути»№НОМЕР_7, дві візитки в магазини: «Мишутка»та », календар на 2009 рік, - передані на зберігання потерпілій, вважати власністю потерпілої ОСОБА_2
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя