ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 р.Справа № 643/2898/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. ,  Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 (суддя: Замікула Б. С., м. Харків) по справі № 643/2898/25

за позовом            ОСОБА_1  

до           Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції      третя особа            Дмитренко Ганна Олександрівна

про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2025 ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту – відповідач, УПП в Харківській області ДПП), в якому просить суд постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 04077306 від 15.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

03.03.2025 позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з заявою про зміну предмета позову, в якій, зазначивши третьою особою ОСОБА_2 , просив суд постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ББА № 066099 від 15.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 по справі № 643/2898/25 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків впродовж п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 по справі № 643/2898/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування рішення повернуто позивачу.

Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 по справі № 643/2898/25 скасувати, а справу направити до Московського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що у змісті позовної заяви цілком обґрунтовано протиправність постанови суб`єкта владних повноважень, якою були порушені права та законні інтереси позивача на момент звернення до суду (ст. 55 Конституції України).

Вказує, що на стадії відкриття провадження у справі є помилковим вирішення питань завдання підготовчого провадження, зокрема, в спірній ухвалі підставою для повернення заяви зазначено про неусунення недоліків: «позивачем не надано належного обґрунтування своїх вимог щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ББА №066099 від 15.02.2025» та « … інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції. Відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, … ».

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість спірної ухвали, просить суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Повертаючи позову заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недоліки позовної заяви у встановлений судом строк усунуто не було.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Вимоги до змісту позовної заяви врегульовані статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з приписами цієї норми, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються, зокрема, 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно зі статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 по справі № 643/2898/25 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків впродовж п`яти днів з дня отримання ухвали. Зазначено, що позивачем не надано належного обґрунтування своїх вимог щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ББА №066099 від 15.02.2025. Крім того, зазначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції. Відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.121 КУпАП. У справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 по справі № 643/2898/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування рішення повернуто позивачу.

Як зазначено вище, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недоліки позовної заяви у встановлений судом строк усунуто не було.

Колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Таким чином, суд наділений повноваженнями щодо заміни відповідача у випадку, якщо під час розгляду справи дійде висновку про заявлення вимог позивачем до неналежного відповідача (відповідачів).

Також, щодо визначення належного відповідача у цій справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на вказані норми права, колегія суддів зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси.

Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що позивач відповідачем у справі зазначив Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

При цьому, відповідно до п. п. 1, 3, 4 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73, Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.

Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).

Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.

Разом з тим, при розгляді справ про адміністративні правопорушення управління патрульної поліції, які є структурними підрозділами Департаменту патрульної поліції без створення окремої юридичної особи, діють від імені центрального органу виконавчої влади, тобто Департаменту патрульної поліції.

Отже, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України є територіальним (структурним) підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, відповідні працівники органів поліції та їх управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 17.09.2020 у справі №742/2298/17.

Колегія суддів зазначає, що органом Національної поліції у розглядуваній справі є Департамент патрульної поліції, від імені якого, зокрема, інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області Дмитренко Ганна Олександрівна уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, визначення позивачем у справі відповідача – Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, який діє від суб`єкта владних повноважень, не свідчить про недотримання позивачем вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву з підстав неусунення її недоліків позивачем допустив надмірний формалізм, так як позивач, зазначаючи відповідачем по справі Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції скористався своїм правом, наділеним законодавцем, визначати відповідача у справі, тоді як суд має обов`язок в разі необхідності замінити первісного відповідача належним відповідачем в силу приписів ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно того, що позивачем не надано належного обґрунтування своїх вимог щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ББА №066099 від 15.02.2025,  колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктами 4, 5 ч. 5 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у своєму позові позивач вказав про протиправність винесеної відповідачем постанови та в обґрунтування позову зазначив про порушення процедури розгляду справи.

При цьому, встановлення чи уточнення судом подій, внаслідок яких винесено постанову, якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності можливе у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про наявність підстав для повернення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що судом першої інстанції під час постановлення ухвали від 03.03.2025 порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 - скасуванню, а справа № 643/2898/25 - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 по справі № 643/2898/25  скасувати.

Справу №643/2898/25 направити до Московського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Т.С. Перцова  Я.М. Макаренко