Справа № 930/570/24

Провадження №2/930/99/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2025 року                                                                                   м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.

позивача адвоката Заєць М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі ТОВ – «Бізнес позика») звернулося до Немирівського районного суду Вінницької області з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання кредиту №440139-КС-001 від 16.12.2021 у розмірі 181 696,13 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.12.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 440139-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

16.12.2021 ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 440139-КС-001 про надання кредиту, яку 16.12.2021 відповідач прийняла на умовах, визначених офертою.

Таким чином, 16.12.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 440139-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором G-5484, який попередньо було направлено відповідачу на його мобільний номер телефону, зазначений останнім в анкеті.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у фіксованому розмірі 0,86588198 процентів за кожен день користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, перерахувавши на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн.

17.12.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору №440139-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику додатково кредиту в сумі 6000,00 грн.

Пізніше Договір про надання кредиту № 440139-КС-001 від 16.12.2021 двічі продовжувався, останній раз Додатковою угодою № 3 до19.01.2024.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, здійснивши лише часткове погашення кредиту, у зв`язку з чим у останньої утворилась заборгованість у сумі 181 696,13 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у сумі 32 807,55 грн., суми прострочених платежів по процентах у сумі 148 888,58 грн.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02.04.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме, чи випускалася банківська карта № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , інформацію про рух коштів (виписку) по банківській карті № НОМЕР_1 за період з 16.12.2021 по 12.02.2024 включно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовну заяву підтримав, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що дійсно отримала кредит від ТОВ «Бізнес позика» на загальну суму 36 000,00 грн., який у повному обсязі не повернула через відсутність коштів. Просить суд не стягувати з неї відсотки за користування кредитом, враховуючи, що на її утриманні перебуває двоє дітей і вона отримує маленьку заробітну плату.

Заслухавши відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 16.12.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 440139-КС-001 про надання кредиту, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», шляхом обміну електронними повідомленнями.

Так, ТОВ «Бізнес позика» 16.12.2021 було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 440139-КС-001 про надання кредиту.

16.12.2021 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 440139-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом надсилання позивачу одноразового ідентифікатору G-5484, який попередньо було направлено відповідачу на його мобільний номер телефону, зазначений останнім в анкеті.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, 16.12.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем було укладено Договір № 440139-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором про надання кредиту та Правил надання споживчих кредитів.

Умовами договору передбачено, що строк кредиту складає 24 тижні, термін дії договору до 02.06.2022, фіксована процентна ставка - 0,86588198, комісія за надання кредиту – 4 500,00 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 66 000,00 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка 3 599,19 процентів.

Пунктом 3 Договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

17.12.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 440139-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої кредит збільшено ще на 6 000,00 грн. (п. 2.1).

14.02.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1  укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 440139-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої продовжено строк кредиту на 215 днів (п. 5), а також термін дії договору до 18.07.2022 (п. 4).

09.12.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 440139-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої продовжено строк кредиту на 765 днів (п. 7), а також термін дії договору до 19.01.2024 (п. 6).

При цьому, згідно з інформацією, яка надійшла до суду від АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали від 02.04.2024 про витребування доказів, банківська картка № НОМЕР_1 відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на яку 16.12.2021 здійснено переказ коштів на суму 30 000,00 грн., а 17.12.2021 здійснено переказ на суму 6000,00 грн.

Отримання коштів від позивача на суму 36000,00 грн. також підтвердила в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та 16.12.2021 та 17.12.2021 переказав відповідачу грошові кошти на загальну суму 36 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується випискою з карткового рахунку та поясненнями самої відповідачки, яка підтвердила вказані обставини в судовому засіданні.

Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, та, як вбачається з наданого представником позивача розрахунку, заборгованість відповідача станом на 18.02.2024 становить 181 696,13 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у сумі 32 807,55 грн., суми прострочених платежів по процентах у сумі 148 888,58 грн.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ч.ч. 1,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не вбачає підстав для не стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом, про що вона просила в судовому засіданні, оскільки уклавши угоду про надання кредитних коштів з «Бізнес позика», ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання не тільки з повернення тіла кредиту, а й зі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Наявність на утриманні дітей та маленька заробітна плата не можуть бути підставою для звільнення боржника від сплати процентів за користування кредитом, визначених договором, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи вільною в обранні фінансової установи для укладення кредитного договору, самостійно обрала ТОВ «Бізнес позика» як партнера, погодилася на умови , запропоновані ним, уклавши відповідний кредитний договір.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, враховуючи, те, що відповідачкою укладено кредитний договір, зобов`язання за яким нею добровільно не виконано, із ОСОБА_1 на користь АТ «Бізнес позика» належить стягнути заборгованість за договором №440139 –КС-001 про надання кредиту від 16.12.2021, що становить 181 696 ,13 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у сумі 32 807,55 грн., суми прострочених платежів по процентах у сумі 148 888,58 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422, 40 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.2,12, 13, 76-79, 81, 82,141, 258,259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281,352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Бізнес позика» заборгованість за договором №440139 –КС-001 про надання кредиту від 16.12.2021, що становить 181 696 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот дев`яносто шість) гривень 13 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги   протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ - 41084239, місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 25.04.2025 року.

Суддя                                                 Т. Є. Войницька