24 жовтня 2006 року                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Верхівнянський” (далі - СВК “Верхівнянський”), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 13 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до СВК “Верхівнянський”, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Зазначав, що 30 січня 2001 року сталося зіткнення гужового транспорту, що належить СВК “Верхівнянський”, яким керував ОСОБА_2. та автомобіля “Москвич - 2141”, держ. номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, яким керував ОСОБА_3.,

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, який порушив п.п. 2,9 “а”, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.

Посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений належний йому на праві власності автомобіль “Москвич - 2141” на відшкодування завданої шкоди просив стягнути з відповідача 4 166 грн. 15 коп..

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від               15 січня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13 травня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 2 988 грн. 84 коп. у відшкодування завданої шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 13 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.