Справа № 1-1011/11

Постанова  

іменем України

 21.11.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого – судді Панасюка О.Г.

при секретарі           Мальцевій В.О.

за участю прокурора Кенюка А.В.,

провівши в приміщенні суду попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянина України, непрацюючої, незаміжньої, мешканки АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Деснянського районного суду м. Києва за частиною другою статті 309 КК України, на 2 роки позбавлення волі -

у вчинені злочинів, передбачених частиною другою статті 307 КК України, частиною другою статті 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті 12 лютого 2011 року ОСОБА_2 особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу за наступних обставин.  

12 лютого 2011 року вона, перебуваючи по АДРЕСА_2 придбала у невстановленої досудовим слідством особи за 1 500 грн. наркотичний засіб - канабіс та перенесла його до місця проживання з метою подальшого збуту та для власного вживання. В цей же день вона вдома збула частину канабісу ОСОБА_3 за 120 грн.15 квітня 2011 року о 22год. біля будинку за місцем проживання ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції та у неї в приміщенні ТВМ-4 Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві вилучено два паперових згортки з речовиною зеленого кольору рослинного походження  – канабісом. Крім того, 16 лютого 2011 року за місцем проживання ОСОБА_1 виявлено паперовий згорток з речовиною темно - зеленого кольору та медичний шприц ємністю 20 мл. з наркотичним засобом – канабісом.

Прокурор в судовому засіданні при попередньому розгляді справи, вважає що справа може бути призначена  до розгляду по суті, вважає що справа підсудна  Деснянському районному суду м. Києва, під час провадження досудового слідства  не було допущено  таких порушень вимог КПК України, без усунення яких  справа  не може бути призначена до судового розгляду. Міру запобіжного заходу  відносно ОСОБА_1 просить залишити  попередню - утримання під вартою.

Суд з власної ініціативи поставив на обговорення учасників процесу питання про направлення справи на додаткове розслідування в зв’язку з неналежним виконанням попередньої ухвали  суду про направлення справи на додаткове розслідування.

Постановою суду від 11 серпня 2011 року справу було повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Судом було зазначено, що в процесуальних документах – постанові про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченої від 13 квітня 2011 року та обвинувальному висновку зазначено, що вона вчинила злочини – незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, кваліфіковані за частиною другою статті 307 КК України та вчинила незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно – за частиною другою статті 309 КК України. Разом з тим, раніше, постановою слідчого від 5 квітня 2011 року було закрито провадження у кримінальній справі в частині кваліфікуючих ознак вчинення злочину за частиною другою статті 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та вчинення злочину повторно.

Крім того, слідчим 5 квітня 2011 року винесено постанову про перекваліфікацію злочину у кримінальній справі та порушення кримінальної справи, дії ОСОБА_1 перекваліфіковані з частини другою статті 307 та частини другої статті 309 КК України на частину другу статті 309 КК України.

Дані постанови не були скасовані, а тому відповідно до пункту 9, частини першої статті 6 КПК України ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення за частиною другою статті 307 КК України безпідставно.          

Статтею 132 КПК України передбачено, що в разі, коли обвинувачений притягається до відповідальності  за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути  вказано,  які  саме  дії  ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей, що слідчим не було зроблено.

Таким чином зміст постанови про пред'явлення їй обвинувачення не дає можливості з'ясувати, в чому конкретно  обвинувачується вказана особа.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 368 КПК України та роз’яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»,  вказівки судді (суду) є обов'язковими  для  органу  дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин,зазначених у постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними  і  неповними, що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування. Невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові судді (ухвалі суду),  допускається  лише  в разі,  коли  провести її фактично неможливо. Про це, а також про можливість підтвердження обставин, які мають бути встановлені за рішенням суду, іншими доказами або за допомогою додаткових процесуальних дій необхідно зазначити у відповідних  процесуальних документах.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні дані про посилання досудового слідства на обставини,  що унеможливлюють виконання постанови суду при виконанні окремих слідчих дій при проведенні додаткового розслідування, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Відповідно до статті 246 КПК України та роз’яснень в пункті 2  вищевказаної постанови Пленуму  Верховного Суду України, при попередньому розгляді  справи суддя  з власної ініціативи  чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника,  потерпілого, своєю постановою  повертає справу  на додаткове розслідування  у випадках, коли  під час порушення справи, провадження дізнання  або судового слідства  були допущенні  такі порушення КПК України, без усунення яких  справа не може  бути призначена до судового розгляду.

Підставав для зміни міри запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись статтями 237, 240, 244, 246  КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 КК України, повернути прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 залишити без змін – тримання під вартою у Київському СІЗО.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд на протязі 7 діб.

Головуючий: