У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Верещак В.М., |
суддів |
Кияшка А.Я., Лавренюк М.Ю., |
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 6 грудня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_1, 1976 року раніше не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 152 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ст. 153 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно визначено до відбування 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 11 квітня 2003 року, близько 19 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у автомобілі ВАЗ-2109 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Іллічівському районі м. Маріуполя, застосовуючи фізичне й психічне насильство щодо ОСОБА_2, зламавши волю останньої до опору, задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом. Після чого, близько 20 години ОСОБА_1. зґвалтував її. В результаті застосування до ОСОБА_2 насильства її були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Продовжуючи свої злочинні дії по дорозі ОСОБА_2 додому, біля магазину «Айсберг», що розташований по вул.Карпинского,80 в м. Маріуполі, ОСОБА_1 повторно задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом.
Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2005 року вирок залишений без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати через відсутність у його діях складу злочину. Водночас, у його скарзі ставиться питання про перекваліфікацію дій з ч.2 ст.152 КК України на ч.1 ст. 152 КК України, з ч.2 ст.153 КК України на ч.1 ст. 153 КК України та пом'якшення покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_2 . показала, що 11 квітня 2003 року до неї додому приїхав її знайомий ОСОБА_1 ., який був п'яний. Вона вийшла на сходи й стала з ним розмовляти. Він сказав їй, що хоче вступити з нею в статевий зв'язок. Але вона відмовилася, тоді ОСОБА_1 . розсердився і сказав, що якщо вона не спуститься до нього в машину через дві хвилини, то він уб'є її матір, при цьому він дістав пістолет. Вона реально сприйняла цю погрозу, оскільки вдома у неї була тільки хвора мати і, переодягнувшись вдома, сіла в машину, де крім ОСОБА_1 знаходився чоловік на ім'я ОСОБА_3. Вони під'їхали до магазина «Айсберг», де на прохання ОСОБА_1 вона придбала для нього пляшку пива. Після цього вони поїхали вбік ріки Кальміус. По дорозі ОСОБА_1. передав пістолет ОСОБА_3. На березі річки ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, а ОСОБА_1 став вимагати від неї задоволення його статевої пристрасті неприродним способом. Застосовуючи насильство, ОСОБА_1 спочатку задовольнив з нею пристрасть неприродним способом, а потім - зґвалтував. По дорозі ОСОБА_1. знову задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом.
Свідок ОСОБА_4. пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 повідомила йому про зґвалтування ОСОБА_1., після чого вони разом поїхали в Іллічівський райвідділ міліції., де вона звернулася із заявою про її зґвалтування.
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, характерні для зґвалтування.
Наведеним спростовуються доводи засудженого про те, що він злочин не вчиняв, а вступав з потерпілою у статеві зносини неприродним і природним способом добровільно.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
Міра покарання призначена відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які тягли б за собою скасування чи зміну вироку, не встановлено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
У задоволенні касаційної засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і:
Верещак В.М. Лавренюк М.Ю. Кияшко А.Я.