Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"19" грудня 2011 р. Справа № 2а-14387/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Харківбудмонтаж 2005" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, приватне підприємство "Харківбудмонтаж 2005", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.08.2010 року №0001011540/0, від 07.09.2010 року №0001011540/1 та від 18.11.2010 року №0001011540/2.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за результатами документальної невиїзної перевірки підприємства позивача ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова складений акт перевірки від 18.06.2010 р. № 3215/15-409/33672743, яким встановлені порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який діяв на час спірних правовідносин.
Позивач зазначає, що відповідачем зроблений зазначений висновок, оскільки в ході проведених перевірок при співставленні податкового зобов'язання та податкового кредиту, заявлених ПП «Хаківбудмонтаж-2005» у податкових деклараціях з ПДВ була встановлена невідповідність задекларованого підприємством податкового кредиту податковому зобов'язанню з контрагентом позивача ТОВ «Релан».
Крім того, позивачем зазначається, що акт перевірки №3215/15-409/33672743 від 18.06.2010 не було направлено на адресу підприємства та не вручено уповноваженим особам підприємства. На підставі акту перевірки до ПП "Харківбудмонтаж 2005", зокрема, винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 р. №0001011540/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 22659,60 грн., у тому числі 15106,40 грн. - основний платіж та 7553,20 - штрафні (фінансові) санкції. Скориставшись своїм правом на апеляційне узгодження спірного податкового повідомлення-рішення, позивачем направлена первинна скарга до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про перегляд податкового повідомлення-рішення від 02.08.2010 р. №0001011540/0, застосованого до ПП «ХАРКІВБУДМОНТАЖ 2005». Рішенням про результати розгляду первинних скарг без дати та без номеру скарга ПП «ХАРКІВБУДМОНТАЖ 2005» залишена без задоволення (т. 1 а.с. 54-61). За результатами розгляду первинної скарги відповідачем винесено, відповідно, податкове повідомлення рішення від 07.09.2010 р. №0001011540/1. Після оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області, прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.11.2010 р. №0001011540/2, оскільки скарга позивача залишена без задоволення (т. 1 а.с. 40-45). Рішенням за результатами розгляду скарги директора ПП «Харківбудмонтаж 2005» Камишана В.В. від 05.11.2010 року за № 11753/6/23-0115 ДПА України скарги позивача залишила без розгляду, оскільки позивачем порушено законодавчо встановлений 10-денний термін для її подання після вручення рішення ДПА у Харківській області.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України.
Крім того, позивач посилається на судове рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі 2а-209/11/2070, яким визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова по проведенню вищевказаної перевірки ПП "Харківбудмонтаж 2005", за наслідками якої та на підставі складеного акту перевірки були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що є підставою для їх скасування.
У судовому засіданні представник позивача уточнений адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що при проведенні перевірки відповідачем по справі не повідомлено підприємство про її проведення та не запропоновано надати документи на підтвердження відомостей стосовно господарських відносин з ТОВ «Релан» за період 01.11.2008 року по 30.12.2008 року, внаслідок чого податковою інспекцією прийняте необґрунтоване рішення.
У судове засідання, призначене на 19.12.2011 року, представник позивача не з’явився, надав до суду клопотання в порядку ст. 128 КАСУ, в якому просив суд слухати справу без його участі.
Представник відповідача за довіреністю проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки та адміністративного оскарження рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", за що у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова зазначає, що в ходї проведених перевірок при співставленні податкового зобов'язання та податкового кредиту, заявлених ПП «Хаківбудмонтаж-2005» у податкових декларациях з ПДВ була встановлена невідповідність задекларованого підприємством податкового кредиту податковому зобов'язанню ТОВ «Релан». Після встановлення розбіжностей на адресу підриємства направлявся лист від 12.04.2010 р. №6978/10/15-414 про надання пояснень та їх документального підтвердження виявлених розбіжностей з податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ «Релан» за перевіряємі періоди, але лист повернувся із поміткою «адресат вибув». Сектором проведення невиїзних документальних перевірок були складені акти про неможливість вручення актів невиїзної документальної перевірки через незнаходження за юридичною адресою.
Представник відповідача у судових засіданнях адміністративний позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 19.12.2011 року, представник відповідача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, в зв’язку з чим суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Враховуючи викладене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд встановив наступні обставини.
За матеріалами справи судом встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Релан" за період з 01.12.2008 р. по 30.12.2008 р., з 01.05.2009 р. по 30.05.2009 р., за результатами якої 18.06.2010 року було складено акт перевірки № 3215/15-409/33672743, яким були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: пп. 7.4.1, пп. 7.4.5., п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого, на думку відповідача, ПП "Харківбудмонтаж 2005" було завищено податковий кредит по податковій декларації з ПДВ за листопад 2008 р. на суму 2820,00 грн. та по податкові декларації за грудень 2008 року у розмірі 12286,40 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року №0001011540/0, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 22659,60 грн.
За результатами адміністративного оскарження податковим органом були винесені аналогічні податкові повідомлення-рішення від 07.09.2010 року №0001011540/1 та від 18.11.2010 року №0001011540/2.
Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що відповідач в порушення п. 8 ч. 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» тричі перевірив підприємство позивача за листопад 2008 року за контрагентом ТОВ «Релан» (акт перевірки № 3187/15-409/33672743 від 16.06.2010р., акт перевірки № 3193/15-409/33672743 від 17.06.2010 року та акт перевірки № 3215/15-409/33672743 від 18.06.2010 року).
Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу щодо незаконного включення ПП "Харківбудмонтаж 2005" до податкової декларації з ПДВ та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" суми ПДВ по взаємовідносинами з ТОВ "Релан" за листопад 2008 у розмірі 2820,00 грн. та грудень 2008 року у розмірі 12286,40 грн., тобто розмір податку зазначеного позивачем в декларації з ПДВ за листопад і грудень, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, грунтується на тому, що при заповненні податкової декларації позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по контрагенту ТОВ "Релан", які не підтверджені податковими накладними та іншими документами фінансово-господарської діяльності останнього, що не узгоджується з вимогами податкового законодавства.
Відповідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваженнями є сукупність прав та обов’язків державного органу, його посадових осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.
Судовим розглядом встановлено, що в результаті автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість за вересень - грудень 2008 року встановлено розбіжності між відображенням позивачем та ТОВ «Релан».
Суд зауважує, що відповідно п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ, із змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки підприємства позивача), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій.
В п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Таким чином, відповідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях, при цьому витребування інших документів для проведення камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено.
Крім того, в п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право податкового органу проводити позапланову перевірку якщо виявлена недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Судовим розглядом встановлено, що 18.06.2010 року відповідачем по справі проведено перевірку позивача щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, що мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан»за період з 01.11.2008 по 30.12.2008 року. За результатами якої складено акт від 18.06.2010 року № 3015/15-409/33672743, яким зафіксовані порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість».
Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки від 18.06.2010 року № 3215/15-409/33672743 та листа ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова від 12.04.2010 № 6978/10/15-414 встановлено, що позивачу направлено запити про надання протягом 10 робочих днів з моменту отримання запиту пояснення по правовідносинам з ТОВ «Релан» та їх документальне підтвердження шляхом зобов’язання підприємства надати реєстри отриманих та виданих податкових накладних; господарські договори, укладені з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші документи що підтверджують сплату грошових коштів; товарно-транспортні накладні, рахунки фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). При цьому позивача повідомили про те, що ненадання витребуваних документів є підставою для проведення позапланової документальної перевірки.
Перевіряючим в акті зазначено, що запит та запрошення на перевірку від 12.04.2010 року № 6978/10/15-414 надіслано поштою 20.04.2010 року, але лист повернувся з відміткою пошти «адресат по вказаному адресу не значиться (т. 2 а.с. 31).
Посилаючись на декларації позивача з ПДВ за листопад 2008року, додатку № 5 до декларації з ПДВ за листопад 2008 року; декларації з ПДВ за грудень 2008 року та додатку № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2008 року; матеріали ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова стосовно ТОВ «Релан», який перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дніпровському районі м.Києва та є «податковою ямою», перевіряючий зробив висновок про те, що ПП «Харківбудмотнаж 2005»порушено п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» в частині завищення суми податкового кредиту на 15106,40 грн.
Так, виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, податкова накладна є єдиним документом, необхідним для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Згідно наданих позивачем копій документів вбачається, що контрагент позивача ТОВ «Релан» пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, на момент виписування податкових накладних позивачу у листопаді, грудні 2008 року знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (т. 1 а.с. 97-105). З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2009 року ст. оперуповноваженим по ОВС УПМ ДПА в Одеській області майором податкової служби Нояченко В.Н. на підставі постанови щодо проведення виїмки від 26.01.2009 р., у ТОВ «Релан» були вилучені господарські документи (т. 2 а.с. 37-40).
Крім того, судом встановлено, що 07.04.2010 року у підприємства позивача вилучені оригінали документів, згідно протоколу виїмки оперуповноваженого УБОЗ ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції Бородай Є.І. Як вбачається з відповіді №47/18542, наданої Слідчим управлінням МВС України в Харківській області від 21.11.2011 року, вилучені у ПП «Релан» документи направлені до Генеральної прокуратури України для долучення до матеріалів кримінальної справи № 49-1522 (т. 2 а.с. 87-88).
Таким чином, суд зазначає, що позивачем надані до суду копії документів, а саме: протокол загальних зборів учасників ТОВ «Релан» від 15.09.2008 р., наказ № 3 директора ТОВ «Релан» стосовно призначення в.о. директора Мельника А.В. від 10.03.2007 р., заява ОСОБА_5 та ОСОБА_6, засвідчені 21.08.2009 р. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7, скарга ОСОБА_8 до прокуратури Луганської області від 20.08.2009, заява ОСОБА_8 до ВПМ ДПА у Чернівецькій області від 21.08.2009, протокол виїмки від 27.01.2009 (із зазначенням на сторінці 4 факту вилучення документів по взаємовідносинам ТОВ «Релан» та позивача, а також підпису ОСОБА_8 як директора ТОВ «Релан»), лист ТОВ «Релан» від 24.06.2009, відповідно до яких на підприємстві ТОВ «Релан» було призначено виконуючого обов'язки директора ТОВ «Релан» ОСОБА_4 з наданням йому повноважень на підписання фінансово-господарських документів товариства, який і підписував з боку ТОВ «Релан» всі первинні документи на підставі яких підприємством позивача проводився бухгалтерський облік (т. 2 а.с. 37-55).
Суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.
Навіть, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлював обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.
Суд зауважує, що згідно п. 4.2.2 “в” ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Проте, в порушення зазначеної норми, в акті перевірки не вказано, які саме арифметичні та/або методологічні помилки в декларації з ПДВ та додатках № 5 за листопад-грудень 2008 року, поданих позивачем, були виявлені, та як ці помилки вплинули на формування податкових зобов’язань по ПДВ.
Суд також звертає увагу на те, що в акті перевірки вказано про наявні відхилення у визначенні податкового кредиту підприємства позивача по операціям з ТОВ “Релан”, які встановлені з використанням Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 18.04.08 р.
З цього приводу суд зазначає, що вказаний Примірний порядок є документом для внутрішнього використання органами ДПС і не може носити обов’язкового характеру у зв’язку з відсутністю його реєстрації у встановленому порядку. Крім того, встановлений ним порядок співставлення показників у податковій звітності учасників господарських операцій, який відповідачем був застосовний виключно з використанням даних АРМів та Інформаційних систем АІС “Бест-Звіт”, системи автоматизованого співставлення податкових, не відповідає приписам законів України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про податок на додану вартість” та іншим законам з питань оподаткування, в яких встановлені порядок формування бази оподаткування, розрахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту, перелік документів, що мають підтверджувати показники податкової звітності.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання або довідка, яка є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3).
Із пояснень представника відповідача та досліджених в судовому засіданні відповідей податкових органів за результатами розгляду скарг позивача на податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення перевірок у червні 2010 року встановлено, що акт перевірки від 18.06.2010 року № 3215/15-409/33673743 був направлений на адресу позивача. Проте не був вручений через відсутність посадових осіб ПП «Харківбудмонтаж 2005», про неможливість вручення акту перевірки відповідно до положень п.4.9 Положення № 327 складено акт, у якому зазначено, що місцезнаходженням позивача є вул. Ньютона,133/ б, кв.6 (т. 2 а.с.36).
З цього приводу суд зазначає, що місцем знаходження юридичної особи відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а місцем проживання фізичної особи - підприємця є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок із фізичною особою - підприємцем. Із дослідженої в судовому засіданні довідки ЄДРПОУ (т. 1 а.с. 78-79) вбачається, що на момент проведення перевірки позивача місцезнаходження останнього було визначено АДРЕСА_1, тобто відповідачем по справі було порушено вимоги Порядку № 327.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог ст.11 Закону України «Про державну податкову службу», Порядку № 327 в частині проведення перевірки ПП «Харківбудмонтаж 2005» та невидачі (ненаправлення) позивачеві акту перевірки від 18.06.2010 року № 3215/15-409/33673743
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-209/11/2070, що набрала законної сили, визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова по проведенню вищевказаної перевірки ПП "Харківбудмонтаж 2005", у зв'язку з чим вона не тягне за собою юридичних наслідків, зокрема, прийняття законних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.ст.9,11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів, що суми податку на додану вартість у листопаді 2008 року в розмірі 2820,00 грн. та у грудні 2008 року в розмірі 12286,40 грн., включені позивачем до складу податкового кредиту неправомірно, а тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку, визначеному ст.94 КАС України
Керуючись ст.ст.160-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов приватного підприємства "Харківбудмонтаж 2005" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова від 02.08.2010 №0001011540/0, від 07.09.2010 №0001011540/1 та від 18.11.2010 №0001011540/2 у повному обсязі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Харківбудмонтаж 2005" (ідент. код 33672743) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис)< > Р.В. Мельников
З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > Р.В. Мельников< >