17 жовтня 2006 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,   Охрімчук Л.І., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_1, треті особи: відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) „Трест” Запоріжалюмінбуд”, товариство з обмеженою відповідальністю фірма (наділі ТОВ) „Світ реєстр” про повернення акцій до державної власності, за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 березня 2005 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У лютому  2003 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1., третьої особи: ВАТ „Трест” Запоріжалюмінбуд”, ТОВ „Світ реєстр” про повернення акцій до державної власності, посилаючись на те, що ВАТ „Трест” Запоріжалюмінбуд” придбало у позивача пакет акцій. В свою чергу товариство продало ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1. акцій на суму 27 грн. Тому позивач просив суд зобов`язати відповідача повернути до державної власності в особі Фонду акції ВАТ „Запоріжалюмінбуд”.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 березня 2005 року, в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області відмовлено.

У касаційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 березня 2005 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 березня 2005 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 березня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду України :                                                                      Є.Ф. Левченко

                                                                                                                      Л.М. Лихута                     

                                                                                                                       Л.І. Охрімчук