Справа № 1-111/11

В И Р О К  

іменем України

          "17" жовтня 2011 р.   Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді   Ретьман О.А.

при секретарі -           Якубовій Е.К., Стельмах Д.Ю.

з участю прокурора –Власова І.В.

захисників -                ОСОБА_1

потерпілого -              ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3,

                                                            ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця

                                                            м.Києва, українця, громадянина України,

з середньою освітою, неодруженого,  непра-

цюючого; проживаючого та зареєстровано-

го за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1)          07.07.2009 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

          02 серпня 2009 року приблизно о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись по АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_4 та наглядно знайомим ОСОБА_2, п0омітивши в поліетиленовому пакеті останнього гроші, вступили з ОСОБА_4 у злочинну змову, щодо вчинення відкритого заволодіння майном ОСОБА_2, з метою особистого збагачення, розподіливши при цьому злочинні ролі.

Згідно злочинної домовленості ОСОБА_3 повинен був підбігти до ОСОБА_2 та під виглядом незнайомого чоловіка вирвати поліетиленовий пакет з особистими речами, а ОСОБА_4, в свою чергу повинен був, для відведення від них підозри, наздогнати його та в подальшому повернути пакет ОСОБА_2 без грошових коштів в середині.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, розподіливши між собою ролі, ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_2 та ривком з руки останнього вирвав поліетиленовий пакет, вартістю 50 копійок в якому знаходились: кулькова ручка, вартістю 1 грн. 50 коп.; окуляри із затемненим склом, які знаходилися в матерчатому чохлі, загальною вартістю 40 грн.; окуляри з прозорим склом, вартістю 30 грн.; окуляри з прозорим склом, вартістю 40 грн., матерчата хустинка, яка матеріальної цінності не представляє; пенсійне посвідчення, видане на ім’я ОСОБА_2, яке матеріальної цінності не представляє; грошові кошти в розмірі 93 грн. 30 коп., після чого забіг за будинок АДРЕСА_2, де дочекався на ОСОБА_4

Після чого, згідно злочинної домовленості ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поділили між собою викрадені грошові кошти та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

А всього ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до розподілених ролей заволоділи майном на загальну суму 209 грн. 30 коп.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.

Так, підсудний ОСОБА_3 показав, що він, 02.08.2009 року приблизно о 00 год. 30 хв. проходив біля будинку АДРЕСА_1, де біля лавочок зустрів своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які розпивали спиртні напої. Підійшовши до них, він, привітався та хотів йти до дому, однак  ОСОБА_4 запропонував йому залишитись та відізвав  в сторону від ОСОБА_2 Коли вони відійшли, ОСОБА_4 запропонував йому викрасти пакет з речами у ОСОБА_5 Для цього йому необхідно було відійти на декілька хвилин, а потім коли вони, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_2  будуть разом йти до дому, то під виглядом незнайомця підбігти та вирвати в нього пакет. На пропозицію ОСОБА_4 він відмовився, пояснивши тим, що ОСОБА_2 його сусід. Після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виник конфлікт, після якого ОСОБА_2 направився до місця проживання. ОСОБА_4 сказав, що піде разом з ОСОБА_2, а він залишився на місці. В цей час він побачив, як ОСОБА_4 та ОСОБА_2, якимось чином впали на землю.  ОСОБА_4 позвав його, щоб він допоміг підвезти на ноги ОСОБА_2. Коли він підійшов, то взяв ОСОБА_2 за руку в якій був пакет. Підіймаючи ОСОБА_2 вийшло так, що його рука спорснула та пакет опинився в його руках. В цей час, ОСОБА_4 сказав йому брати пакет та йти до автомобіля, який стояв неподалік, а він сам ОСОБА_5 відведе до під’їзду. Він так і зробив та через декілька хвилин, до нього підійшов ОСОБА_4 взяв у нього пакет та підійшов з ним до ОСОБА_2 При цьому він йому сказав, що скаже ОСОБА_2, що пакет у нього з рук вихопили якісь незнайомі, які проходили поруч. ОСОБА_4 пішов, а він пішов прямо. Через декілька хвилин, ОСОБА_4 наздогнав їх та вони разом зайшли в магазині «Великий Віз», де ОСОБА_4 купив напоїв та продуктів швидкого харчування і вони разом пішли до останнього додому відпочивати.

03 серпня 2009 року його було затримано працівниками міліції у дворі власного будинку та доставлено до ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві по вул.Баумана, 4 в м.Києві.

Суд, дослідивши представлені органами досудового слідства докази винуватості ОСОБА_3 у їх сукупності, дійшов висновку про те, що його вина у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу) потерпілого ОСОБА_2, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, доведена.

Так, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та перевіреними у судовому слідстві доказами у їх сукупності.

          Показаннями потерпілого ОСОБА_2 даними ним на досудовому слідстві та в ході судового засідання, про те, що 02 серпня 2009 року приблизно о 03 год. йому зателефонував його знайомий на ім’я ОСОБА_4 та запропонував випити разом пива. Він погодився, бо останній вказав, що у дворі також буде його син з яким він хотів поспілкуватись. Вийшовши на вулицю, він, взяв з собою білий поліетиленовий пакет з написом «Блок Леоніда Черновецького», поклав у нього пенсійне посвідчення, матерчатий платок, кулькову ручку, три пари окулярів та гроші в сумі 100 грн., однією купюрою. Як тільки він вийшов з дому то попрямував в магазин «Великий віз»і придбав там пляшку пива «Десант»місткістю 1 літр, отримавши здачу в сумі 93 грн. 30 копійок, яку поклав до пакету. Направившись до лавок навпроти будинку АДРЕСА_1, він,  побачив ОСОБА_4 Запитавши, де його син, ОСОБА_4 повідомив, що той пішов, не дочекавшись його. Після чого вони з ОСОБА_4 почали вживати пиво та через декілька хвилин до них підійшов ОСОБА_3, який почав з ними спілкуватись. Через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відійшли в сторону та про щось між собою спілкувалися. Після цього ОСОБА_4 повернувся, а ОСОБА_3 ні. Через короткий проміжок часу до нього підбіг ОСОБА_3, вирвав у нього з руки його пакет з речами і побіг в напрямку будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_4 який в цей час знаходився разом з ним, відразу ж побіг за ОСОБА_3 та приблизно через 7 хвилин повернувся та віддав йому пакет, в якому були всі речі крім грошей. Після чого він разом з ОСОБА_4 направились до нього додому. Опинившись вдома, він, зателефонував до міліції та повідомив, про те, що сталось.

          Показаннями ОСОБА_4 в якості обвинуваченого, оголошеними у судовому засіданні, про те, що 01 серпня 2009 року у вечірній час, він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився у дворі будинку АДРЕСА_1, де вживав пиво. В цей час до нього підійшов наглядно знайомий ОСОБА_2, який мешкає в тому ж будинку що і він, з яким він знайомий на протязі року. При цьому ОСОБА_2  також пив пиво. Коли останній сидів біля нього, то тримав в руках пакет, в якому були якісь документи, а також він побачив в ньому гроші. Приблизно о 00 год. 30 хв., вже 02 серпня 2009 року, до них підійшов його знайомий ОСОБА_3, який мешкає в будинку АДРЕСА_1 з яким він знайомий ще з дитинства. Через велику кількість випитого він вирішив запропонувати ОСОБА_3 забрати кульок з грошима у ОСОБА_2,  трохи відійшовши в сторону і розмовляючи так, щоб він не почув. Він запропонував ОСОБА_3, щоб той вирвав з рук ОСОБА_2 поліетиленовий пакет та втік, а він побіжить за ним, нібито його наздоганяючи, після цього гроші вони домовилися поділити між собою, а документи повернути ОСОБА_2 На дану пропозицію ОСОБА_3 погодився, після чого підійшов до ОСОБА_2 та вирвав у того з рук поліетиленовий пакет, пи цьому ручки пакету відірвались та залишились у руках ОСОБА_5 Потім ОСОБА_3 почав тікати, а він його наздоганяти. Як тільки вони забігли за будинок і ОСОБА_2 їх не бачив, вони зупинились, оглянули вміст пакету, знайшли там гроші приблизно в сумі 90 грн, різними купюрами. При цьому ОСОБА_3 дав йому 60 грн., а інші гроші залишив собі. Після цього він взяв поліетиленовий пакет та повернувся до ОСОБА_2, віддав йому пакет, пояснивши, що забрав у невідомого хлопця та провів ОСОБА_2 до нього додому, а сам пішов гуляти далі (т.1 а.с.89-90).

          Показаннями свідка ОСОБА_7 даними ним на досудовому слідстві та оголошеними у судому засіданні,  про те, що він працює оперуповноваженим СКР ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві, який пояснив, що 03 серпня 2009 року, особовим складом карного розшуку Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві було затримано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні грабежу на АДРЕСА_1, у вчиненні якого останні зізналися та дали з цього приводу чіткі пояснення. При цьому ОСОБА_3 власноручно написав явку з повинною, в якій чітко вказав, коли, де і коли з ким він скоїв злочин. В ході всієї дослідчої перевірки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 давали повні, чіткі, викриваючі себе пояснення, без будь-якого примусу зі сторони працівників міліції. Скарг від останніх не надходило (т.1 а.с. 48-50).  

Протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, під час якої ОСОБА_4 підтвердив свої показання та наполіг на тому, що вони з ОСОБА_3 вступили в злочинну змову направлену на викрадення майна ОСОБА_2, та на тому, що саме ОСОБА_3 вирвав поліетиленовий пакет з речами у ОСОБА_2, а ОСОБА_3 залишився на своїх показаннях ( т.1 а.с.64-66).

Протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 під час якої потерпілий ОСОБА_2 підтвердив раніше надані показання, що саме ОСОБА_3 вирвав з його рук поліетиленовий пакет з речами (т.1 а.с. 179-181).

Протоколом огляду та вилучення від 03 серпня 2009 року під час якого у ОСОБА_2 по вул.Баумана, 4 в м.Києві було вилучено поліетиленовий пакет з написом «Блок Леоніда Черновецького»у пошкодженому стані, без ручок в якому знаходилися: матерчата хустинка синього кольору, окуляри з прозорим склом; матерчатий чохол з окулярами із затемненим склом; кулькова ручка червоно-сірого кольору; пенсійне посвідчення видане на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (т.1 а.с.31).

Речовими доказами: поліетиленовим пакетом з написом: «Блок Леоніда Черновецького»у пошкодженому стані, без ручок з речами, а саме: матерчатою хустинкою синього кольору, окулярами з прозорим склом; матерчатим чохлом з окулярами із затемненим склом; кульковою ручкою червоно-сірого кольору; пенсійним посвідченням виданим на ім’я ОСОБА_2, які передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_8 (т.1 а.с.34).

Копією вироку Шевченківського районного суду м.Києва від  28 грудня 2009 року згідно якого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України при наступних обставинах. Так, згідно вироку, судом встановлено, що ОСОБА_4 02.08.2009 року приблизно о 00-30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, після сумісного  вживання спиртних напоїв, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, відкрито заволодів майном ОСОБА_9, поліетиленовим пакетом вартістю 50 коп., в якому знаходилися окуляри, вартістю 40 грн., окуляри вартістю 30 грн., окуляри вартістю 40 грн., пенсійне посвідчення на ім’я ОСОБА_2, грошові кошти в сумі 93 грн. 30 коп. З викраденим ОСОБА_4 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження з місця скоєння злочину зникли та розпорядились ним на власний розсуд. Допитаний у судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю та показав, що вчинив даний злочин за попередньою домовленістю із знайомим на ім’я ОСОБА_3.

Як вбачається з постанови від 03.08.2009 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.1286 КК України порушено кримінальну справу № 10-19351.

З постанови від 05.11.2009 року (т.1 а.с.1-2) вбачається, що у зв’язку з оголошенням обвинуваченого ОСОБА_3 в розшук 05.11.2009 року було виділено з кримінальної справи № 10-19351 в окреме провадження матеріали кримінальної справи в оригіналах та копіях за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, з наданням реєстраційного номеру № 10-20510.

Згідно акту № 42 від 25.01.2011 року стаціонарної судово-психіатричної експертизи,  в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 не виявляв ознак якого-небудь психічного розладу, і по своєму психічному стану міг розуміти свої дії і керувати ними. В теперішній час ОСОБА_3 виявляє ознаки пролонгованої депресивної реакції (F 43.21 по МКБ-10) по своєму психічному стану може розуміти свої дії та керувати ними (т.1 .

Як вбачається з  акту № 42 від 25.01.2011 року ОСОБА_3, що при наданні пояснень з приводу інкриміновано йому діяння ОСОБА_3 заявив, що по суті нічного сказати не може. Розповідає, що в ту ніч  спиртні напої не вживав, пам’ятає, що потерпілий почав йому грубити, він почав звідти йти геть. Пам’ятає, що він допомагав підняти потерпілого, коли той впав, а потім він нічного не пам’ятає, не знає, що відбулось. В подальшому  ОСОБА_3 визнав, що в той день вживав спиртні напої. Заявив, що готовий відшкодувати збитки, які завдав потерпілому. Обурений, в зв’язку з тим, що арештували, він не переховувався від слідства, просто жив по іншій адресі, не знав, що перебуває у розшуку.

В мотивувальній частині акту експертами вказано, що посилання піддослідного при даному клінічному дослідженні на забуття подій інкримінованого йому діяння не носить хворобливий характер, не відповідає показанням піддослідного в ході досудового слідства і судового розгляду, а тому комісією оцінено як проявлення установочно-захисної поведінки (т.2 а.с. 38-40).

Оцінивши зібрані на досудовому слідстві та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю доведена. Невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_3 постійну зміну останнім своїх показань як на досудовому слідстві так і судовому засіданні, суд розцінює як намагання ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Так, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_3 у судовому засіданні та на досудовому слідстві, який давав не послідовні показання, що спростовуються зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами (вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 28.12.2009 року яким засуджено ОСОБА_4 у вчинення того ж злочину, який набрав законної сили, показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7, протоколами очних ставок, які між собою узгоджуються є чіткими та послідовними). Підсудний ОСОБА_3 на протязі досудового та судового слідства скарг на застосування до нього незаконних методів ведення слідства не подавав, заяви зроблені ним у судовому засіданні про психологічний тиск на нього працівників міліції при написанні явки з повинною, не знайшли свого підтвердження, крім того, останній так і не зміг пояснити, в чому саме такий тиск виразився, а тому суд вважає їх надуманими та критично до них ставиться. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про правильну кваліфікацію дій підсудного за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, та про доведеність його вини у повному обсязі.

          Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ними злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров’я, вік підсудного, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

Зокрема судом враховуються, наступні обставини, а саме те, що підсудний ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив злочин під час випробування та іспитового строку, суспільно-корисною працею не займався, характеризується по місцю реєстрації посередньо.

Обставин, які б у відповідності до ст.ст.66, 67 КК України пом’якшували або б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд призначає підсудному ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Виходячи з характеризуючих даних про особу підсудного ОСОБА_3, відношення його до скоєного, з того, що раніше він судимий за вчинення аналогічного злочину, даний злочин вчинив у період випробування і іспитового строку, при цьому тривалий час перебував по справі в розшуку, а тому суд вважає неможливим виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань, вважає необхідним частково приєднати до покарання призначеного за даним вироком частину невідбутого покарання за вироком від 07.07.2009 року Шевченківського районного суду м.Києва.

Речові докази по справі слід передати в розпорядження потерпілого ОСОБА_2  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

          На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати частину невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 07.07.2009 року, і остаточно визначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.  

          Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 19 травня 2010 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 03.08.2009 року по 06.08.2009 року, з 03.02.2010 року по 05.02.2010 року.

          Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління  державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.

Речові докази: поліетиленовий пакет з написом: «Блок Леоніда Черновецького»у пошкодженому стані, без ручок з речами, а саме: матерчатою хустинкою синього кольору, окулярами з прозорим склом; матерчатим чохлом з окулярами із затемненим склом; кульковою ручкою червоно-сірого кольору; пенсійним посвідченням виданим на ім’я ОСОБА_2, - передані в розпорядження потерпілого ОСОБА_8 (т.1 а.с.34).

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд, а засудженим на протязі того ж строку з моменту отримання копії вироку.

Суддя