УХВАЛА

30 квітня 2025 року

м. Київ

Справа № 405/2617/21

Провадження № 14-30цс25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О. С.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (найменування змінено на Міністерство економіки України), Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов`язання вилучити відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 лютого 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року,

УСТАНОВИЛА:

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (найменування змінено на Міністерство економіки України) (далі - Мінекономіки), Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), Державного підприємства «Кіровоградський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Кіровоградстандартметрологія») про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов`язання вилучити відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

2. Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 4 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ Мінекономіки від 2 березня 2021 року № 28-п про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Кіровоградстандартметрологія» з підстав, передбачених частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», пунктом 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України. Поновив ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Кіровоградстандартметрологія» з 3 березня 2021 року. Стягнув з ДП «Кіровоградстандартметрологія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 322 036,88 грн.

3. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 25 679,59 грн допущено до негайного виконання.

4. Зобов`язано Мін`юст вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомості про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

5. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

6. Ленінський районний суд м. Кіровограда ухвалою від 15 лютого 2022 року виправив описки, допущені в рішенні цього суду від 4 лютого 2022 року.

7. Кропивницький апеляційний суд постановою від 10 травня 2022 року апеляційні скарги Мінекономіки і Мін`юсту залишив без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 лютого 2022 року - без змін.

8. Верховний Суд постановою від 14 червня 2023 року задовольнив касаційні скарги Мінекономіки та Мін`юсту частково, постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 травня 2022 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. За результатами нового розгляду Кропивницький апеляційний суд постановою від 10 січня 2024 року апеляційні скарги Мінекономіки та Мін`юсту залишив без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 лютого 2022 року - без змін.

10. У лютому 2024 року Мін`юст звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, пред`явленого до скаржника.

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 8 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі, а ухвалою від 11 грудня 2024 року закрив таке провадження за касаційною скаргою Мін`юсту.

12. Касаційний цивільний суд обґрунтував ухвалу про закриття касаційного провадження тим, що воно відкрито у малозначній справі. Послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19), згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до проваджена суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.

13. 30 грудня 2024 року Мін`юст звернувся до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 12 лютого 2025 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

15. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вважає, що існує виключна правова проблема, яка може бути вирішена Великою Палатою Верховного Суду задля подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики.

16. Зміст правової проблеми пов`язаний із застосуванням положень пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) при розгляді касаційним судом клопотання про повернення особі сплаченого судового збору за подання касаційної скарги. Подання скаржником такого клопотання обумовлено закриттям касаційного провадження, яке було відкрите помилково.

17. У вказаному пункті Закону № 3674-VI визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

18. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 12 лютого 2025 року послався на висновки Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16) та Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (ухвала від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16) щодо застосування зазначеної вище норми права, з якими колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

19. Обставини у справах № 820/4918/16 та № 816/731/16, що стосуються питання повернення сплаченого судового збору, подібні. Судові палати у складі Верховного Суду закрили касаційні провадження в зазначених справах у зв`язку з відмовою скаржників від касаційних скарг. Скаржники також просили Верховний Суд повернути їм сплачений судовий збір за подання касаційних скарг. Верховний Суд відмовив у задоволенні таких клопотань.

20. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 травня 2019 року в справі № 820/4918/16 мотивувала свою відмову в задоволенні клопотання про повернення судового збору тим, що положення пункту 5 частини першої статті 7 Закону

№ 3674-VI передбачають повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі. Оскільки Велика Палата закриває касаційне провадження у зв`язку з відмовою скаржника від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає.

21. Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22 листопада 2019 року в справі № 816/731/16 дійшла подібного висновку, що й Велика Палата в ухвалі від 29 травня 2019 року.

22. Об`єднана палата зазначила, що поняття «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» є різними і не підлягають ототожненню. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.

23. Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду виснувала, що повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання скаржника про повернення судового збору.

24. Однак правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відмінна від наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду та Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

25. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вважає, що у разі закриття касаційного провадження, що було відкрите за касаційною скаргою помилково, судовий збір підлягає поверненню скаржникові на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI. Мотивував тим, що в цьому випадку не можна покладати на особу, яка подавала касаційну скаргу, тягар понесення витрат із сплати судового збору.

26. Зважаючи на таку правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду та Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладені в пунктах

20 - 23 цієї ухвали.

27. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в обґрунтування існування виключної правової проблеми також зазначив, що впроцесі вирішення питання про повернення судового збору звернув увагу на застосування Касаційним цивільним судом та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду різних підходів до визначення кількісного складу суду, який постановляє ухвалу щодо повернення сплаченого судового збору.

28. Зазначив, що в одному випадку Касаційний цивільний суд постановив ухвали щодо повернення судового збору одноособово у складі судді-доповідача, але постанова по суті приймалася у складі трьох або п`яти суддів (від 31 липня 2023 року у справі № 344/18282/19 (провадження № 61-1141св22), від 13 червня 2023 року у справі № 203/3204/17 (провадження № 61-14391ск21), від 19 квітня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22), від 23 грудня 2022 року у справі № 686/26971/21 (провадження № 61-6983ск22), від 30 листопада 2022 року у справі № 729/252/21 (провадження № 61-96св22)). В іншому випадку - тим же кількісним складом суду, який прийняв постанову по суті спору (від 17 січня 2024 року у справі № 757/44316/19 (провадження № 61-11661св22), від 10 січня 2024 року у справі № 314/1418/21 (провадження № 61-2898св23), від 20 грудня 2023 року у справі № 732/5/22 (провадження № 61-10805св22), від 29 вересня 2022 року у справі № 761/45802/18 (провадження № 61-19870св21)).

29. Подібна ситуація має місце й в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, а саме: ухвали від 18 жовтня 2023 року у справі № 280/388/23, від 10 липня 2023 року у справі № 160/9576/20, від 29 червня 2023 року у справі № 1.380.2019.006247 постановлені колегією суддів у складі трьох суддів, а ухвали від 05 жовтня 2023 року у справі № 200/5552/20-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 160/1280/23, від 18 липня 2023 року у справі № 420/4293/20 - у складі

судді-доповідача.

30. В обґрунтування кількісного критерію наявності виключної правової проблеми Касаційний цивільний суд зазначив, що за період діяльності до суду надійшло більше 11 тисяч подібних заяв.

31. Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 12 лютого 2025 року послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 990/83/23 та від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18. У цих судових актах досліджувалися правові питання щодо визначення кількісного складу суду при вирішенні таких процесуальних питань.

32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 990/83/23 досліджувала питання, яким складом суду має бути вирішене питання про повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліків. У постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 Велика Палата вивчала правове питання щодо складу апеляційного суду, який має ухвалювати рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Висновок Великої Палати Верховного Суду щодо прийнятності справи для розгляду

33. Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши мотиви колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду щодо передачі справи на її розгляд, дійшла висновку, що вона не є судом, «встановленим законом», для розгляду цієї справи. Отже, підстав для прийняття справи до судового розгляду немає через невідповідність критеріям юрисдикції Великої Палати.

34. Згідно з частиною п`ятою статті 403 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) України колегія або палата Касаційного цивільного суду може передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо:

- справа містить виключну правову проблему;

- передача справи необхідна для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

35. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вважає, що виключна правова проблема в цій справі полягає у наявності розбіжності підходів до застосування пункту 5 частини першої статті 7 Закону України № 3674-VI щодо повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, якщо касаційне провадження було закрито. При цьому Касаційний цивільний суд не погоджується з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду та Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду.

36. При оцінці наявності підстав для прийняття справи до розгляду, Велика Палата Верховного Суду враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного-правового характеру.

37. Ознака «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом правових норм, які регулюють його діяльність. Категорія «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04,параграф 24).

38. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ «встановлений законом» суд має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

39. Відповідно до статті 25 ЦПК України, Верховний Суд здійснює перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, у касаційному порядку.

40. Згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII): Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України та діє як суд касаційної інстанції (стаття 36).

41. У складі Верховного Суду функціонують Касаційний цивільний суд та Велика Палата (пункти 1, 5 частини другої статті 37).

42. Велика Палата здійснює перегляд рішень у касаційному порядку у випадках, визначених законом, для забезпечення однакового застосування норм права (пункт 1 частини другої статті 45).

43. Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду передбачено в частинах третій - шостій статті 403 ЦПК України:

- після відкриття касаційного провадження,

- підготовки справи до касаційного розгляду та

- попереднього розгляду справи Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як суд, який розглядає справу в касаційному порядку,

- передає на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за касаційною скаргою (касаційними скаргами) на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

44. Тлумачення норм ЦПК України та Закону № 1402-VIII свідчить, що Велика Палата:

- має право переглядати судові рішення у касаційному порядку за касаційною скаргою;

- не може розглядати окремі процесуальні клопотання, наприклад, про повернення судового збору, якщо справа вже вирішена касаційним судом.

45. Якщо підстав для передачі справи за касаційною скаргою до Великої Палати немає, усі процесуальні питання, включаючи повернення судового збору, вирішує Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як суд касаційної інстанції.

46. Велика Палата вже висловила аналогічну правову позицію в ухвалі від 29 травня 2024 року в справі № 727/9565/22 (провадження № 14-64цс24, пункти 37 - 38). Вона зазначила, що: окремі клопотання, не пов`язані з переглядом судового рішення за касаційною скаргою, не підлягають розгляду Великою Палатою. Такі питання вирішує суд, який розглядає справу в касаційному порядку.

47. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття цієї справи до розгляду Великої Палати Верховного Суду, Велика Палата виходить з такого.

48. Спір у цій справі по суті вирішений - рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволений.

49. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду ухвалою від 11 грудня 2024 року закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Мін`юсту, мотивуючи помилковим відкриттям такого провадження у справі, що є малозначною.

50. Розгляд цієї справи по суті завершений. Також пройдено процедури оскарження судових рішень у цій справі.

51. Після вирішення справи і ухвалення в ній рішень по суті спору, скаржник звернувся до касаційного суду із заявою про повернення сплаченого ним судового збору за подання касаційної скарги. Однак Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду передав це питання на вирішення Великої Палати Верховного Суду, яка справу не розглядала. Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, має здійснити Касаційний цивільний суд.

52. Однак Касаційний цивільний суд передав правове питання щодо можливості повернення судового збору в цій ситуації на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважаючи його виключною правовою проблемою. Проте, з огляду на викладені вище аргументи, це твердження є спірним.

53. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що такі ж питання вже були предметом дослідження в справі № 727/9565/22.

54. Тоді Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний цивільний суд уважав наявною виключну правову проблему в питанні, пов`язаному не із законністю та обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення, доводами касаційної скарги та взагалі вирішенням спору по суті, а з вирішенням процедурного питання, зокрема визначення складу суду при формуванні протоколів авторозподілу матеріалів між суддями, а саме клопотань про повернення судового збору.

Тобто перешкод для вирішення спору у справі … по суті у Касаційного цивільного суду немає …

Оскільки саме Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкрив провадження за касаційною скаргою, судовий збір за подання якої просить повернути позивачка, то розгляд її клопотання віднесено до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду» (пункти 40 - 42 ухвали від 29 травня 2024 року).

55. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду не врахував попередньої позиції щодо повноважень і складу суду, який має право розглядати справу, та повторно передав подібне правове питання на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

56. Згідно з частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Керуючись статтями 402 - 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (найменування змінено на Міністерство економіки України), Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов`язання вилучити відомості з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 лютого 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року повернути на розгляд відповідної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Ткачук

Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур

О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв

Ю. Л. Власов С. О. Погрібний

І. А. Воробйова О. В. Ступак

М. І. Гриців І. В. Ткач

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко

В. В. Король Н. В. Шевцова

С. І. Кравченко