У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних виробів № 1” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом № НОМЕР_1 від 26 липня 2004 року його було звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, проте це звільнення він вважає незаконним, оскільки фактично скорочення штату не було, при звільненні не було дотримано вимог ст.42 КЗпП України.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2005 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2., який діє за дорученням ОСОБА_1., просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилити, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2005року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Є.Ф.Левченко
Ю.Л.Сенін
В.М.Шабунін