ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року                           м. Житомир                           справа № 240/2353/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, в якому просить:

- визнати дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, які полягають у відмові скасувати висновок Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , який оформлено Довідкою ВЛК №7489 від 02.12.2024р. та яким солдату ОСОБА_1 було встановлено ступінь придатності до військової служби - "Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони", та у проведенні повторного огляду ОСОБА_1 в Центральній військово- лікарській комісії – протиправними;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України скасувати висновок Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , який оформлено Довідкою ВЛК №7489 від 02.12.2024р. та яким солдату ОСОБА_1 було встановлено ступінь придатності до військової служби - "Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони", та провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 в Центральній військово- лікарській комісії.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що не погодившись із прийнятим рішенням військової-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене Довідкою №7489,  представником ОСОБА_1 було подано скаргу №13/12-1 від 13.12.2024 року до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, вважаючи, що прийняте рішення є прийнятим неналежним чином та таким, що не відповідає дійсному стану здоров`я ОСОБА_1 , що відповідно вплинуло на невірне встановлення ступеню придатності до військової служби, замість вірного - непридатний до військової служби. У відповідь на скаргу представником позивача було отримано лист від Центральної військово-лікарської комісії №598/9/1525 від 17.01.2025, в якому вказано: "Згідно наданих Вами копій медичних документів солдата ОСОБА_1 , наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють його непридатність до військової служби, не вбачається. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової згідно довідки ВЛК від 02.12.2024 №7489 чи направлення солдата ОСОБА_1 на контрольний медичний огляд ВЛК на теперішній час немає". Позивач вважає, що відмова відповідача у скасуванні Довідки ВЛК №7489 від 02.12.2024 та відмова провести повторне (контрольне обстеження) є необґрунтованою, оскільки медичний огляд ОСОБА_1 був проведений посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 неналежним чином, а результат не відповідає дійсному стану здоров`я солдата ОСОБА_1 .

Ухвалою судді відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини суд не повідомив.

За даними КП "ДСС" ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження від 31.01.2025 доставлено в Електронний кабінет Центральної військово-лікарської комісії 31.01.2025 о 13:52 год.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, 02 грудня 2024 року військової-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 було проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 ,  за наслідками якого було прийнято рішення про його придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах),  медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (на підставі статтей 64-б, 23-в графи ІІ Розкладу хворою - ТДВ графи), яке оформлене Довідкою №7489 від 02.12.2024.

Не погодившись із довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 та її висновками, представник позивача оскаржив рішення до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ.

Листом від 17.01.2025 №598/9/1525 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повідомила позивача, що за встановленим солдату ОСОБА_1 діагнозом постанову гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 02.12.2024 №7489 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення. Захворювання, які діагностовано у солдата ОСОБА_1 та не зазначено в довідці ВЛК, згідно Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, не змінюють встановлений йому ступінь придатності до військової служби. Наявність у солдата   ОСОБА_1 захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджено медичною документацією.

Також зазначено, що у разі незгоди з даним рішенням, відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та частини 1 статті 16 Закону України  "Про звернення громадян, заявник має право на його оскарження безпосередньо у суді.

Позивач не погоджується з вказаною відмовою відповідача, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №2232-XII).

Частинами 1, 2 статті 1 Закону України №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закон України №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частинами 1, 2 статті 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я” від 19 листопада 1992 року №2801-ХІІ військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною 2 статті 12 Закону України “Про національну безпеку України”.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основним завданням військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі – ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі – ЛЛК)) приймають постанови.   

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі – ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 закріплено право ЦВЛК розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Підпункт 2.3.5 названого пункту передбачає, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Главою 3 розділу І Положення №402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.

Так, пунктами 3.1 – 3.4 названої глави передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України “Про звернення громадян”.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення”.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України   “Про звернення громадян”.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, відповідно до яких надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Згідно із постановою Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №802/468/17-а, встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Проте,  суд має право перевірити законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.    

Відповідно до п.1.1 гл.1 р.ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі інші військові формування), у мирний та воєнний час.

З огляду на п.1.2 гл.1 р.ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі Розклад хвороб), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі ТДВ).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі МКХ-10).

Відповідно до п.3.7 гл.3 р.II Положення №402 під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Як вбачається з матеріалів справи, при медичному огляді ОСОБА_1 02.12.2024  гарнізонною військово-лікарською комісією №1 військової частини НОМЕР_1 встановлено наступне: остеохондроз хребта, кили міжхребцевих дисків Th8-Th9, Th11-Th12 з клиновидністю тіла Th8 хребця І (першого) ступеню з больвим синдромом з помірним порушенням функції (М.42.10). Вертеброгенна радикулопатія з ураженням L5-S1 корінців праворуч з незначним порушенням функції (G54.4). Захорювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Позивач наголошує, що відповідачем не було взято до уваги значну кількість захворювань, наявність яких як окремо, так і в сукупності впливають на вірність визначення ступеню придатності до військової служби.

Зокрема, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №243 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради. Діагноз: розповсюджений ускладнений остеохондроз хребта; деформуючий спондильоз, спондилоартроз, переважно грудного та попереково-крижового відділів хребта; кила МХД 1.5-S, протрузії МХД Th8-Th9, Th11-Th12, вірогідо як наслідок хвороби Шоєрмана-Мау: перелом тіла Th8, рецидивуючий тип протікання; Торакалгія, люмбалгія, вторинний корінцевий синдром, стадія загострення, м`язево-тонічний синдром, нейродистрофічний синдром, виражений і стійкий больовий синдром. Статодинамічні порушення. ПФХ ІІ (два) ст. Дисцикуляторна, посттравматична (МВТ 2023 рік) енцефалопатія ІІ (два) ст., вертебробазилярна недостатності з вестибулоатактичними розладами, вегето-судинною нестійкістю, цефалгія, церебрастенія.

З випискиа із медичної карти стаціонарного хворого №3282 слідує, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради з 05.09.2024 по 16.09.2024. Діагноз: розповсюджений ускладнений остеохондроз хребта, деформуючий спондильоз, спондило-артроз, переважно грудного, попереково-крижового відділу хребта (стадія загострення), дисцикуляторна посттравматична (МВТ 2022), енцефалопатія ІІ ст., вертебробазилярна недостатність з вестибуло- атактичним розладами.

У період з 26.09.2024 по 07.10.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Центрі неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО, що підтверджується випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №6888, відповідно до якої йому встановлено діагноз: енцефалопатія І ст змішаного генезу,  арахноїдальна кіста головного мозку, церебральна кортикальна гілотрофія, S-подібні загини обох ВСА (зліва вдистальному відділі 30-35% стенозування, справа 35-40% станозування), венозна гіпертензія, помірні вестибулоатактичні порушення, когнітивні порушення. Остеохондроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта таціонарний тип перебігу ст. затяжного загострення. Компресійний консолідований перелом тіла Th8 хребця І ст. Протрузії міх дисків Th8- Th9, Th11- Th12, 1.5-S1, екструзія міх диску L4- L5. Вторинний корінцевий больовий нейродистрофічний синдром. Стато-динамічні порушення, ПФХ ІІст.

Відповідно до довідки Коростишівської ЦРЛ від 25.10.2024 №3610 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 14.10.2024 по 25.10.2024 з приводу: ускладнений поширений остеохондроз хребта, спондилоартроз, спондильоз хребта; в ст. загострення; стаціонарний тип перебігу Компенсійний консолідований перелом тіла хребця Th8 І ст.; Полісегментарними дегенеративно-дисторофічними протрузіями міжхребцевих дисків Th8-Th9/ Th11-Th12; L4-L5-S1 поперекового відділу хребта. Радикулопатія S1 праворуч. Вторинний корінцевий, нейродистрофічний, м`язово-тонічний, виражений і стійкий больовий синдроми. Порушення статики та динаміки хребта ІІ ст.

Як видно із матеріалів справи, відповідно до консультативного висновку невролога від 27.11.2024р. ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки МВТ (2023р.). Посттравматичний церебральний кістозний арахноїдит. Цефалгії. Лікворо-гіпертензійний синдром (з частими кризами 3-4 рази на тиждень). Синкопальні стани. Виражений церебростенічний синдром. Когнітивні порушення. Хронічна вертебро-базилярна судинна недостатність, період загострення. Розповсюджений остеохондроз, спондилоартроз і деформуючий спондильоз хребта, з гіперкіфотизацією грудного відділу хребта ІІ ст. Екструзія м/х дисків L4-L5, L5-S1. Компресійний консолідований перелом Th8. Протрузія м/х дисків Th8-Th9, Th11-Th12. Корінцевий синдром. Виражений міатонічно-больовий та нейродистрофічний синдром.

Тоді як, в довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2024 №7489, ОСОБА_1 встановлено діагноз: остеохондроз хребта; кили міжхребцевих дисків Th8-Th9, Th11-Th12 з клиновидністю тіла Th8 хребця І (першого) ступеню з больвим синдромом з помірним порушенням функції (М.42.10). Вертеброгенна радикулопатія з ураженням L5-S1 корінців праворуч з незначним порушенням функції (G54.4).

Отже, з урахуванням установлених фактичних обставин справи суд зазначає, що під час проведення медичного огляду ВЛК не прийнято до уваги наявності у позивача інших захворювань та не здійснено оцінки стану здоров`я позивача з урахуванням сукупності вказаних захворювань.

Як свідчать матеріали справи ЦВЛК лише констатувала правильність висновку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , вказаного у довідці від 02.12.2024 №7489. При цьому, яким чином ЦВЛК дійшла саме такого висновку матеріали справи не містять

Означене вказує, що медичний огляд військовослужбовця належним чином військово-лікарською комісією проведено не було та як наслідок у довідці №7489 від 02.12.2024 та рішенні Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17.01.2025 №598/9/1525 належної оцінки стану здоров`я позивача не надано. Тобто, відповідачем не дотримано процедури проведення ВЛК медичного огляду, оскільки як вже з`ясовано судом такий огляд проведено без врахування у позивача інших захворювань.

Суд наголошує, що згідно із положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач у даних правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень, на нього розповсюджується у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання критеріїв законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння), викладені у приписах ч.2 ст.2 КАС України, зокрема шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Суд враховує, що в силу п. 6.8. гл. 6 розділу 2 Положення №402, відповідно до якого під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Проте відповідачем не доведено, що вказані виписки та консультаційний висновок враховані під час винесення постанови ВЛК, тобто чи взято до уваги всі захворювання, наведені в медичній документації, періоди перебування на стаціонарному лікуванні позивача  та клінічний ефект після повторних стаціонарних лікувань, не досліджено ступінь придатності позивача до військової служби відповідно до встановленого діагнозу в сукупності із захворюваннями, які не були враховані військово-лікарською комісією під час медичного огляду.

Враховуючи, що відповідачем не було доведено дотримання процедури винесення постанови ВЛК, тобто правомірність цієї постанови, тому суд не може визнати обґрунтованою відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену листом Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17.01.2025 №598/9/1525  щодо перегляду довідки ВЛК від 02.12.2024.

Щодо позовним вимог про зобов`язання відповідача скасувати висновок Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , який оформлено Довідкою ВЛК №7489 від 02.12.2024 та провести повторний медичний огляд, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 4 та 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини 4 названої правової норми, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб`єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу на  висновок Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , який оформлено Довідкою ВЛК №7489 від 02.12.2024р. та яким солдату ОСОБА_1 було встановлено ступінь придатності до військової служби - "Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони", з урахуванням висновків суду у цій справі.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №160/31586/23.

У контексті оцінки решти доводів сторін слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, враховуючи вище наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наведених вище підставі.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -     

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Центральної військово-лікарської комісії (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08356179) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України у перегляді  висновку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , який оформлено Довідкою ВЛК №7489 від 02.12.2024, викладену у листі від 17.01.2025 №598/9/1525.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на висновок Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , який оформлено Довідкою ВЛК №7489 від 02.12.2024, з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.     

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                                       М.С. Токарева

05.05.25