Справа 1-554/2011 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14.10.2011 року Солом”янський районний суд  м. Києва

           в складі: головуючого- судді   ЗАХАРОВОЇ А.С.

                          при секретарі   КАЛІНІЧЕНКО В.Ю.

                     з участю прокурора   ДЯЧЕНКО О.О.

                              захисника   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2., 309 ч. 2 КК України та ОСОБА_3 в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2. 317 ч. 1, 309 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він до 04.01.2011 року, за невстановлених слідством обставин, у невстановленому місці, з метою подальшого збуту незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб –опій ацетильований, який приніс і незаконного  зберігав за місцем свого проживання у приватному будинку АДРЕСА_1 і в цей же день, в першій половині, збув  ОСОБА_4 за 140 гривень наркотичний засіб –опій ацетильований.

Крім того, підсудного ОСОБА_3 органи досудового слідства обвинувачують в тому, що він, в першій половині дня 20.01.2011 року в телефонній розмові з ОСОБА_4, погодився продати йому особливо  небезпечний наркотичний засіб –опій ацетильованого за грошову винагороду в розмірі 140 гривень.

В цей же день, маючи на меті повторне незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, як з метою подальшого збуту, так і для власних потреб, вступив у злочинну змову з підсудною ОСОБА_2, спільно з якою домовився придбати наркотичний засіб, якій передав грошові кошти в сумі 350 гривень, серед яких частково знаходились гроші, отримані ним від ОСОБА_4.

Після цього підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачуються в тому, що вони в цей же день, здійснили грошовий переказ через банківську установу «Приват Банк»в сумі 2000 гривень на ім’я невстановленої особи, в якості оплати за наркотичний засіб і в цей же день, на автомобілі «Daewoo nexia»д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, виїхали за межі м. Києва, де у не встановленому місці, у сховку, вказаному невстановленою особою, знайшли медичну склянку із рідиною темного кольору –наркотичним засобом опієм ацетильованим, і таким чином повторно незаконно придбали за попередньою змовою між собою наркотичний засіб опій ацетильований, який незаконно зберігаючи при собі, на тому ж автомобілі незаконно перевезли до м. Києва, вул. Танкістів 9, за місцем проживання ОСОБА_3.

Цього ж дня, приблизно о 18 годині, ОСОБА_3 вийшов з будинку АДРЕСА_1, де зустрівся із ОСОБА_4, та відповідно до раніше укладеної між ними домовленості, збув йому медичний шприц із частиною наявного у нього наркотичного засобу.

Продовжуючи спільну злочинну діяльність, спрямовану на повторне  незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу як без мети збуту так і з метою збуту, ОСОБА_2, діючи відповідно до раніше укладеної домовленості, відібрала ОСОБА_3 в медичний шприц частину спільно придбаного ними наркотичного засобу.

Крім того, підсудна ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що вона 20.01.2011 року, близько 18 години, знаходячись у будинок АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_3, на прохання ОСОБА_5 незаконного безоплатно збула йому особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований.

Також, органами досудового слідства підсудний ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 20.01.2011 року надавав приміщення житлового будинку АДРЕСА_1, за місцем свого проживання, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 для незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу –опію ацетильованого та для його вживання.

Дії підсудного ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.ст. 307 ч. 2, 317 ч. 1, 309 ч. 1 КК України.

Дії підсудної ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2 КК України.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України визнала частково та пояснила, що наркотичний засіб вона придбала для особистого вживання і нікому його не збувала.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні по ст.ст. 307 ч.2, 317 ч. 1, 309 ч. 1 КК України визнав частково, пояснив, що, він ОСОБА_4 не збував наркотичний засіб, а збув ОСОБА_5. Підтвердив, що з його дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вжили наркотичний засіб  за місцем його, ОСОБА_6, проживання.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання про направлення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування, оскільки на в ході судового слідства було порушено право на захист підсудної ОСОБА_2, яка має психічні вади - страждає розладами психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, згідно довідки №1317 від 03.02.2011 року виданої Київською міською наркологічною клінічною лікарнею, а тому  через свої фізичні та психічні вади не може сама належно реалізувати своє право на захист, а участь захисника у кримінальній справі, щодо неї є обов'язковою з моменту, коли було встановлено наявність у неї зазначених вад, але, незважаючи на це, органами досудового слідства при проведенні слідчих дій  ОСОБА_2 не було забезпечено захисником.

Вислухавши думку учасників процесу, з яких: прокурор заперечує проти заявленого клопотання, т.я. вважає, що право підсудної ОСОБА_2 на захист на досудовому слідстві порушено не було, підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які не заперечують проти заявленого клопотання,  допитавши підсудних, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст.45 КПК України у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою, з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" під особами, які через свої психічні вади не можуть самі реалізовувати право на захист, необхідно розуміти осіб, які, хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійному захисту від обвинувачення.

Як вбачається з довідки №1317 від 03.02.2011 року Київської міської наркологічною клінічної лікарні підсудна ОСОБА_2 страждає розладами психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, тобто має психічні вади, але незважаючи на це,  органи  досудового слідства при проведенні слідчих дій з ОСОБА_2,  не забезпечили її захисником, чим було порушено її право на захист, т.я. вона через свої фізичні та психічні вади не може сама належно реалізувати своє право на захист, а участь захисника у кримінальній справі, щодо неї є обов'язковою з моменту, коли було встановлено наявність у неї зазначених вад.

Наведене приводить суд до висновку, що усунути вказані недоліки досудового слідства в судовому засіданні неможливо, а без їх усунення неможливо розглянути дійсну справу та прийняти законне і обгрунтоване рішення по справі, то її необхідно направити прокурору для проведення додаткового розслідування, в ході якого органам досудового слідства необхідно усунути недоліки, що зазначені в мотивувальній частині даної постанови, а саме: забезпечити підсудній ОСОБА_2 право на захист  право, а також прийняти всі заходи для встановлення істини по справі і в залежності від встановленого, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, пред’явити конкретне обвинувачення у відповідності до вимог ст. 132 КПК України.

Керуючись ст.ст.  22, 45, 132, 281 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2., 309 ч. 2 КК України та ОСОБА_3 в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2. 317 ч. 1, 309 ч. 2 КК України направити прокурору Солом”янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін: утримання під вартою у СІЗО № 13  державного Департаменту України з питань  виконання  покарань в м. Києві та Київській області.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 7 діб з моменту її оголошення, а підсудними у той же термін з моменту одержання ними копії постанови.

       С У Д Д Я: