Справа № 287/502/25

провадження 3/287/2162/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року         м. Олевськ

       Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 03.12.1996 року Бердичівським ГРО УМВД в Житомирській області, жителя АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1

№ 246792 від 14.02.2025 року встановлено, що 14.02.2025 року о 10 год. 46 хв. на автодорозі М07 Київ-Ковель-Ягодин 212 км. 200 м. водій ОСОБА_1 керуючи т/з Mercedec Benz н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був достатньо уважним внаслідок чого здійснив з`їзд у кювет. В результаті т/з отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив п.2.3.б ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. На електронну адресу суду надійшов лист від користувача "Алена Швагер" із заявою ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на два тижні, оскільки він перебуває вдома на лікуванні після операції, проте не має фізичної можливості з`явитися через погане самопочуття.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, у разі задоволення клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні, судом не будуть дотримані сроки накладення адміністративного стягнення, установлені ст. 38 КУпАП.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Зі змісту ст. 124 КУпАП вбачається, що в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна на особу накладається адміністративне стягнення.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 б) ПДР).

Діями, що виразилися у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу,  ОСОБА_1  порушив вимоги п.п. 2.3 б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується дослідженими письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №2246792 від 14.02.2025; схемою місця ДТП від 14.02.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.02.2025 року; рапортом старшого СВ ВП №2 Ткача Я. Від 14.02.2025 року; довідкою КНП «Олевська ЦЛ», згідно якої ОСОБА_1 поступив в приймальне відділення; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 4 батальону УПП в Житомирській області ДПП Вельми О від 14.02.2025 року

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника суддя виходить з наступного.

Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності в протоколі та в матеріалах справи відсутні.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність особи судом не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У статті 22 КУпАП закріплено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Як було встановлено судом, при вчиненні ОСОБА_1 вказаного правопорушення, не було завдано значних збитків державним та суспільним інтересам, в результаті ДТП механічні пошкодження отримав тільки автомобіль яким він керував, що свідчить про фактичну відсутність суспільної небезпеки в його діянні.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що шкода суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам заподіяна не була та жодних тяжких наслідків від вчиненого не настало, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у цій адміністративній справі закрити.

Саме усне зауваження суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки правопорушника в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню. З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 33, 124 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області.

Суддя: М. Г. Русин