Судове рішення #201746
У Х В А Л А

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Кияшка А.Я., Лавренюк М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Іллічівського  районного суду м. Маріуполя від 6 грудня 2004 року,

 

        в с т а н о в и л а:

  Зазначеним вироком

ОСОБА_1, 1976 року раніше не судимий,

- засуджений за ч. 2 ст. 152 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ст. 153 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно визначено до відбування 5 років позбавлення волі. 

ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 11 квітня 2003 року, близько 19 години, перебуваючи у стані алкогольного  сп'яніння, у автомобілі ВАЗ-2109 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Іллічівському районі м. Маріуполя, застосовуючи фізичне й психічне насильство щодо ОСОБА_2, зламавши волю останньої до опору, задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом. Після чого, близько  20 години ОСОБА_1. зґвалтував її. В результаті застосування до ОСОБА_2 насильства її були заподіяні легкі тілесні  ушкодження.

Продовжуючи свої злочинні дії по дорозі ОСОБА_2 додому, біля магазину «Айсберг», що розташований  по  вул.Карпинского,80  в м. Маріуполі,  ОСОБА_1 повторно задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом.

       Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2005 року вирок залишений без зміни.

   У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати через відсутність у його діях складу злочину. Водночас, у його скарзі ставиться питання про перекваліфікацію дій з ч.2 ст.152 КК України на ч.1 ст. 152 КК України, з ч.2 ст.153 КК України на ч.1 ст. 153 КК України та пом'якшення покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2 . показала, що 11 квітня 2003 року до неї додому  приїхав  її  знайомий  ОСОБА_1 .,  який  був п'яний. Вона вийшла на сходи й стала з ним розмовляти. Він сказав їй, що хоче вступити з нею  в  статевий  зв'язок.  Але  вона  відмовилася,  тоді  ОСОБА_1  . розсердився і сказав, що якщо вона не спуститься до нього в машину через дві хвилини, то він уб'є її матір, при цьому він дістав пістолет. Вона реально сприйняла цю погрозу, оскільки вдома у неї була тільки хвора мати і, переодягнувшись вдома, сіла в машину, де крім  ОСОБА_1   знаходився чоловік на ім'я ОСОБА_3.  Вони під'їхали до магазина «Айсберг»,  де на прохання ОСОБА_1 вона   придбала для нього пляшку пива. Після цього вони поїхали вбік ріки Кальміус. По дорозі ОСОБА_1. передав пістолет  ОСОБА_3.  На березі річки ОСОБА_3 вийшов з автомобіля,  а ОСОБА_1  став вимагати від неї задоволення його статевої пристрасті неприродним способом. Застосовуючи насильство, ОСОБА_1 спочатку задовольнив з нею пристрасть неприродним способом, а потім - зґвалтував. По дорозі ОСОБА_1. знову задовольнив з нею  статеву пристрасть неприродним способом.  

    Свідок ОСОБА_4. пояснив, що  потерпіла ОСОБА_2  повідомила йому про зґвалтування  ОСОБА_1., після  чого  вони разом поїхали  в Іллічівський райвідділ міліції., де  вона звернулася із заявою про її зґвалтування.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, характерні для зґвалтування.

 Наведеним спростовуються доводи засудженого про те, що він злочин не вчиняв, а вступав з потерпілою у статеві зносини неприродним і природним способом добровільно.

Дії ОСОБА_1  кваліфіковані правильно.

Міра покарання призначена відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які тягли б за собою скасування чи зміну вироку, не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.

               Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

У  задоволенні касаційної засудженого ОСОБА_1  відмовити.                                                                 

 

С у д д і:

 

            Верещак В.М.                   Лавренюк М.Ю.                     Кияшко А.Я.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація