Справа № 616/732/21

Провадження № 1-кп/948/81/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

07.05.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді                                         ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря                                 ОСОБА_2 ,

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченої                                 ОСОБА_4 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12014220250000273 від 02.10.2014р. відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Попільне, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає (ВПО) за адресою: АДРЕСА_2 , непрацююча, із середньо-спеціальною освітою, заміжня, раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України

в с т а н о в и в :

в провадженні Машівського районного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Згідно з обвинувальним актом від 22.10.2021 року, рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2008 у справі № 60/42-08 зобов`язано сільськогосподарський виробничий кооператив «Рублене» (62620, Харківська область, Куп`янський (код. Великобурлуцький) район, с. Вільхуватка, вул. Харченка буд. 69-А, код ЄРДПОУ 00708934) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення під спорудами токового господарства за межами населеного пункту с. Березники на території Рубленської сільської ради Куп`янського (кол. Великобурлуцького) району Харківської області, площею 2.3 Га та повернути її у державну власність в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області (62602, Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул. Центральна, буд. 9). Вказане рішення набрало законної сили 21.10.2008.

Відповідно до вказаного рішення 04.05.2012 видано дублікат наказу на примусове виконання рішення по вказаній справі № 60/42-08, який направлено для виконання до відділу державної виконавчої служби Великобурлуцького районного управління юстиції в Харківській області.

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом №76 від 20.11.2010 призначена на посаду виконавчого директора сільськогосподарського виробничого кооперативу «Рублене» з правом підпису договорів, фінансових документів та державних звітностей. Посада виконавчого директора сільськогосподарського виробничого кооперативу «Рублене», пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже відповідно до ч. З ст. 18 КК України відноситься до категорії службових.

ОСОБА_4 , будучи службовою особою наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, достовірно знаючи про рішення Господарського суду Харківської області у справі №60/42-08 від 06.10.2008, яке набрало законної сили 21.10.2008, щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки сільськогосподарського призначення під спорудами токового господарства за межами населеного пункту с. Березники на території Рубленської сільської ради Куп`янського (кол. Великобурлуцького) району Харківської області, площею 2.3 Га та повернення її у державну власність в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, будучи; належним чином ознайомленою із вказаним рішенням суду під підпис, в період часу з 2010 року (з моменту призначення на посаду) по теперішній час, умисно не виконує рішення суду, яке набрало законної сили.        

       Натомість в порушення вказаного рішення СВК «Рублене» використовує земельну ділянку на протязі 2008-2021 років для ведення сільськогосподарської діяльності без правовстановлюючих документів.

Таким чином, дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 382 КК України - умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою.

У підготовчому судовому засіданні 23.11.2021 обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, в обґрунтуванням якого зазначила, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло 5 років, обвинувачена не ухилялася від досудового розслідування або суду, не вчиняла нового злочину. Також вказує на те, що строк необхідно відраховувати з дня вчинення злочину - 20.11.2010, тобто з дати призначення ОСОБА_4 на посаду виконавчого директора СВК «Рублене» (а.с.34-37 т.1).

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно неї за нереабілітуючою обставиною, при цьому вказала, що вину в вчиненні кримінального правопорушення не визнає.

Захисник ОСОБА_5 повідомила про припинення її повноважень в цьому кримінальному провадженні (а.с.171 т.2), обвинувачена підтвердила вказану обставину та повідомила, що свої інтереси буде захищати самостійно.

Прокурор у письмових запереченнях на клопотання, зазначив, що клопотання є безпідставним та необгрунтованим, звернув увагу на те, що злочин передбачений ч.2 ст.382 КК України є триваючим (а.с.77,78 т.1).

У судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченої не заперечував.

Розглядаючи клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд, вислухавши прокурора, обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, виходить з такого.

Положеннями п.3 ч.1 ст. 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Оцінюючи доводи обвинуваченої та захисника щодо застосування ст.49 КК в контексті обставин цього кримінального провадження, суд зазначає, що в даному випадку інкримінований обвинуваченій злочин, передбачений ч.2 ст.382 КК України є триваючим, оскільки особа, будучи зобов`язаною рішенням суду, яке набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх вчинення, тобто об`єктивна сторона злочину полягала у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.

При цьому, ст.49 КК України не містить окремої вказівки щодо особливостей обрахування строку давності щодо триваючих злочинів.

У випадку вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, у формі умисного невиконання рішення суду в господарській справі цивільній справі, яким особу зобов`язано вчинити певну дію, питання про визначення дня, з якого відраховується строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності, має особливості, обумовлені специфікою об`єктивної сторони злочину та існуванням передбаченого законодавством механізму примусового виконання судових рішень.

В формулюванні обвинувачення зазначеного в обвинувальному акті від 22.10.2021 вказано, що ОСОБА_4 , в період часу з 2010 року (з моменту призначення на посаду) по теперішній час, умисно не виконує рішення господарського суду Харківської області у справі №60/42-08 від 06.10.2008, яке набрало законної сили.

Однак, захисником при зверненні до суду із клопотанням також надано інформацію про виконавче провадження за рішенням №60/42-08, з якої вбачається, що 31.12.2019 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (п.11 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», повернення ВД у випадку, передбаченому ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження») (а.с.38-43 т.1).

Так, після завершення передбаченої законом процедури примусового виконання судового рішення, необхідно відраховувати строк давності з моменту закінчення виконавчого провадження, коли в установленому законом порядку було офіційно констатовано неможливість виконання судового рішення без участі боржника.

Такий підхід повністю узгоджується із принципом правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права і на якому грунтуються інші законодавчі положення. Так, чинним законодавством з урахуванням цього принципу передбачені строки позовної давності (строки звернення до суду), строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, строки накладення адміністративних стягнень (які стосовно триваючих правопорушень відраховуються з дня їх виявлення) тощо.

Висновок щодо необхідності відрахування строку давності з моменту закінчення виконавчого провадження викладено в постанові Верховного Суду від ЗО січня 2019 року у справі № 492/910/14-к (провадження № 51-3990км18).

При цьому, суд звертає увагу, що така підстава, як звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності згідно ст. 49 КК України та закриття з цих підставі кримінального провадження є нереабілітуючою, тобто таке звільнення від відповідальності можливе лише у разі встановлення факту вчинення особою кримінального правопорушення та за наявності визначених у ст. 49 КК України підстав.

При цьому, судом встановлено, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази про умисне ухилення ОСОБА_4 від органів досудового розслідування чи суду, що є наслідком зупинення перебігу давності.

Враховуючи викладене, а також те, що обвинувачена просить суд застосувати строки давності та закрити кримінальне провадження, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, минуло більше п`яти років, обвинуваченій відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, вона надала згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити її від кримінальної відповідальності, закривши провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 284, 286, 369-372, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі пункту 3 ч.1 ст. 49 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України, на підставі п.3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220250000273 від 02.10.2014р. відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                         ОСОБА_1